31,6% молока, яке надходить на переробку – «домашнє», 87% його – другого сорту

12-квіт-2018

У 2017 році частка молока екстра-класу за ДСТУ 3662−97, закупленого у сільськогосподарських підприємств, становила 16,4%, у закупленого у приватних господарствах — лише 0,1%. Про це повідомляє прес-служба Української аграрної конфедерації (УАК).

Нагадаємо, що Володимир Гройсман заявив, що заборони на закупівлю молока та м'яса у населення не буде, тільки — контроль якості.

На думку експертів УАК, ситуація із низькою якістю молока може виявитися вкрай загрозливою для розвитку галузі, тому що з 1 липня 2018 року в Україні вступає в дію оновлений стандарт про закупівлю молока у господарствах населення у зв’язку із виконанням Угоди про асоціацію з ЄС положень про санітарно-гігієнічні норми, які стосуються молочної сировини.

Також УАК акцентує увагу на тому, що в Україні скорочується поголів'я корів.

За даними Держстату, на початок 2017 року поголів'я корів складало 2,1 млн голів, а на 1 січня 2018 року — 2,04 млн голів. При чому скорочення поголів'я більшими темпами відбувалося у сільськогосподарських підприємствах, порівняно з господарствами населення (відповідно — на 4 і 3%). Виробництво ж молока в сільськогосподарських підприємствах зросло на 2,2% у 2017 році, порівняно із 2016 роком, а у господарствах населення навпаки — скоротилося на 2,1%, — ідеться в повідомленні.

Як зазначає прес-служба, частка особистих селянських господарств у надходженні молока від сільськогосподарських тварин усіх видів на переробні підприємства за регіонами у 2017 році залишалася високою.

Від сільськогосподарських підприємств усіх організаційно-правових форм на переробку закуплено 2,7 млн тонн молока (або 68,4% від загального обсягу), а від населення — 1,24 млн тонн (або 31,6% від загального обсягу).

У 2017 році частка молока екстра-класу, закупленого у сільськогосподарських підприємств, становила 16,4%, у закупленого у приватних господарствах — лише 0,1%, — повідомляє прес-служба УАК.

Також експерти наголошують, що протягом двох років незмінною залишається частка молока вищого ґатунку (36,7%) в обсязі молока, що надходило на переробку від сільськогосподарських підприємств.

У той же час, у 2016 році господарства населення не виробляли молоко екстра-класу, а у 2017 році переробними підприємствами у них придбано для переробки 0,1% молока ґатунку «екстра» за ДСТУ 3662−97, такою ж низькою є частка молока вищого ґатунку. В основному від населення на переробку надходить молоко ІІ ґатунку (87% від загального обсягу).

milkua.info

Більше новин
Аграрії представили пропозиції з удосконалення механізму державної підтримки аграрної галузі у 2019 році
17-жовт-2018

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) розробила пропозиції щодо удосконалення механізму державної підтримки аграрної галузі на 2019 рік, запропонованого урядом, задля уникнення помилок, що були допущені у поточному році. Ці пропозиції були підтримані усіма найбільшими аграрними асоціаціями, що входять до складу Всеукраїнського аграрного форуму, низкою народних депутатів та представлені у ході прес-конференції 16 жовтня в Києві.

«Ми вкрай незадоволені тим, що відбувається у сфері державної підтримки в цьому році, і що уряд запропонував робити в наступному… У 2018 році на державну підтримку аграрної галузі було спрямовано 6,311 млрд грн, з яких станом на 20 серпня використано всього 777 млн грн, що становить 12% від загальної суми. Це означає, що програми не працюють. І незважаючи на це, уряд не прислуховується до порад експертів, а залишає все як є і навіть погіршує ситуацію», — сказав заступник голови ВАР Михайло Соколов у ході прес-конференції.

За його словами, для вирішення найгостріших проблем, що постали перед українським аграрним сектором, необхідно ухвалити поправки до проекту Державного бюджету України на 2019 рік.

Перша пропозиція ВАР стосується програми здешевлення кредитів. Так, пропонується збільшити суми виділених коштів з 127 млн грн, як мінімум, до 727 млн грн та обмежити суми компенсації відсоткової ставки за кредитами у 10 млн грн в одні руки, з урахуванням пов'язаних осіб.

«Ми пропонуємо істотно збільшити фінансування програми здешевлення кредитів. Залишити тільки одне обмеження, згідно якого сума компенсації на одну компанію не повинна перевищувати 10 млн грн. Всі інші обмеження, які роблять цю програму неефективною, треба скасувати. В такому випадку допомога буде надана маленьким і середнім господарствам. Звісно, великі господарства теж зможуть отримати цю суму, але для них вона не становитиме інтересу, оскільки буде замалою», — прокоментував дану пропозицію Соколов.

По-друге, аграрії пропонують повернути програму так званої «квазіакумуляції ПДВ», що була запроваджена у 2017 році, та повністю скасована цьогоріч. Її перевагою був автоматичний та прозорий розподіл коштів між сільгоспвиробниками, без втручання чиновників. Однак керуючись політичними мотивами профільне міністерство замість того, щоб виправити недоліки в роботі даної програми, які були виявлені у 2017 році, повністю припинило її фінансування. А тому сільгоспвиробники вимагають у 2019 році збільшити його до 2 млрд грн та виплачувати ці кошти пропорційно виручці.

По-третє, ВАР пропонує внести правки у діючу програму часткової компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва, яка станом на кінець серпня була вибрана усього на 21% (з виділених 945 млрд грн аграрії отримали усього 196 млн грн). При цьому, незважаючи на те, що ця програма вже два роки демонструє свою неефективність, уряд планує у 2019 році збільшити її фінансування до 1,382 млрд грн.

Таким чином, задля підвищення ефективності програми компенсації вартості придбаної української техніки, пропозиції ВАР полягають у наступному:

розширити перелік вітчизняної техніки і обладнання, закупівля яких компенсується державою, в тому числі на обладнання для меліорації і вагони-зерновози;

компенсацію при закупівлі вагонів-зерновозів мають отримувати всі юридичні особи, включаючи кооперативи, які об'єднують сільськогосподарських виробників, але самі не є сільськогосподарськими виробниками;

зменшити ступінь локалізації тракторів та інших самохідних енергетичних засобів сільськогосподарського призначення вітчизняного виробництва до 20%.

І по-четверте, для того, аби програма підтримки фермерських господарств, на яку у 2018 році був виділений 1 млрд грн, стала ефективною, необхідно зробити виплату дотацій пропорційно легальній виручці від продажу сільськогосподарської продукції, а також підтримувати усіх малих сільськогосподарських товаровиробників, у яких в обробці перебуває менше 500 га землі, незалежно від форми власності.

«Давайте зробимо так, щоб фінансова підтримка малих сільгоспвиробників була справедливою. Щоб в ній брали участь усі малі господарства, які обробляють менше 500 га, а не лише ті, що зареєстровані як «фермерські господарства», — сказав Соколов, додавши, що діюча редакція даної норми є дискримінаційною.

Для збільшення видатків на вказані вище програми, було запропоновано скорочення видатків на програми, які або взагалі не виконувалися, або за якими кошти отримують переважно великі холдинги.

Зокрема, мова йде про напрями:

компенсація ставки по кредитах для розвитку вівчарства, козівництва, бджільництва, звірівництва, кролівництва, шовківництва та аквакультури (було виділено 200 млн грн, станом на кінець серпня залишилося не використаними 199,7 млн грн);

дотація на утримання молодняка великої рогатої худоби фізичним особам (виділено 700 млн грн, залишок становить 693,2 млн грн);

відшкодування витрат на будівництво і реконструкцію тваринницьких комплексів, профінансовану за рахунок кредитів (виділено 1 100 млн грн, залишок -1 098 млн грн);

відшкодування витрат на будівництво тваринницьких комплексів (виділено 1 200 млн грн, залишок 980 млн грн).

Наведені цифри взяті з офіційного звіту профільного міністерства станом на 20 серпня 2018 року. На жаль, більш свіжі цифри Мінагропрод не надає навіть на запити народних депутатів. Так само відомство не розкриває, хто вже отримав зазначені кошти, або планує їх отримати в поточному році. І замість того, щоб дослухатись до учасників ринку та провести роботу над помилками, міністерство пропонує в наступному році навіть збільшити фінансування програм, які довели цілковиту неефективність у 2018 році.

Наведені пропозиції з удосконалення запропонованого механізму державної підтримки аграрної галузі були сформульовані та направлені до голів парламентських фракцій, аграрного та бюджетного комітетів. Однак робоча група при бюджетному комітеті вирішила, що відповідні напрацювання необхідно відхилити, залишивши все, як є.

При цьому, відповідно до результатів порівняльного аналізу ОЕСР щодо частки державної підтримки в об'ємі реалізації аграрної продукції у ЄС та Україні, якщо в Європі цей показник на кінець 2017 року становив 18,3%, то в Україні він був від'ємним.

«ОЕСР враховує і те, що держава дає, і те, що забирає, наприклад, через дорогу логістику. В Україні цей показник негативний і становить „мінус“ 7,1%. Тобто нам держава дає менше, ніж забирає. Якщо уряд реалізує механізм державної підтримки аграрної галузі на 2019 рік буз урахування наших правок, цей показник скоротиться ще більше і складе понад 10% нижче нуля», — підсумував Соколов.

Нагадаємо, Всеукраїнська Аграрна Рада оскаржує неефективний механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку. Окружний адміністративний суд Києва прийняв відповідний позов до розгляду та назначив дату попереднього засідання на 6 листопада 2018 року.

uacouncil

Детальніше
Названо закупівельні ціни на ВРХ у регіонах України
04-груд-2020

Станом на 4 грудня 2020 року, найнижчі закупівельні ціни на молодняк ВРХ зафіксовано у Сумській, Харківській, Житомирській областях. Найвищі — у Херсонській, Полтавській, Київській областях.

Про це повідомляє Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу.

Найнижчі закупівельні ціни на корів (за вгодованістю) — у Сумській, Луганській, Харківській областях, найвищі - у Івано-Франківській, Тернопільській, Херсонській областях.

Середньозважена закупівельна ціна на бичків вагою менше 330 кг становить 34,41 грн/кг (+1,08 до минулого року). Телиці вагою менше 330 кг — 32,61 грн/кг, бички вагою більше 330 кг — 36,21грн/кг, телиці вагою більше 330 кг — 34,16 грн/кг.

milkua.info

Детальніше
Аграрії на 36% забезпечені мінеральними добривами
21-лют-2022

В Україні станом на 17 лютого 2022 року середній рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств мінеральними добривами для весняно-літніх польових робіт становить 36%.

Про це свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства.

За даними міністерства, до майбутньої посівної області забезпечені на:

  • Запорізька — 80% від потреби,
  • Тернопільська — 70%,
  • Харківська — 65%,
  • Чернівецька — 58%,
  • Івано-Франківська — 55%,
  • Кіровоградська — 52%,
  • Дніпропетровська — 51%,
  • Донецька — 48%,
  • Хмельницька — 42%,
  • Миколаївська — 38%,
  • Одеська — 34%,
  • Вінницька — 31%,
  • Чернігівська — 31%,
  • Житомирська — 31%,
  • Волинська — 20%,
  • Луганська — 19%,
  • Полтавська — 14%,
  • Рівненська — 13%,
  • Київська — 2%.

Разом з тим, ще не надали Мінагрополітики дані про запаси добрив 6 областей.

milkua.info

Детальніше
Угода про вільну торгівлю між ЄС та Мексикою зменшить можливості молочарів США
27-квіт-2018

Молочарів по обидва боки Атлантики поділяють різні погляди на укладену недавно угоду про вільну торгівлю між Євросоюзом і Мексикою.

Комісар ЄС з питань торгівлі Сесілія Мальстрем, єврокомісар з сільського господарства Філ Хоган і секретар економіки Мексики Гуахардо Вільярреал заявили 21 квітня про укладення принципово нової угоди про торгівлю та інвестиції між ЄС і Мексикою.

Європейська молочна асоціація (EDA) заявила, що підтримує укладення угоди.

«Нова угода забезпечить молочарям Євросоюзу кращі умови доступу на нові ринки», — заявили в EDA.

Попередня угода Євросоюзу з Мексикою не включала б доступ на ринки сільськогосподарської продукції. Молочні ж продукти зазвичай потрапляли під традиційно високі ввізні мита — до 60% на сири і сухі продукти.

За оцінками Європейської молочної асоціації, Мексика забезпечує себе молочною продукцією на 82%, що дає солідний потенціал зростання поставок на цей ринок.

Тим часом Рада з експорту молочної продукції США (USDEC) підкреслила, що Мексика готується прийняти обмеження Євросоюзу на використання багатьох традиційних для сирів найменувань, таких як пармезан, Мюнстер і Фета.

«Ця угода суперечить існуючими торговими угодами між США і Мексикою», — підкреслили в USDEC. — «Мексика обмежує виробників США, заборонивши використання найменувань продуктів, які реалізовувалися на ринку багато років», — заявили експерти ради.

milkua.info за матеріалами Dairyreporter

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок