Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

У с. Гай на Житомирщині реконструюють тваринницькі приміщення для одночасного утримання 1 тис. кіз.

Про це повідомили в Департаменті агропромислового розвитку Житомирської ОДА.

На фермі розводитимуть кіз зааненської породи молочного напряму.

Як сказано в повідомленні, на новому підприємстві ТОВ «Мила кізонька Гай» вироблятимуть і перероблятимуть продукцію козівництва.

Інвестує в реконструкцію ТОВ «Озонінвестмент».

Довідково: Зааненська порода кіз — це на сьогодні чемпіон із молочного козівництва. Вона є результатом селекції в долині Зааненталь у Швейцарських Альпах.

Зааненська порода відрізняється великим зростом, великою вагою, високою плодовитістю і молочністю.

Це просто міні-корови, здатні давати до 9 л молока на день. Лактація триває 270−360 днів і становить 600−800 кг молока (при інтенсивних технологіях — 1200−1500 кг).

Зааненській породі належить світовий рекорд за надоєм — 3507 л молока.

milkua.info

Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України, прокоментував ситуацію в молочній галузі країни та означив основні проблеми. 

В  своєму інтерв’ю Інфагро він сказав: «Молочна галузь України зараз здатна задовольнити всі потреби країни в основних видах молочної продукції. Кілька мільйонів громадян виїхали, частина території окупована.  Оскільки, за моєю оцінкою, стабільну роботу відновили близько 60-65% переробних підприємств, то з урахуванням залишків на складах – сиру, сирного продукту, сухого молока, згущеного молока, яке раніше відправлялося на експорт, попит на молочну продукцію може бути задоволений вітчизняними підприємствами. Заводи відновили обсяги переробки, деякі навіть збільшили. 

Частина підприємств знаходиться на окупованій території, частина у прифронтовій зоні, але з урахуванням того, що до війни багато заводів працювало із завантаженням 0.6, то зменшення кількості працюючих підприємств ніяк не позначилося на обсягах молока, що закуповується переробниками, особливо з урахуванням того, що закрилися деякі іноземні заводи.  Тому працюючі заводи змогли збільшити обсяг переробки.

Оскільки вітчизняна молочна галузь може забезпечити внутрішній попит, то СМПУ ставить питання про те, щоб взагалі прибрати зі списків критичного імпорту молочні продукти, тому що недоцільно витрачати валюту на ті продукти, які ми можемо виробляти самі.

30% реалізації молочної продукції зараз йде через державні закупівлі, 20% – це реалізація по своїх каналах, а 50% – продажі через мережі.  І проблема в тому, що мережі, продовжуючи практику неплатежів, створюють серйозну проблему. І вона стосується не тільки постачальників. Адже ці  неплатежі призводять до того, що заводи у свою чергу не можуть вчасно розраховуватися з постачальниками сировини, аграріями, а це тягне за собою виникнення проблем, які не дають їм вчасно провести посівну і заготівлю кормів».

infagro.com.ua

Під час Всеукраїнського молочного форуму-2020 віце-президентом АВМ Ганною Лавренюк було запропоновано конкретні кроки, які допоможуть вивести молочну галузь України з критичного становища.

Про це повідомляє інформаційний портал Агрополіт.

Зокрема, Ганна Лавренюк зазначила, що за підсумками січня-вересня 2020 року загальний вал виробництва молока в Україні зменшився на 3,8%, поголів’я ВРХ скоротилося на 6,3%, а на переробку надійшло на 7,1% менше молока. Каталізаторами цих процесів у 2020 році стали кліматичні аномалії та локдаун у зв’язку з Covid-2019.

Основними причинами неефективної комунікації між молочним бізнесом та урядом стали:

• Відсутність МінАПК та діалогу з ринком
• Держпідтримка на будівництво об’єктів не спрацювала
• У законі про обіг земель не враховано потреби тваринницьких ферм
• Зміни клімату призвели до засухи та втрати кормів
• Держава на Сovid-кризу не реагувала

Сегмент молочно-товарних ферм за умови інвестування з боку держави може бути прибутковим та розвиватися. Підтвердження цьому є різниця між зменшенням поголів’я ВРХ та збором молока на користь виробництва. Тому Асоціацією виробників молока було виділено 10 кроків для уряду до вирішення проблем тваринництва:

1. Створення сприятливого юридичного поля. Це внесення до ЗУ «Про обіг земель с/г призначення» інтересів тваринників, а також виконання євроінтеграційних вимог щодо якості та безпеки продукції та нетіньового ведення господарства.
2. Фінансова підтримка будівництва та облаштування ферм та ведення господарства.
3. Створення умов стабільності та прогнозованості. Оскільки термін повернення інвестицій у молочне скотарство складає 10 років, сектору важко працювати в обставинах, де правила гри змінюються кожного року, або навіть у ситуації зміни влади – тричі на рік.
4. Посилення державного приватного діалогу для напрацювання дієвої, ефективної прогнозованої національної програми розвитку молочного скотарства. У тісному діалозі має бути можливість постійно її коригувати, бути гнучкими для того, щоб відчувати ринок.
5. Національний протекціонізм. Це проведення антидемпінгових розслідувань, дзеркальних квот аби захистити місцевих виробників
6. Підвищення купівельної спроможності населення. На сьогодні за статистикою на харчі середньостатистичний українець витрачає 45%. При цьому біля 15% – на молочні продукти. Впродовж останніх 5 років виконується 50% від  фізіологічної норми споживання молока
7. Зниження ставки ПДВ на молочні продукти. Це традиційна практика для країн світу. Для прикладу, Білорусь має 10% ставки ПДВ на харчові продукти. Зниження податку в першу чергу на молочні продукти, але також на інші продукти харчування дозволить відчути перевагу споживачам якісних харчів.
8. Підвищення конкурентоздатності та протидія фальсифікації. Це посилення держконтролю та закупівлі тільки через державні зареєстровані підприємства, а не  ФОПи. Це скоротить постачання до державних їдалень, шкіл та дитсадків фальсифікату. Запровадження диференціації на молочні та імітаційні продукти, аби забезпечити прозоре розуміння споживачам, яку продукцію вони купують та зробити конкурентним ринкове середовище. 
9. Програма підтримки скотарства. Пропонується зберегти всі програми, задекларовані в Постанові уряду №107, як здешевлення генетичної ресурсів (спермо продукції) та здешевлення тваринницьких і зернових об’єктів для господарств, які мають тваринництво у своєму складі, здешевлення кредитів на будівництво та розвиток, дотації на корову (дотування на корову у 2019 році збільшило ВРХ на 33 тис. голів).
10. Здешевлення модернізації будівництва інноваційних переробних потужностей для кооперативних об’єктів.

Полтавська облдержадміністрація підготувала проект обласної Програми поводження з побічними продуктами тваринного походження і забезпечення діагностики та оперативного виявлення збудників інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин, на території Полтавської області на 2021-2025 роки.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Один із напрямів Програми передбачає розробку інвестиційного проекту по створенню в області підприємства з переробки продукції тваринного походження.

«Щодо його будівництва повинна бути здорова конкуренція між громадами. Зацікавлені сторони повинні виступити ініціаторами розміщення підприємства на своїй території … Щоб інвестор зайшов на вашу територію, ви запропонувати вигідні для нього умови. Крім того, це має приносити і користь суспільству", — зазначив заступник голови облдаміністраціі Євген Греков.

У відомстві зазначили, що Полтавщина має одне з найбільших серед регіонів України поголів'я тварин. У всіх категоріях господарств налічується понад 190 тис. голів великої рогатої худоби, понад 320 тис. свиней, близько 4,7 млн ​​птиці, майже 45 тис. овець і кіз.

«При здійсненні господарської діяльності утворюються побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною. Зараз ситуація, яка склалася з їх утилізацією, є незадовільною. В Україні є лише 18 підприємств з утилізації відходів тваринного походження, 6 з яких не працюють, а частина функціонують не на повну потужність. В області працювали два утильзаводи — в Новосанжарській і Хорольській територіальних громадах. Зараз вони не функціонують. Новосанжарський приватизований, там почалася, але поки припинена ?? реконструкція", — йдеться в повідомленні.

На території 48 територіальних громад області налічується 221 одиниця скотомогильників і біоям. 64 оператора ринку на Полтавщині утворюють побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною. Щорічно на підприємствах області утворюється близько 8 тис. т побічних продуктів тваринного походження. В даний час близько 3 тис. тонн продуктів на рік направляють на переробку, утилізацію або знищення на переробні підприємства, які розташовані за межами області, решта переробляють власними силами — спалюють, ховають в спеціальних резервуарах, переробляють у власних мініцехах.

Уточнюється, що фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів і ресурсів інвесторів. Після обговорення проект Програми буде винесено на розгляд депутатів обласної ради.

agroportal.ua