Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі

За період з 4 по 10 липня 2020-го року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення про появу 464 вогнищ особливо небезпечних хвороб у 13 країнах світу.

Про спалахи африканської чуми свиней повідомили ветеринарні служби Угорщини (67 вогнищ), В'єтнаму (181), Латвії (14), Польщі (87), Румунії (25), М'янми (1), Росії (2) та Південної Кореї (10).

Класичну чуму свиней знову відмітили в Японії (61 вогнище). Офіційні джерела в Руанді повідомили про спалах ящура. Осередок контагіозного метриту коней зареєстрували в Данії (1). На території Португалії зафіксували випадок захворювання вівці на скрепі.

Про нові випадки високопатогенного грипу птахів підтипу H5N6 серед поголів'я сільськогосподарських птахів повідомили ветеринарні служби В'єтнаму (2 вогнища).

На території США зареєстрували геморагічну хворобу кроликів (10 вогнищ) і коронавірусну інфекцію COVID-19 у собаки (1). Повідомлення про випадки сибірки надійшли з Італії (1) і Румунії (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Валерій Лотоцький, експерт IFC з розведення та відтворення, керівник з розвитку Консультаційного центру АВМ та Центру ветеринарного обслуговування

Важко давати поради людям, що знаходяться в зоні бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях щодо організації відтворення та охорони здоров’я тварин, і все ж спробуємо сформулювати основні рекомендації. 

Першочерговим завданням є забезпечення безпеки та збереження життя працівників. Щодо корів, то для майбутнього надзвичайно важливо забезпечити ефективне відтворення. Якщо тварини будуть тільними, то навіть при вимушеному зменшенні молочної продуктивності після отелення ми можемо їх відновити та отримати ремонтний молодняк.

Що необхідно зробити?

Спосіб осіменіння. Наразі ми не можемо спрогнозувати можливість постачання спермопродукції та ветеринарних препаратів на тимчасово окуповані території та в зону бойових дій. У зв’язку з цим, слід проаналізувати запаси та подумати про організацію природного осіменіння. Для цього треба відібрати бугаїв — з наявних у господарстві чи з доступних у регіоні. Слід враховувати походження, щоб запобігти інбридингу та забезпечити благополучність господарства щодо інфекційних захворювань (лейкоз, інфекційний ринотрахеїт тощо).

У подальшому, залежно від запасу спермопродукції, для першого-другого осіменіння тварин племінного ядра треба використовувати штучне осіменіння, а для інших — природне. Так само, у випадках відсутності спеціалістів чи можливості організації штучного осіменіння слід використати бугаїв-плідників. Після того, як ситуація з військовими діями стабілізується, можна буде провести ультразвукове дослідження, встановити терміни вагітності, а долю отриманого молодняка вирішити залежно від наявності ремонтного молодняка та потреб.

Застосування схем стимуляції та синхронізації статевої циклічності. Щодо зміни схем стимуляції та синхронізації статевої циклічності, то для економії препаратів доцільно збільшити добровільний період очікування до 70−80 діб, покращити ефективність виявлення оптимального часу для осіменіння та обмежитися найкоротшою схемою — Овсинг.

Консервація вимені. У багатьох господарствах обмежена кількість препаратів для консервації вимені. Доцільно перейти від килимової консервації до селективної. Корів з низьким надоєм та оптимальним вмістом соматичних клітин слід запускати без використання антибактеріальних речовин. Препарати доцільніше берегти для тварин з високою продуктивністю та підозрілих щодо інфікування молочної залози.

Чи працюють спеціалісти Центру ветеринарного обслуговування (ЦВО)?

Звісно. Всі спеціалісти залишилися на місцях та продовжують працювати. На тимчасово окупованих територіях ми не можемо надати практичної допомоги, але навіть у прифронтові господарства наші ветеринари виїжджають. Ми готові надавати допомогу всім без винятку господарствам, які її потребують.

milkua.info

Іноземці отримають доступ до ринку української землі після зняття мораторію. Про це заявив Прем'єр-міністр Олексій Гончарук в ефірі "Свободи слова", передає УНН.

Для цього іноземцям ставлять лише одну умову: зареєструвати юрособу в Україні. Ні про які інші обмеження, які б визначили пріоритетність права на викуп за українцями - Прем'єр не озвучив.

"Нам потрібно вибирати модель, яка дає найбільший економічний ріст. Це означає, що нам потрібно дозволити операції з землею для всіх, хто має можливість зараз її обробляти, в тому числі для іноземних громадян, але за умови, якщо вони реєструють юридичну особу в Україні і платять тут податки", - заявив Гончарук.

Проти такої ідеї Кабміну виступили профільні асоціації. Всеукраїнська аграрна рада звертає увагу, що росіяни - теж іноземці, деякі з них навіть мають громадянство інших країн, наприклад, Британії.

"Чи ми хочемо, щоб нашу землю скупив Путін? Щоб українські аграрії стали найманцями російських олігархів на українській землі? Мабуть, вони всі разом будуть працювати на благо України так, що аграрне ВВП і валютна виручка зросте ще більше. Виходить, що ринок землі - це питання не тільки кожного громадянина, а й питання національної безпеки нашої держави", - вважає глава ВАР Андрій Дикун.

З огляду на те, що землю можна буде продати лише один раз, Всеукраїнська аграрна рада категорично проти продажу землі іноземцям.

"Вимагаємо ввести зміни до першого розділу Конституції і заборонити продаж землі іноземцям в будь-якій формі раз і назавжди. Земля України повинна належати народу України і крапка", - заявили аграрники.

Напливу спекулянтів побоюються і в УКАБ (Український клуб аграрного бізнесу).

"Минулої п'ятниці члени асоціації, керівники сільськогосподарських підприємств із загальним земельним банком близько 7 млн га, провели зустріч для обговорення основних питань зняття мораторію, а саме можливого доступу на наш ринок фінансових спекулянтів з дешевим ресурсом, але відсутністю намірів, досвіду і можливостей обробляти українську землю після вступу у власність. Це, на нашу думку, є загрозою національній безпеці", - заявив Президент асоціації Алекс Ліссітса.

Журналіст і політичний експерт Яніна Соколовська в свою чергу не виключає, що ще до відкриття ринку землі влада буде дестабілізувати роботу українських агропідприємств - власників найбільших земельних банків з метою викупу земель за безцінь.

"Якщо уявити, що робота таких агрохолдингів, як Кернел або МХП, дестабілізуватиметься, втративши можливість здавати свої ділянки в оренду, власники паїв будуть змушені продавати землю. А ми знаємо, що всі операції купівлі-продажу будуть здійснюватися виключно через Державний земельний банк. Простіше кажучи, у селян почнуть скуповувати землю за безцінь, а потім, через той же Держзембанк перепродувати новоявленим промисловим латифундистам вже за значно більші гроші. Якщо мета боротьби Зеленського і тих, хто за ним стоїть, з "корупцією в агросекторі" саме така, тоді цілком логічно, що на даний момент Президенту вигідно максимально розхитати і дестабілізувати ринок", - підсумувала Яніна Соколовська.

Джерело: УНН

Забезпечення ефективного функціонування м’ясного ринку в Україні неможливо без вдосконалення галузевого законодавства. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Регулювання ринку м’яса: баланс між безпекою споживачів і розвитком бізнесу» за організації Офісу ефективного регулювання (BRDO) та за підтримки EU4Business/FORBIZ в рамках #PROДіалог.

«Наше завдання полягає у створенні розумного регулювання і ми готові рухатися цим шляхом. Необхідно забезпечити якісною продукцією внутрішній ринок, а також створити можливості для виходу на зовнішні ринки», - зауважила Олена Ковальова.

Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Державної регуляторної служби України, Представництва ЄС в Україні, галузевих асоціацій, бізнесу та громадськості.

«Ринок є дуже перспективним, але чинне законодавство не забезпечує дієвих механізмів вирішення його проблем. Чверть норм є неактуальними, а третина інструментів регулювання можуть провокувати високі корупційні ризики», - відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький.

Довідково:

У 2018 році 64,7% м’яса (1525,0 тис. тонн) вироблено сільськогосподарськими підприємствами, 35,3% (831,9 тис. тонн) – господарствами населення. Відповідно балансу попиту і пропозицій м’яса і м’ясопродуктів у 2018 році виробництво м’яса на одну особу склало 52,2 кг, що зросло на 1,0% до попереднього.

Прес-служба Мінагрополітики