АЧС є основним драйвером змін попиту на тваринний білок

Наближення великодніх свят «підігріває» цінову ситуацію на ринку живця. Хоча регіональна розбіжність цін на свиней забійних кондицій зберігається, оператори відзначають пожвавлення торгівлі цього тижня.

За результатами щотижневого моніторингу ситуації на ринку живця аналітики Асоціації «Свинарі України» відзначають, що ціни на свиней збереглися в межах регіональних діапазонів попередніх тижнів. Однак, в ході торгів минулого тижня котирування значної частки виробників свинини «укріпилися», додавши 0,5-1,5 грн/кг. При цьому оператори відзначили підвищений попит на додаткові товарні партії: відповідні запити від колишніх та нових контрагентів лунали ще на початку тижня.

Представники м’ясопереробної галузі підтверджують активізацію торгівлі цього тижня. Зокрема, відчутне пожвавлення попиту як з боку виробників м’ясних виробів, які активно готуються до великодня, так і з боку кінцевого споживача. Крім цього, м’ясопереробники з Центральних областей відзначають, що населення поступово повертається на нещодавно звільнені території Київщини та Чернігівщини. На їх думку це не тільки сприяє активізації споживання м’яса в регіоні, а дещо вирівнює співвідношення попиту та пропозиції свинини в межах країни та формує передумови для поступової консолідації цін на ринку свинини.

Щодо очікувань на передвеликодній тиждень, то і виробники, і переробники вважають, що деяка активізація торгівлі має відбутися. Більшість переконана, що святкового ажіотажу чекати не варто, але очікуване пожвавлення оцінюють від +10 до +30% від середньої реалізації свинини останніх тижнів. З огляду на активність заготівельників та очікуваний приріст кінцевої реалізації, виробники свинини очікують на подальше укріплення закупівельних цін.

Асоціація «Свинарі України»

Аграрний бізнес є однією з найбільш прибуткових сфер діяльності. Саме тому цікавість рейдерів до сільськогосподарських підприємств зростає з кожним роком. Через недосконалість законодавчої системи держава не може надати аграріям повноцінний захист від «недобросовісних загарбників». Тому кожен, дбаючи про свій бізнес, має дотримуватися принципів економічної безпеки господарства.

Принцип прозорості. Передбачає ведення бухгалтерського обліку згідно законів України, положень (стандартів) та відповідних наказів Міністерства фінансів. Дотримання даного принципу унеможливлює ведення «чорної бухгалтерії». Всі робітники мають бути працевлаштовані згідно чинного законодавства та отримувати офіційну заробітну плату. В результаті, увесь свій дохід господарство формує офіційно та сплачує до державного бюджету податки у повному розмірі.

Які «плюси» ведення «білої» бухгалтерії для аграрія? Це практично унеможливлює створення «неіснуючої» кредиторської заборгованості за підробленими документами; зменшує вірогідність підроблення судових рішень проти підприємства; не дає можливості рейдерам захопити господарство через надсилання перевірок від державних структур (податкової, інспекції праці тощо); у разі рейдерського захоплення аграрій може швидко довести що майно і врожай належить саме йому.

Принцип законності. Окреслює правове поле орендних відносин як для фермера, так і власника земельної ділянки. Договори оренди землі мають бути укладені згідно законодавчих актів з реальними підписами пайовиків та чітко вказаними строками дії, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Це зводить до мінімуму можливість їхньої фальсифікації та незаконної перереєстрації. Також необхідно слідкувати, щоб усі договори оренди земельних ділянок, були укладені вчасно. Звертаємо увагу на 2 важливих факти: аграрій, з яким укладений діючий договір, має переважне право оренди на наступний термін; пайовик має бути повідомлений про закінчення строку дії договору не пізніше, ніж за місяць до закінчення оренди (згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

Принцип конфіденційності. Під час прийому на роботу працівникові пропонують підписати Зобов’язання про нерозголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію підприємства. Підписання даного документу підвищує рівень захищеності внутрішньої документації та робить господарство «закритим» для рейдерів. Ще однією перевагою є те, що у документі чітко вказані види відповідальності, за якими може притягуватися працівник в разі порушення конфіденційності інформації. Рішення про підписання Зобов’язання всіма чи деякими працівниками приймає керівник господарської структури.

Дотримання даних принципів сприятиме підвищенню рівня економічної безпеки. Це, в свою чергу, буде потужним щитом при боротьбі з рейдерством.

agravery

За даними Державної служби статистики, станом на 1 жовтня п.р. запаси зернових і зернобобових культур в Україні становили 19,9 млн тонн, що на 4,5 млн тонн вище за показник на аналогічну дату роком раніше.

Як уточнюється, до звітної дати в аграрних підприємствах зберігалося 13,2 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 18% перевищує показник на аналогічну дату роком раніше, а на підприємствах, що здійснюють переробку і зберігання, – 6,7 млн тонн, що на 59% більше за показник 2020 р.

Зокрема, до початку поточного місяця в наявності було 14,5 млн тонн пшениці (+47% до показника на 1 жовтня роком раніше), 2,5 млн тонн ячменю (+25%), 1,9 млн тонн кукурудзи на зерно (-30%), 324,1 тис. тонн жита (+40%), а також 4,3 млн тонн насіння соняшнику (-30%).

АПК-Інформ

Україна на порозі ключових перетворень в агросекторі і земельних правовідносинах. За останні два роки в агросекторі було реалізовано більше базових змін, чим за останні 10 років в країні.

Про це заявив під час Українсько-німецького економічного форуму міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, повідомляє Урядовий портал.

Мова про скасування мораторію на обіг земель сільськогосподарського призначення, законів щодо дерегуляції, сільськогосподарської кооперації, інвестиційних «нянь», запуск порталу геопросторових даних. Про це заявив під час Українсько-німецького економічного форуму Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Країна взяла на себе відповідальність провести структурні реформи, які пов’язані в першу чергу з правом власності на землю. Нарешті на 30-му році незалежності Україна прийняла рішення фіналізувати проект земельної реформи — основу, яка дасть поступальний розвиток для України», — підкреслив Роман Лещенко.

За словами Міністра, Україна впроваджує консервативний ринок землі, подібний до польського досвіду земельної реформи. Реалізація реформи відбуватиметься поетапно із конкурентними правилами на умовах, що сприятимуть розвитку аграрного виробництва та сільських територій. З 2021 до 2024 року право на купівлю землі буде тільки у громадян України. Юридичним особам купувати землю сільськогосподарського призначення в цей період заборонено, вони зможуть купувати її лише з 2024 року.

Важливою і знаковою подією, зокрема і для міжнародних партнерів, є відновлення Мінагрополітики як інституційної основи формування політик в агросекторі, що сприятиме в тому числі виходу України на нові експортні ринки.

Також ключовою складовою ефективного розвитку вітчизняного агросектору є прийнята Стратегія-2030. «Основний акцент в ній робиться на малого і середнього сільськогосподарського товаровиробника, формування доданої вартості на кожному етапі виробництва сільськогосподарської продукції, максимальну цифровізацію процесів, залучення максимальної кількості agro-teh рішень, які дадуть можливість мінімізувати вплив чиновників на будь-які процеси в агросекторі», — зазначив Роман Лещенко.

Серед пріоритетів на 2021 рік — старт проекту зі зрошення та меліорації, що сприятиме відновленню продуктивності півдня України. Вже сформована дорожня карта та є повна підтримка виконавчої і законодавчої гілок влади. «Вже цього року Україна прийме відповідне законодавство щодо об'єднання водокористувачів, інфраструктуру, проведе аудит. Після земельної реформи моя відповідальність як Міністра — у векторі найближчих трьох років реалізувати національний проект зрошення на півдні, а далі масштабувати на всю країну», — розповів він.

Роман Лещенко підкреслив, що на фоні реалізації ключових реформ, в Україні сьогодні створені унікальні можливості для формування нових галузей, створення додаткової вартості, реалізації масштабних проектів, з якими можна стати лідерами не тільки в Європі, а й у всьому світі. «Безмежний потенціал України вже знаходить практичну площину. Ми сьогодні є країною нових можливостей. Тож я запрошую німецький бізнес інвестувати в Україну. Німеччина завжди була надійним бізнес-партнером України. І в свою чергу ми — не розчаруємо. Ми готові і налаштовані до серйозної спільної роботи», — наголосив Міністр.