Абельмош їстівний в комбікормах може позитивно впливати на зростання бройлерів

20-жовт-2020

Абельмош їстівний, також відомий як бамія, - однорічна трав'яниста рослина, що виростає переважно в тропічних регіонах світу, в рамках дослідження, організованого вченими з Університету Загазіг в Єгипті, продемонстрував непоганий потенціал щодо використання при виробництві комбікормів.

Згодовування птиці плодів бамії в кількості 2 г на 1 кг комбікорму сприяло збільшенню маси грудки і зниженню (на 13%) вмісту жиру в черевній порожнині. Вчені пояснили ці результати проявом антиоксидантних властивостей бамії.

Явне поліпшення швидкості росту курчат, які отримували плоди бамії, спостерігалося при введенні понад 3 г на 1 кг кілограм комбікорму.

За матеріалами AllAboutFeed

Більше новин
Українські аграрії обмолотили 40% площ під зерновими
04-серп-2022

Сільгосптоваровиробники 11 областей України повністю закінчили обмолот гороху, а аграрії Одещини і Миколаївщини на 99% закінчили збирання пшениці.

Збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 4,8 млн га (41%) за врожайності 36,4 ц/га, намолочено 17,5 млн т зерна, в т.ч.:

  • пшениці обмолочено 3,5 млн га за врожайності 36,0 ц/га, намолочено 12,6 млн т;
  • ячменю обмолочено 1,3 млн га за врожайності 33,8 ц/га, намолочено 4,4 млн т;
  • гороху обмолочено 101 тис. га за врожайності 22,4 ц/га, намолочено 226 тис. т.

Крім того, збирання озимого ріпаку проведено на площі 929 тис. га (79%), намолочено 2,5 млн т насіння за врожайності 26,8 ц/га.

В Одеській області намолочено 2,5 млн т зерна, у Дніпропетровській — 2 млн т. Аграрії Вінниччини та Миколаївської області зібрали по 1,6 млн т зерна, Кіровоградщина — 1,4 млн т, Хмельниччина та Черкащина намолотили понад 1 млн т зерна кожна.

Найвища врожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Івано-Франківщини — 61,2 ц/га.

agroportal.ua

Детальніше
Дефіцит яловичини в окремих країнах стимулює Україну відроджувати галузь
27-черв-2018

Минулого року у світі виробили близько 61,4 млн т яловичини і телятини у перерахунку на забійну масу. Найбільшими виробниками м’яса великої рогатої худоби (ВРХ) були США, Бразилія, країни ЄС, КНР, Індія, Аргентина та Австралія. І хоча загальна пропозиція яловичини на світовому ринку нині переважає попит на 2 млн т, на деяких великих національних ринках — Китаю, США, ЄС — попит переважає внутрішнє виробництво. Не закриті потреби і у країнах Близького Сходу та Північної Африки.

Ці ринки становлять потенційний інтерес для українських виробників за умов стабілізації ситуації на внутрішньому ринку яловичини та значного нарощення її виробництва. А з погодженням усіх умов і дозволів на експорт цього виду м’яса галузь скотарства матиме додатковий стимул на відродження. Нещодавно Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Інспектори турецького мінсільгоспу залишилися задоволені результатами аудиту системи держконтролю за виробництвом яловичини в Україні, інспектуванням забійних підприємств, зацікавлених в експорті своєї продукції до Туреччини.

Внутрішні проблеми

У 1990‑х роках Україна входила до десятки країн — експортерів яловичини. Нині експортні можливості обмежені суттєвим зменшенням обсягів виробництва яловичини внаслідок тривалого скорочення чисельності поголів'я ВРХ. У І кварталі 2018 року Україна поставила мороженої яловичини на понад $16,1 млн, майже 70% придбали Казахстан, Азербайджан і Білорусь. Але покупці вимагають якісного продукту — охолодженого. Його експорт становив $8,3 млн, і майже весь товар придбала та ж Білорусь.

Вітчизняні виробники змушені заморожувати м’ясо, оскільки не в змозі одразу сформувати товарні партії необхідного обсягу. Основним виробником яловичини і телятини є селянські господарства населення. На їх частку припадає близько 74% усього її обсягу в забійній масі. Рівень рентабельності у більшості сільгосппідприємств характеризується вкрай низькими показниками окупності витрат і високим рівнем збитковості. Більшість експертів пояснюють традиційно низьку економічну ефективність виробництва яловичини досить тривалим терміном обігу капіталу в галузі.

У фермерському господарстві «Перлина Турії» м’ясним напрямом займаються кілька років. Мають певні успіхи: завдяки схрещенню волинської породи корови з лімузинською отримали красиве, більш вгодоване і менш хворобливе поголів'я, майже на третину збільшили приріст і поліпшили смак м’яса. Щороку близько 300 бичків догодовують до півтонни і 80% з них продають бізнесмену, який їх експортує до Єгипту. За словами власника «Перлини Турії» Володимира Яренчука, господарству зовсім не вигідно вирощувати бичків, швидше це соціальний проект, який забезпечує людей роботою. «Собівартість утримання поголів'я висока, закупівельна ціна низька, у результаті справа нерентабельна», — каже він. На думку фермера, Україна запізно отримала дозвіл на експорт яловичини до Туреччини, оскільки галузь практично знищена. Так, у Волинському краї, який раніше спеціалізувався на відгодівлі бичків, назбирається до 4000 голів, а потенціал — удесятеро більший.

Зростання собівартості виробництва продукції фахівці галузі пов’язують із неякісними кормами, удвічі більшими від нормативного значення затратами кормів на 1 т приросту живої маси, незадовільним матеріально‑технічним та ресурсним забезпеченням галузі. Крім того, середньодобові показники приросту худоби на вирощуванні та відгодівлі становлять близько 600 г, у той час як у країнах із високорозвинутою і конкурентоспроможною галуззю скотарства — понад 1000 г. Усе це позначається на рівні рентабельності виробництва яловичини.

Як результат — протягом останніх трьох років в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості підприємств, які займаються виробництвом тваринницької продукції. За два роки з дистанції зійшли 918 підприємств. На початок 2018‑го їх нараховувалося 5042. У той час як у європейських країнах із високим рівнем споживання м’яса утримують від 25% до 75% м’ясної худоби від загального поголів'я ВРХ, в Україні питома вага м’ясної худоби становить менше 5% від усього наявного поголів'я.

Вільна ніша

Зменшення кількості виробників з одного боку і нові експортні перспективи з іншого роблять галузь досить привабливою для інвестицій. За словами гендиректора компанії «Агропродсервіс» Івана Чайківського, за кордоном дуже великий попит на українську яловичину і лише нерозвиненість вітчизняного ринку яловичини заважає забезпечити стабільні постачання великих партій. Бізнесмен впевнений: галузь має значні перспективи, тому готовий у неї інвестувати. Цьогоріч м’ясне стадо компанії зросте з 1500 голів до 2500 голів, а до 2020‑го — до 5000 річного утримання. Господарство має власний забійний цех і більшість м’яса відправляє на експорт.

На думку Яренчука та Чайківського, для того щоб бізнес інвестував кошти у виробництво яловичини, необхідне стимулювання цього напряму з боку держави, встановлення чітких правил на даному ринку між всіма його учасниками. Чайківський називає кілька чинників, що заважають розвитку виробництва яловичини. Перший — це генетика, з якої можна вирощувати тварин. Другий — це інвестиція доволі довгих грошей у галузь. І щоб така інвестиція була вигідною, необхідно напрацьовувати та впроваджувати спеціальні програми з боку держави. Адже для отримання якісної яловичини потрібно завести якісну генетику, здійснити осіменіння корів та виростити тварин. Період від осіменіння до забою займає майже три роки. Це відносно довгі інвестиції при великих ризиках. Створення цільових програм може сприяти працевлаштуванню людей у селі, збільшенню дохідної частини до місцевих бюджетів, створенню продукту з доданою вартістю та виходу на світові ринки. У цій галузі найголовніші стабільність виробництва та державні гарантії для українських компаній, підкреслює гендиректор «Агропродсервісу». Якщо виробництво та поставка яловичини українськими компаніями матимуть стабільний та системний характер, то і світові ринки для них будуть відкриватися. У 2018 році держава відшкодовуватиме 30% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів. Загалом до державної програми підтримки тваринництва уже долучилися 15 банків, з яких 11 — комерційні.

Зі свого боку близько 20 виробників створили Асоціацію м’ясної галузі, аби відстоювати українського товаровиробника, шукати ринки для збуту готової продукції, розробляти програми для залучення та зацікавленості товаровиробників до виробництва та переробки м’яса для того, щоб максимально завантажувати потужності вітчизняних підприємств. А у перспективі стати впливовими гравцями на світовому ринку виробництва м’яса та м’ясопродуктів. За даними FAO, у 2017 році з України було експортовано 88 000 голів ВРХ живцем, виручка становила $33,5 млн. За підрахунками експертів FAO, якби минулого року країна експортувала яловичину замість ВРХ, то додатково отримала би щонайменше $2,7 млн, і це без урахування субпродуктів, які також мають свою вартість. За умови нарощування середньої ваги голови ВРХ в експорті до 550 кг додаткова виручка становила би понад $29 млн. Якби вітчизняні фермери не лише відгодували бичків до 550 кг, а ще й переробляли їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би додатково понад $34 млн.

landlord

Детальніше
Україна суттєво наростила експорт вітчизняної курятини - аналітики UFEB
08-лип-2019

За рік Україна наростила експорт м'яса птиці (переважно курятини) на 42,5%. Про це йдеться в аналітичному матеріалі Ради з питань експорту продовольства (UFEB), передає УНН.

Так, у травні 2019 року Україна поставила на зовнішні ринки 177,7 тис. тонн продукту, тоді як у травні 2018 року цей показник становив 124,6 тис. тонн.

При цьому, імпорт м'яса птиці Україною у річному вимірі не змінився. У травні цього року Україна завезла 51,58 тис. тонн продукту, у травні 2018 року - 51,59 тис. тонн.

Також повідомляється, що Україна наростила відповідно й виробництво м'яса птиці. У травні 2019 року було вироблено 545,9 тис. тонн продукту, тоді як у травні 2018 року - 509,2 тис. тонн.

Джерело: УНН

Детальніше
МХП в I півріччі 2017 р збільшив виручку в сегменті птахівництва на 28%
18-серп-2017

 Виручка компанії «Миронівський хлібопродукт» (МХП) в сегменті птахівництва і суміжних операцій за перше півріччя 2017 р склала $ 382 млн, що на 28% більше, ніж в аналогічному періоді 2016 р

Про це повідомляється в звіті компанії.

Відзначається, що в II кварталі 2017 р виручка від птахівництва зросла на 25% до $ 214 млн.

«Захопленню виручки сприяло збільшення обсягу продажів і ціни на куряче м'ясо», - йдеться в звіті.

При цьому, за 6 місяців 2017 року загальний обсяг продажів м'яса птиці збільшився на 14% до 283,97 тис. т. У другому кварталі 2017 року загальний обсяг продажів м'яса птиці зовнішнім споживачам збільшився до 157,25 тис. т, що на 11% вище аналогічного періоду минулого року.

Нагадаємо, що МХП за І півріччя 2017 р збільшив чистий прибуток на 89% до $ 210 млн (І півріччя 2016 року - $ 111 млн).

www.poultryukraine.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок