АЧС захопила понад третину території Польщі

За січень-липень 2021 року експорт української агропромислової продукції до країн ЄС збільшився на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд дол.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

«За 7 місяців 2021 року експортні поставки української агропромислової продукції до ЄС збільшилися на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд USD», - йдеться у повідомленні.

Станом на 1 серпня, Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 7-ми групам товарів: мед, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, м’ясо птиці (обсяг за 3 квартали) та яйця (обсяг за 3 квартали).

Порівняно з аналогічним періодом минулого року була не використана квота по 2 групам товарів: цукор та кукурудза. Квота на цукор була не використана через виникнення дефіциту на українському ринку, а на кукурудзу – через значний попит з боку Китаю та перенаправлення обсягів по даному каналу реалізації.

Потенційно до кінця року ще можуть закритись квоти по обробленій продукції із зернових (наразі використано 99%), крохмалю (78% ) та кукурудзі (74%).

За даними щомісячного звіту Моніторингу агропродовольчої торгівлі в ЄС, у 2020 році Україна стала четвертим найбільшим постачальником агропродукції до Євросоюзу, поступаючись лише Великобританії, Бразилії та США.

Як повідомляв Укрінформ, згідно з даними УКАБ, експорт української сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу у 2020 році зменшився на 10,8% порівняно з 2019 роком. При цьому, Україна минулого року закрила 11 квот на безмитний експорт до ЄС по таких групах товарів як мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, кукурудза, м'ясо птиці, оброблена продукція із зернових та крохмаль.

Порівняно з 2019 роком змінилася ситуація з використанням квот на експорт до країн ЄС яєць, пшениці та вершкового масла. Так, у 2020 році було повністю використано квоти по поставках яєць, хоча позаминулого року вона була використана лише на 80%. Квоту на поставки до ЄС пшениці у 2020 році використали лише на 78%, хоча у 2019 році вона була використана повністю. Більш критична, на погляд УКАБ, ситуація з вершковим маслом: за 2020 рік було використано лише 6% виділеної квоти, тоді як позаминулого року її було використано повністю.

Це один з аспектів проекту «Забезпечення здоров'я тварин в Україні», який Асоціація «Свинарі України» реалізовує з Міністерством сільського господарства США (USDA).  Вчитимуть кращим практикам та алгоритмам роботи провідні вітчизняні експерти у співпраці з фахівцями компетентного органу. 

В умовах війни значно збільшується навантаження на агропромислові ринки, особливо в регіонах, де багато внутрішньо-переміщених осіб, або в деокупованих. Тому в рамках проєкту заплановані практичні навчання у пяти реіонах України з метою відпрацювання алгоритму дій при підозрі на інфекційні чи інвазійні хвороби під час ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринництва.

«Агропромислові ринки — потужні канали збуту, де переважно реалізть продукцію свинарства подвійрного забою. Це робить їх слабким місцем у системі контролю та недопущення поширення епізоотій. Чим вища кваліфікація працівників лабораторії ветсанекспертизи, тим менші ризики. Тому тренінги на цьому етапі є надзвичайно важливими», — коментують у галузевій асоціації.

Асоціація «Свинарі України» 

Завершується сезон заготівлі грубих кормів. Виробники молока надсилатимуть зразки силосу та сінажу в лабораторії, щоб дізнатися їхню поживну цінність. На перший погляд, лабораторні звіти — це море незрозумілих цифр дрібним шрифтом. Звісно всі вони мають значення, однак є серед них найважливіші, від яких залежить рішення, коли і якій групі корів згодовувати корм. На що насамперед слід направити фокус уваги радить професорка Університету штату Кентуккі, США, Донна М. Амарал-Філіпс.

Суха речовина

Цей показник вказує на те, наскільки якість корму залишатиметься стабільною під час зберігання. Занадто волога зелена маса буде бродити або пліснявіти, що призведе до зменшення споживання корму. Засухий силос важко якісно утрамбувати, тому корм нагріватиметься і швидше псуватиметься в силососховищі. Дослідження показали зниження рівня виробництва молока після годівлі кукурудзяним силосом, заготовленим з умістом сухої речовин понад 40%.

Нейтрально-детергентна клітковина (НДК)

Вона необхідна для підтримки здоров’я рубця і корови. Високий уміст НДК зменшує споживання корму, а з нею й енергії.

Перетравна НДК

Кількість перетравної НДК визначається шляхом in vitro інкубації зразків кормів у штучному середовищі. Тривалість інкубації може бути різна, але 30 годин найкраще підходить для оцінки кількості клітковини, яка може перетравитись у рубці корови. Цей час відповідає середній швидкості проходження корму крізь рубець. Перетравність клітковини пов’язана із споживанням сухої речовини грубого корму, а відтак і очікуваної енергії. Чим більша частка НДК перетравлюється протягом 30 годин, тим якісніший кукурудзяний силос.

Енергія

Концентрація енергії у кормі насправді не вимірюється в кормовій лабораторії. Це значення, тобто ЧЕЛ, обчислюється за допомогою математичного рівняння. Кожна лабораторія використовує своє власне рівняння, тому порівняння між лабораторіями неможливе. Однак, чим вища енергетична цінність, тим вища якість корму.

Отже, результати аналізу кормових лабораторій містять багато інформації про якість та поживну цінність досліджуваних кормів. Перше, на що слід звертати увагу в цих звітах, це вміст сухої речовини, НДК або швидкість перетравності НДК. Енергія є тим поживним компонентом, яким найважче забезпечити корів. Саме ці показники допоможуть оцінити якість заготовлених кормів та оптимізувати їх використання на фермі.

dairyherd.com

Сімейні молочні ферми підписали меморандум про співпрацю з Широківською територіальною громадою (Миколаївська обл.).

Про це повідомила пресслужба проєкту.

Проєкт «Сімейні молочні ферми» активно розвивається в Західній Україні і шукає охочих приєднатися до проєкту в південних регіонах України. І першим таким регіоном, де розпочато просування проєкту, стала Миколаївська область. З метою розширення своєї присутності команда проєкту «Сімейні молочні ферми» в червні 2021 року підписала меморандум про наміри розгортання молочного кластеру у Широківській територіальній громаді, що на Миколаївщині.

Слід зазначити, що з липня 2021 року проєкт активно просувається в Полтавській та Сумській областях. Так, на Полтавщині до учасників проєкту «Сімейні молочні ферми» приєдналося 4 фермерських господарств, а на Сумщині — 1 фермерське господарство.

Формування молочного кластеру на Миколаївщині дасть можливість краще організувати роботу молочних ферм. Адже створення повноцінної інфраструктури для забезпечення фермерів всім необхідним для виробництва та переробки молока (сироварня, ветеринарні та зоотехнічні послуги, кормоцентр тощо) дасть можливість швидше досягнути окупності бізнесу.