АЧС на Київщині

Компанія «Імперія—Агро» відкриє у місті Кропивницький сучасну аграрну лабораторію, яка матиме назву «Імперія—Lab».

Нова лабораторія оснащена сертифікованим європейським обладнанням згідно вимог світових стандартів, повідомили в компанії.

У «Імперія—Lab» аграрії зможуть зробити аналіз ґрунту, листову діагностику, фітопатологічну експертизу ґрунту, рослини, насіння, добрив, комбікормів, зерна та іншої сільгосппродукції.

Крім цього, лабораторія на замовлення фермерів строюватиме карти вмісту елементів живлення на полях. Такі дослідження показують вміст азоту, фосфору, калію у ґрунті, рівень pH тощо.

agrotimes

На європейському ринку свиней забійних кондицій цього тижня повідомляють про продовження тенденції росту цін. 

Цього тижня більшість котирувань, які й так знаходяться на досить високому рівні, продовжили свій ріст. Так, на 3 євроценти зросли ціни на живець у Німеччині. Аналітики пояснюють таку ситуацію відчутним дефіцитом сировини на ринку , особливо внаслідок збільшення обсягів експорту свинини до Китаю. Окрім Німеччини, у Бельгії, Іспанії та Австрії ціни також зросли на аналогічну суму.

У Франції та Нідерландах ціни, схоже, досягли тимчасового піку. Зниження цін у Данії слід розглядати окремо від поточних подій на ринку. Таку ситуацію на данському ринку прогнозували ще на початку листопада. Однак, з точки зору лідера галузі Danish Crown, перспективи на січень дуже хороші, адже значні обсяги відвантажень до Китаю планують упродовж усього першого кварталу 2020-го року.  

Таблицю цін на свиней забійних кондицій у ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Виробництво яловичини піддається все більшому контролю щодо його впливу на навколишнє середовище. Також дедалі більше уваги звертають на благополуччя тварин. Виробники реагують на запит споживачів на більш сталі методи господарювання.

Згідно з останнім звітом Rabobank, за останні 12 місяців оцінка ланцюгів поставок яловичини з точки зору стійкості зросла. Старший аналітик ринку м’яса Ангус Гідлі-Бейрд вважає, що темпи змін у цьому секторі найближчим часом пришвидшаться.

Запити на ринку і надалі залишатимуться головним рушієм змін у більшості куточків світу, підтримуючи дії урядів, громадських організацій, груп впливу, а також інвесторів.

Основні зміни відбулися у виробництві яловичини в Новій Зеландії та Австралії, і, швидше за все, способи господарювання продовжуватимуть вдосконалюватися, оскільки пропозиція посилюється через збільшення попиту на азійських ринках. Тим часом, зниження цін на яловичину на американському ринку в поєднанні з постійною пропозицією буде спричиняти повільний темп змін у регіоні.

Бразилія також збільшує виробництво яловичини завдяки збільшенню обсягів експорту до Китаю та Близького Сходу, але пожежі в Амазонії можуть вплинути на угоду між ЄС та країнами Меркосур. Наразі Франція, Ірландія та Фінляндія висловили бажання відмовитися від цієї угоди.

Meat-Inform

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення з 1 липня 2018 року, з перехідним періодом до 2022 року.

Все через санітарні вимоги до молочної сировини, які прописані в угоді. Цим критеріям не відповідають 75% всього молока, що виробляють в Україні. Більша частка майбутнього неліквіду припадає на господарства населення.

Відмовитись від молока 2 ґатунку намагались ще у далекому 2004 році, коли підписали угоду зі Світовою організацією СОТ. Тоді, з економічних міркувань, не стали цього робити, адже для багатьох домогосподарств це єдине джерело доходів.

В Асоціації виробників молока чекають, що заборона підвищить якість молока. Для цього фермерам надали перехідний період, кажуть там. І на кінцеву ціну заборона не повинна вплинути.

«До подорожчання кінцевого продукту, який надходить у роздрібну торгівлю, на думку фахівців, це не призведе, бо чим вища якість сировини, тим менше витрат на її переробку. Відповідно, можна буде підвищити закупівельну ціну без зростання вартості кінцевого продукту — принаймні теоретично», — заявили в асоціації та запропонували державі відшкодовувати фермерам вартість придбаних доїльних апаратів, а приватним підприємцям — кооперуватись.

«Дієвим заходом є кооперація: маючи доїльний апарат, можна обслуговувати не одну-дві корови, а значно більше, залежно від продуктивності апарата. Вкрай важливо створити на місцях невеликі пункти збирання молока, де відбуватиметься його охолодження. На це варто спрямувати частину грошей, запланованих у бюджеті на підтримку фермерства», — наголосили там.

За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, фермери не розраховують на держпідтримку: за 8 місяців 2017 року державні дотації отримали лише 30% зі 135 учасників об'єднання, аж 10 мільйонів гривень на всіх.

«В кінцевому варіанті бюджету 2018 року, ухваленому Верховною Радою, кошти в розмірі 4 мільярдів перекочували на державну підтримку тваринництва — наче теж непогано, але загалом їх планують використати на часткове відшкодування вартості побудови тваринницьких комплексів. Але, щоб отримати згадане відшкодування, треба спочатку побудувати комплекс на власні кошти, а де їх взяти? Сільська громада самотужки не потягне», — заявила вона.

milkua.info за матеріалами ukurier