"Годівля та утримання свиней", Спецвипуск №4, 2017

Новотільні корови будуть здоровішими і вироблятимуть більше молока в період майбутньої лактації, якщо їх тримати окремо протягом перших 10−14 днів доїння. При цьому секції повинні бути заповнені на 85%. Крім того, Михайло Білокінь, керівник Департаменту ветеринарії КЦ АВМ, рекомендує робити секції для новотільних тварин однорядними та встановлювати на них хедлоки. Експерт вбачає в цьому такі переваги:

Фронт годівлі однорядних секцій значно перевищує розмір кормового місця у дво- і трирядних, що сприяє більшому споживанню корму, комфорту та швидкому оздоровленню новотільних корів;

Дві однорядні секції в одному ряду три- чи чотирирядного корівника слугуватимуть технологічно, забезпечуючи роздільне утримання та годівлю первісток та старших корів до 14−21 дня лактації;

Хедлоки в однорядній секції не зменшують фронт годівлі корів, навіть якщо корівник заповнений на 100%;

Хедлоків вздовж кормового столу завжди вистачає для одночасної фіксації всіх тварин однорядної секції, що особливо важливо для загального ветеринарного обстеження новотільних корів;

В однорядних секціях, обладнаних хедлоками, для масових щоденних маніпуляцій з новотільними коровами зручно і продуктивно працювати ветеринару навіть наодинці.

Прес-служба АВМ

В Україні виробляють молоко сорту Екстра, вищого, першого, другого сортів і несортовое. Залежно від вимог країни призначення, для експорту годиться лише молоко «Екстра» і вищого сортів.

Про це заявив керівник Держпродспоживслужби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа.

Розширити експортний потенціал допоможе підвищення якості молочної продукції з України.

«Процес переходу на виробництво молока і молочних продуктів тільки з сирого коров’ячого молока сорту Екстра в Україні просувається досить повільно», — підсумував Володимир Лапа.

Нині 18 українських молочних підприємств мають право експорту продукції на європейський ринок. Вони впровадили систему НАССР, що дозволяє контролювати всі небезпечні чинники, які можуть бути в харчовому продукті. Зокрема, молоко і молокопродукти українського виробництва поставляють до країн СНД, в ПАР, Марокко, Ірак, Чорногорію. До Китаю молоко експортують 27 українських виробників.

Напередодні завдяки світовій кон’юнктурі на вершкове масло експорт молочних продуктів з України виріс на 93,9%. Виробник вже відреагували на зростання експорту і збільшили обсяги виробництва — згідно з даними ФАО, показники закупівлі молока від професійних господарств збільшилися на 4,2%.

landlord.ua

Експерти Асоціації постачальників заявляють, що серед європейських країн куряче філе в Україні є найдешевшим, а інші види м'яса мають однакову з Польщею ціну.

Дані оприлюднив генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в Facebook.

Згідно з даними моніторингу європейських торгових мереж вартості курячого м'яса в Україні та країнах ЄС, в Україні бройлер обійдеться в € 1,4, крила в € 1,5, гомілку в € 1,6, стегно € 2, а філе в € 2,4 .

При цьому в Естонії можна знайти куряче м'ясо як охолоджене, так і заморожене. У країні є, як м'ясо власного виробництва, так і литовське. Стегна продаються по € 2,8 за кілограм, бройлер по € 3,9, філе по € 4,6.

У Литві кілограм бройлера обійдеться в € 3,7, так звана "сімейна колекція", в яку входить стейк і м'ясо стегна, коштує € 4,7. Філе продається по € 5,9.

Угорці купують крила по € 2,2, курячі стегна і бройлера по € 2,6, грудки по € 5,1, а філе по € 8,3. У Франції за кілограм стегон необхідно віддати € 8, за філе € 15,2, а грудки € 16,4.

У Польщі, як країні з найбільш дешевими продуктами, ціна бройлера і крилець становить € 1,4 за кілограм, ніжки в € 2,3, а філе € 3,7.

Як повідомляли Українські Новини, ближче до Великодня в Україні підніметься в ціні свинина - в залежності від її якості на 5-20 грн і коштуватиме 85-140 грн за кілограм. М'ясо птиці залишиться на нинішньому рівні.

 Джерело: ukranews.com

Наказом від 18.05.2022 № 295 Мінагрополітики  затвердило Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації.

Документ унормовує процедуру визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф, що включає втрати земельного фонду, а також пов'язану з ними упущену вигоду.

При їх розрахунку враховуються:

• витрати на рекультивацію земель;
• збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
• витрати на відновлення меліоративних площ;
• Відповідальні за визначення шкоди та збитків обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації).
• Крім того, методикою окреслено інформаційну базу – орієнтовний перелік документів, даних та відомостей, які можуть застосовуватись для визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф. 

minagro.gov.ua