2020 — ще один рік зростаючих цін на свиней у ЄС

Виробники продукції тваринництва мають 1,5 року на адаптацію до міжнародної системи управління безпечністю продуктів харчування.

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, пише AgroPolit.com.

Заступник міністра підкреслила, що перехід на цю систему підніме якість української продукції та спростить вихід виробників на міжнародні ринки.

«Щодо безпечності харчових продуктів, то вже прийнято закон № 1602, який декларує, що всі оператори харчового ринку мають запровадити систему HACCP (система управління безпечністю продуктів) у три етапи. Останній „дедлайн“ ― до 1 січня 2019 року. Запровадити його мають навіть невеликі виробники продукції тваринництва. Мінагрополітики організовує безкоштовні семінари у всіх регіонах, якщо є необхідність, звертайтеся, будь ласка», ― додала Ковальова.

Вона також уточнила, що наразі експорт саме тваринницької продукції ще незначний.

Так, за 4 місяці 2017 року на зовнішні ринки поставлено агропродукції на суму $6,03 млрд (на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року). Однак ці рекорди ― заслуга переважно рослинників. Так, вони продали на зовнішні ринки зернових на $3 млрд, що на $2,4 млрд більше, ніж у січні—квітні минулого року. А от продуктів тваринного походження у 10 разів менше ― лише на $304,4 млн. Втім, це все одно більше, ніж за аналогічний період минулого року (154,1%).

На думку народного депутата («Самопоміч»), члена аграрного комітету Івана Мірошниченка, сьогодні потрібно комплексно, а не точково вирішувати проблеми тваринництва.

«Існує великий розрив між різними напрямками тваринництва в Україні. З одного боку, впроваджуються абсолютно першокласні технології й передові компанії працюють у виробництві м’яса птиці та яєць, гідний рівень промислового виробництва свинини (данські, французькі та канадські технології). З іншого ― повна катастрофа у переробці м’яса ВРХ, баранини, овець. Досить обмежений попит і, відповідно, виробництво індиків, качок та гусей. Скромні успіхи в молочному напрямку: на жаль, є лише окремі індивідуальні, але ще не системні проекти. Тож пазл українського тваринництва складений частково і ще багато потрібно правильно скласти, щоб вийти на цілісний розвиток-зображення», ― сказав Мірошниченко.

pigua.info

Українські агроекспортери можуть зіткнутися з новими ризиками через закріплені угодою зобов'язання Китаю збільшити протягом двох років закупівлі американської сільгосппродукції на $32 млрд порівняно з 2017 роком.

Про це Європейській Правді розповів керівник підрозділу з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.

У середині січня 2020 року США та Китай «поставили на паузу» майже дворічний торговельний конфлікт.

Президент США Дональд Трамп і віцепрем'єр Китаю Лю Хе підписали угоду — її охрестили першою фазою більш значного договору, який у майбутньому має повністю врегулювати суперечності обох сторін.

На думку Олександра Мартиненка, привілейоване становище американських експортерів здатне значно порушити взаємодію попиту і пропозиції, дискримінувати продукцію з інших країн аж до порушення принципів і правил Світової організації торгівлі.

«За 11 місяців 2019 року український АПК виручив $1,8 млрд від експорту до Китаю, що склало понад половину вартості всього українського експорту до цієї країни. Практично всі види українських продуктів, що експортуються до Китаю включно з основними — зерном і олією — входять до переліку зобов'язань Китаю із закупівлі товарів США», — пояснює експерт. 

Аналітик додає, що в такій ситуації експортери з країн з невеликою політико-економічною вагою можуть стати першочерговими жертвами зміни пріоритетів.

«Двосторонній характер домовленостей створює загрозу нових дисбалансів на світових ринках. Негативний вплив від досі чинних фінансово-торговельних санкцій та нова ескалація протистояння залишаються серед головних ризиків для світової економіки цього року», — додає Олександр Мартиненко.

Реалізація цих загроз, на його думку, може вплинути на Україну набагато сильніше, ніж в році минулому.

kurkul.com

За три місяці 2018 р вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти на 8 видів агропродукції.

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт

Квоти були використані на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м'ясо птиці, а також піврічну - на вершкове масло.

У той же час по більшості інших продуктів середній відсоток використання квот є дуже низьким.

У 2018 р планово виростуть квоти на окремі товарні позиції. Зокрема, на: цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінна крупа, пшениця, кукурудза, баранина і інші.

Варто зазначити, що для України діють додаткові преференційні квоти на 8 товарів: мед, виноградний сік, ячмінну крупу, оброблені томати, овес, пшеницю, кукурудзу і ячмінь.

Нагадаємо, що Україна вичерпує квоти на експорт борошна за 2 тижні. Про це повідомив директор «Української борошномельної компанії» Ігор Кобеля в ході Black Sea Grain-2018.

poultryukraine.com

Згідно з даними ФАО, за площею орних земель Україна посідає 9 місце в світі. Про це під час засідання Координаційної ради з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням сказав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.

«Україна є 44—ю за площею материковою країною світу. В той же час за даними ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — ред.), за площею орних земель ми використовуємо 32,5 млн гектарів, і таким чином посідаємо 9 місце у світі», — зазначив міністр.

За його словами, за площею орних земель Україна поступається лише Індії, РФ, США, Китаю, Бразилії, Австралії.

«Тобто, за рівнем розораності території — це майже 54%, і ми займаємо одне з перших місць за цим показником у світі», — сказав Семерак.

unn