Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

25-бер-2019

У період з 16 по 22 березня 2019-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 385 осередків особливо небезпечних хвороб.

Нові вогнища ящура виявили в Марокко (1 осередок) і раніше благополучній щодо захворювання Уганді (1). Вогнища африканської чуми свиней зареєстрували на території Бельгії (23), Угорщини (121), Латвії (2), Польщі (109), в Республіці Молдова (1) і Румунії (26), а також у В'єтнамі (73 вогнища). Нові випадки захворювання на класичну чуму свиней зареєстрували в Японії (9 осередків). У Німеччині виявили 5 осередків блютангу.

Ветеринарні служби Ірану (1), Непалу (2) і Тайваню (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів. Вогнища хвороби Ньюкасла виявлені в Мексиці (1 осередок) і в США (1 осередок).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про одне вогнище низькопатогенного грипу птахів в Данії, грип коней в Колумбії (4 вогнища), герпесвірусну інфекцію коней в Норвегії (1 осередок) і лейшманіоз у собак в Вірменії (1 осередок). Близькосхідний респіраторний коронавірусний синдром зареєстрований в Саудівській Аравії (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Більше новин
Як створити біоенергетичну ферму — поради експерта
08-лип-2019

Як створити біоенергетичну ферму та які культури є найбільш парктичні, розповів завідувач відділу Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Михайло Гументик.

Як йшлося в ефірі Радіо Культура в програмі Еко-life, енергетичні ферми — це невеликі приватні господарства, які об'єднуються у біоенергетичні підприємства, впроваджують екологічно зберігаючі технології, інтегрують у вже наявну систему ведення сільського господарства так звані біорезерви — використання відходів господарської діяльності у землеробстві й тваринництві для їхньої подальшої утилізації, переробки як енергії та інших видів відновлюваної сировини.

Енергетичні ферми допомагають територіальним громадам використовувати місцеву сировину і спеціально вирощену біомасу для теплової енергії та електроенергії. Перші такі енергетичні підприємства уже започаткували на Тернопільщині. Є надія, що незабаром вони з'являться у всіх областях.

«Енергетичне господарство — воно є прототипом, так званого в Україні, фермерського господарства. Тільки те, що специфіка буде більше націлена на вирощування відповідних енергетичних культур», — пояснив Михайло Гументик.

Він упевнений, що такі господарства будуть розвиватися. І такі спроби вже є не лише на Тернопільщині, а у Вінницькій і Харківській областях.

«Щоб розпочати дану справу, звісно, треба брати не тільки вирощування, а й використання об'єкта. Якщо ми на сьогодні маємо невелику школу на 2−3 тисячі метрів квадратних — під таку площу нам потрібно було б 10−20 гектарів енергетичних культур. Впродовж року це є такий повний цикл і вирощування, і використання», — зауважив Гументик.

За його словами, сьогодні найпрактичніші у використанні є деревинні культури — тополя, верба.

Українське радіо

Детальніше
Зовнішня торгівля молочними продуктами в Україні зростає
09-лют-2017

Вперше за тривалий час Україна показує приріст експорту молочних продуктів, що не може не радувати. За підсумками січня 2017 року зовнішня торгівля молочними продуктами принесла Україні майже 10 млн дол, що на 96% більше, ніж у 2016-му. При цьому, обсяги зросли на 60% та склали 6,5 тис. т. У січні 2016 року цей показник сягав 4 тис. т.

Про це повідомляє Асоціація виробників молока.

Як і торік, найбільше на зовнішні ринки поставляли молока та вершків згущених і сироватки — 3 тис. т та 1,6 тис. т, відповідно. Основним ринком збуту згущеного молока був Бангладеш (859 тис. дол.), а сироватки — Китай (373 тис. дол.).

Імпорт молока та вершків згущених у січні склав 136 т на загальну вартість 227 тис. дол. Із них 212 тис. дол. припало на Білорусь. Німеччина завезла молока на суму 15 тис. дол.

Імпорт молочної сироватки склав 88 т на суму 186 тис. дол. Завозили продукт з Португалії (85 тис. дол) та Чехії (45 тис. дол.).

Обсяг експортних поставок молока та вершків незгущених за аналізований період склав 678 тис. т. (+55,5%) на загальну суму 434 тис. дол. (+72,2%). Основними ринками збуту продукту були Молдова (160 тис. дол.) та Грузія (135 тис. дол.). Імпортували продукт найбільше з Польщі (49 тис. дол.) та Німеччини (39 тис. дол.).

Експорт маслянки та ферментованих або сквашених молока та вершків склав 150 т, що на 40% менше, ніж у 2016-му. При цьому, вартість продажу склала 145 тис. дол. (-37,2%). Основним країнами-імпортерами української маслянки були: Молдова (63 тис. дол.) та Грузія (50 тис. дол.). Торгівельне сальдо по маслянці було від'ємним і склало мінус 284 тис. дол.

Продажі вершкового масла за аналізований період склали 605 тис. т (+76,4%) та принесли Україні 2,3 млн дол. (+132%). Це найбільший приріст в грошовому еквіваленті серед усіх молочних продуктів. Найбільше масла поставляли до Єгипту (497 тис. дол.). В той же час, імпортували продукт з Нідерландів (92 тис. дол.) та Фінляндії (62 тис. дол.).

Експорт сирів у січні був більшим ніж торік, але все ще має від'ємне сальдо. На зовнішні ринки було продано 315 т, що на 40% більше, ніж за аналогічний період 2016-го. Вартість продажів склала 957 тис. дол. (+64,4%). Торговельне сальдо по них склало мінус 153 тис. дол. Найбільше продавали сири до Молдови (545 тис. дол.), а завозили з Польщі (670 тис. дол.).

Зовнішня торгівля молочними продуктами у січні 2017 р, т

Джерело: Аналітичний відділ АВМ за даними ДФСУ

Детальніше
В ЄС знову висловили побоювання щодо імпорту курятини з України
22-трав-2019

Скорочення імпортних мит зменшить конкурентоспроможність сектора м'яса птиці в ЄС і призведе до збільшення обсягів імпорту з третіх країн, повідомляється в звіті Wageningen, опублікованому на цьому тижні.

Хоча ціна курячого м'яса з Бразилії і України в 2017 році майже дорівнювала середній ціні в ЄС, незважаючи на поточний імпортний збір, дослідження показало, що за умови зниження імпортних мит європейські виробники опиняться в невигідному становищі.

Було встановлено, що всі досліджувані країни (Бразилія, Україна, Таїланд, США, Аргентина і Росія), як наслідок, мають більш низьку ціну пропозиції філе в порівнянні з сектором ЄС. З урахуванням витрат на виробництво, транспорт і новий податок, ціна на філе складе 3,25 євро за кілограм, а ціна бразильського, тайського і українського філе буде нижче 3 євро.

Варто відзначити, що європейські виробники мають значно більші витрати в сфері забезпечення охорони навколишнього середовища і благополуччя тварин. Саме це робить собівартість виробництва курятини в ЄС більше.

У дослідженні зазначено, що "захистити" ринок ЄС від експансії виробників дешевого м'яса птиці можуть тільки імпортні мита.

ptichki.net

Детальніше
Перспективи об’єднання Мінагрополітики та Мінекономрозвитку — Тимофій Милованов
02-вер-2019

Тимофій Милованов розповів про мету та перспективи об’єднання двох міністерств — Мінагрополітики та Мінекономрозвитку. 

Про це повідомляє прес-служба МЕРТу.

Раніше Милованов озвучив 5 ключових тез із розвитку агросектору — ринок землі, правила роботи на аграрному ринку, розвиток дрібних агрокомпаній та фермерства та про АПК як національний бренд. 

Зазначається, що об'єднання має на меті пришвидшення реалізації ключових реформ, таких як:

приватизація державних підприємств;

 запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення;

детінізація аграрних ринків та земельних відносин;

 лібералізація трудових відносин — збільшення кількості легальних робочих місць;

 розширення доступу до міжнародних ринків;

перезавантаження системи професійного навчання;

 модернізація підходів до наукових досліджень та запровадження інновацій в аграрному секторі.

«Детальний опис реформи буде викладений у Програмі Уряду, що буде представлена на розгляд Парламенту у визначені законом терміни. Наразі Кабінет Міністрів напрацьовує карту пріоритетів та план дій», — йдеться в повідомленні.

Для Міністерства є важливою синхронізація діяльності всіх ринків та запровадження ефективних, прозорих і зрозумілих правил гри. Реформа аграрної сфери з огляду на її комплексність вимагає стратегічного узгодження із ключовими змінами в інших сферах.

Дерегуляція та діджиталізація — ключові інструменти боротьби з корупцією у сферах апробацій, сертифікації та дозвільної діяльності пов’язаних з доступом новітніх засобів виробництва в аграрному секторі та доступу виробленої сільськогосподарської продукції до українського та міжнародного споживача.

Приватизація державних підприємств — ліквідація неефективності в управлінні суб'єктами господарювання та прямих втрат державного бюджету.

Перезавантаження системи державної статистики дозволить отримати чіткі цифри, щодо показників розвитку галузі та формувати прогнозовані довгострокові орієнтири та пріоритети державно політики у відповідній сфері.

«Безумовно, об'єднання міністерств носить не лише бюрократичний, а і стратегічний характер. І в цьому стратегічному вимірі нам критично почути ключових стейкхолдерів. З огляду на це, ми плануємо проведення координаційної зустрічі з представниками аграрного сектору для визначення больових точок і перспектив. Налагодження ефективного діалогу — наш виклик і можливість», — зазначає Тимофій Милованов.

Тимофій Милованов підкреслив, що буде докладено максимально зусиль, аби життєвий сільськогосподарський цикл не було порушено.

agropolit.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок