5 ключових трендів вітчизняного свинарства у 2018-му

24-січ-2019

Більшість гравців вітчизняного свинарського ринку одностайні — 2018-й видався відносно спокійним, а робота в галузі — «плавною», хоча друга половина року була менш прихильною до свинарів.

В АСУ назвали ключові тренди, які панували на ринку минулоріч, йдеться у повідомленні прес-служби об'єднання. 

До ТОП-5 увійшли:

Зменшення кількості спалахів АЧС

Згідно зі статистикою, кількість офіційно зафіксованих випадків АЧС у регіонах України за 2018-й поступається результатам 2017-го: 145 спалахів, проти 163 відповідно. Ці дані свідчать про «стишення ходу» хвороби та покращення ситуації. Серед його причин, з одного боку, зменшення чисельності свинопоголів’я у присадибному секторі, де реєструється переважна більшість спалахів (119 у 2017-му, 95 у 2018-му), а з іншого — підвищення рівня біобезпеки вітчизняних свиногосподарств та рівня обізнаності населення щодо проблеми.

Минулорічна тенденція зменшення кількості випадків АЧС продовжується і цьогоріч. Так, станом на 23 січня зареєстрований 1 спалах (на Дніпропетровщині), тоді як у 2017-му — 12, а в 2018-му — 13 на відповідну дату.

Відновлення промислового поголів’я

Початок 2018-го характеризувався антирекордами за кількістю поголів’я в країні — 5,99 млн (на 1 лютого) проти 6,54 млн в лютому- 2017-го. Експерти називали таку чисельність свиней чи не найнижчою в історії країни. Тож, одним із «завдань» виробників стало відновити кількість свиней. Результат не забарився, і вже наприкінці 2018-го в Україні налічували 6,31 млн голів, з них 3,42 млн — «промислові» свині, 2,89 млн — «присадибні».  Основний приріст — понад 50 тис. свиней забезпечили професійні свиногосподарства. В цілому ж, розподіл сил між присадибним та промисловим секторами змінився на користь останнього — 47% та 53% у забезпеченні країни свининою, відповідно.

Спокійний ціновий «клімат» на ринку живця

Власне така ситуація була цілком очікувана та спрогнозована ще на початку 2018-го. Минулоріч ціни закупівлі свиней забійних кондицій коливалися у діапазоні 42-51 грн/кг, а середньорічна позначка опускалася нижче 46 грн/кг. Протягом першого півріччя ціни трималися на високому рівні, чому сприяла обмеженіша пропозиція живця. Вже в другій половині року вони дещо «просіли», порівняно з роком раніше. «Пікнікові періоди» теж минули для операторів ринку свинини практично без «піків» ціни. На цінову ситуацію на ринку живця впливала активізація імпорту м’ясної сировини та млява споживча активність.

Збільшення імпорту

Порівняно з 2017-м, минулоріч Україна імпортувала вп’ятеро більше свинини — 28,6 тис. т, вартістю майже 52 млн дол. США.  Щодо експорту, то ця діяльність послабилася: у 2018-му з України відвантажили 1,76 тис. т проти майже 5 тис. т у 2017-му. На фоні значного пожвавлення імпорту від’ємне значення зовнішньоторгового сальдо по свинині зросло до 48 млн дол. США.

Курс на розвиток і розбудову

У 2018-му продовжилася тенденція на нарощення потужностей, яка почалася ще у 2017-му. Тоді, згідно з опитуванням АСУ, понад 60% свиногосподарств були готові і планували розвиватися.

+1 тренд кількох років — Брак кваліфікованих працівників

Пошуки працівників минулоріч активізувалися з новою силою, зокрема й тому, що значна кількість господарств узяли курс на нарощення потужностей. Втім, недостача у працівниках відповідної кваліфікації — тенденція останніх кількох років. Частина кадрів «відтікає» за кордон у пошуках кращої зарплатні, інші вважають аграрну сферу — неприбутковою чи нестатусною.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Більше новин
Щодо випадку АЧС в Полтавській області
03-лип-2017

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області 30.06.2017 в підсобному господарстві Кобеляцького психоневрологічного будинку-інтернату (с. Лісне, Кобеляцький район, Полтавська область) було зареєстровано захворювання та загибель свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) 01.07.2017 встановлено діагноз - африканська чума свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 005018 п.м./17 від 01.07.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 01.07.2017 проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кобеляцькій районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
У січні Україна експортувала 2,9 тис. тонн яєць
07-лют-2017

У січні поточного року Україна експортувала 2,9 тис. тонн яєць в шкаралупі на суму 2,7 млн дол.

Про це повідомляє Державна фіскальна служба.

Імпорт зазначеної продукції протягом звітного періоду склав 123 тонни на 402 тис. дол. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі яйцями в шкаралупі склало 2,3 млн дол.

За даними ДФС, перше місце серед імпортерів зазначеної продукції з України належить ОАЕ (1,9 млн дол., питома вага — 71,5%), друге займає Ліберія (208 тис. дол., 7,8%), третє — Катар (179 тис. дол., 6,7%).

Протягом звітного періоду Україна купувала яйця в шкаралупі в Болгарії (209 тис. дол., питома вага — 52,1%), Словаччині (138 тис. дол., 34,4%) та Німеччині (20 тис. дол., 4,99%).

Детальніше
ТОП-5 мікроорганізмів в молочних продуктах з ринку
07-лист-2018

Асоціація виробників молока (АВМ) склала ТОП-5 найрозповсюдженіших мікроорганізмів в молочних продуктах, що продаються на ринках:

Кишкова паличка — інфекція проявляється діареєю з включенням прожилок крові. Найчастіше джерелом стають сире молоко і м’який сільський сир.

Золотистий стафілокок — потрапивши в організм людини виробляє токсин, який травмує органи й формує на них гнійники. Провокує сильну блювоту.

Стрептококи — викликають гостре отруєння, ангіну та навіть менінгіт.

Сальмонела — швидко розмножується в сирому молоці та молочних продуктах, вражає печінку та викликає сильне отруєння організму, діарею і пропасницю.

Грибки та дріжджі — найчастіше зустрічається кандида альбіканс, що викликає кандидоз. Вони вражають слизові оболонки та органи. При серйозному ураженні може викликати навіть такі симптоми, як сльозотеча білого кольору.

«За результатами досліджень, що були проведені Асоціацією виробників молока разом з журналістами ТСН, в ході якого довільно було відібрано 5 зразків молока зі стихійних та організованих ринків. Мікробіологічні аналізи показали, що саме в базарних молочних продуктах було перевищено всі можливі норми патогенної забрудненості, зокрема фекальними бактеріями та кишковою паличкою», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент АВМ.

«Варто зауважити, що крім бактерій, в молочних ринкових продуктах часто зустрічаються й антибіотики. Продавців не хвилює, що таке молоко не можна реалізовувати. Їх цікавить заробіток. Крім того, в основному, молоко на ринках продається в пластиковій тарі, яка може бути родом навіть із сусіднього смітника. Такі пляшки мають власне бактеріальне забруднення, що є додатковою порцією мікроорганізмів в складі молока», — зауважив Андрій Білан, директор лабораторії якості молока Uman Labs.

Прес-служба АВМ

Детальніше
Рада дозволила агропереробним заводам та елеваторам отримувати дотації за програмою тваринництва у 2019 році
26-лист-2018

У бюджеті на 2019 рік чимало «сюрпризів» для АПК, зокрема, у ньому закладено дві лобістські норми для окремих виробників.

Про це розповів депутат «Самопомочі», член аграрного комітету Іван Мірошніченко.

Як пояснив депутат аграрного комітету Іван Мірошніченко, у бюджетну ніч до бюджету заклали дві лобістські норми.

«Перша — компенсація агровиробникам 20% вартості придбання зерновозів у рамках програми компенсації українській с.-г. техніки. Таких компаній, що закупили вагонний зернопарк, декілька», — каже він. Нагадаємо, що відповідну поправку вніс разом з колегами під час змін до Бюджетного кодексу О. Кулініч, А. Кіт, М. Люшняк, В. Давиденко.

Втім, цим не обмежились і додали «вогню» через бюджетний комітет у розділ дотацій для тваринників.

«Друга — включення до програми компенсації по тваринництву всіх аграріїв, які здають в експлуатацію об'єкти переробки та зберігання. Її провів бюджетний комітет у бюджетну ніч. Яким чином? Держпрограму „Державна підтримка галузі тваринництва“ перейменували на „Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)“. Тобто у 2019 році той, хто здає переробний завод чи елеватор зможе отримати до 30% компенсації з бюджету вартості об'єкту за цією програмою. На 2019 рік таких об`єктів теж одиниці і їх всі знають», — розповідає деталі Мірошніченко.

За словами нардепа, загалом же бюджет-2019 для АПК не став приємним сюрпризом з кількох причин.

«Мінфін та бюджетний комітет позбавили аграріїв, за попередніми розрахунками, 1−1,5 млрд грн додаткової держпідтримки, яка мала би бути за законом. Нагадаю, що у 2018 році на держпідтримку спрямували 1% ВВП (6,3 млрд грн) і на 2019 мало б бути 1% (сума зросла б до 6,9 млрд грн). Втім попри дію прямої норми закону (не менше 1% ВВП) суму на 2019 рік зменшили — до 5,9 млрд грн», — пояснює Іван Мірошніченко.

Крім того, продовжує він, уже традиційно з аграріями, профільними асоціаціями та аграрними депутатами ніхто не радився, а поставили перед фактом у бюджетну ніч.

«А наші пропозиції перенести невикористані в цьому році кошти держпідтримки в сумі майже 5,3 млрд грн не врахували. Без уваги лишились і пропозиції здешевити у бюджеті виробництво добрив для аграріїв. Майже не враховано фінансування програми зі зрошення для Півдня України», — деталізує він.

Тож, підсумовує Іван Мірошніченко, бюджет 2019 року — загалом це документ «не про економiку та i не про людей». «Це бюджет ще одного року споживання життя без стратегіï та точок зростання економiки. У ньому, як і у Податковому Кодексі, до якого внесли ряд змін, немає стратегічних змiн щодо податків, залучення інвестицій, стимулювання конкуренції, вiдновлення фiнансового та банкiвських ринкiв, виводу економiки та зарплат з „тiні“, щоб украïнський бiзнес мiг платити зарплати, співмірні хоча б з польскими. Ці два документи не запроваджують ні однієї нацпрограми розвитку та пiдтримки економiки в сферах будiвництва дорiг та iнфраструктури, ВПК, енергетики та видобутку газу так далі», — підсумував він.

agropolit

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок