20 березня 2018 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №3 (91), березень 2018

Світом продовжує ширитися пандемія коронавірусної інфекції COVID-19. І хоча більшість держав світу послаблюють умови карантину, ВООЗ попереджає про ризик нового піку захворюваності. Працівники молочно-товарних ферм не можуть перейти на дистанційний спосіб роботи, тому на підприємствах варто дотримуватися особливих заходів безпеки, щоб уникнути заражень.  

Про це під час навчального вебінару «Безпека на молочних фермах під час Covid-19» розповів Ігор Присяжнюк, ветеринарний лікар АВМ.

Фахівець виокремив 2 профілактичні групи заходів: індивідуальні і загальногосподарські.

До першої групи відносяться індивідуальні правила захисту не тільки під час роботи на МТФ, але і за її межами, зокрема, використання захисних масок, дотримання дистанції, використання антисептиків.

До другої групи відносять організаційно-профілактичні заходи на господарстві. Перш за все необхідно створити групу реагування, вона повинна складатися з 3−4 осіб, які постійно повинні бути на онлайн зв’язку. Основні завдання — забезпечення працівників ферми засобами гігієни, спілкування 24/7, забезпечення на господарстві інформаційної підтримки, — це тематичні таблички і плакати, листівки, де б містилися номери телефонів членів групи реагування.

Окрім цього, така група має декілька інших завдань.

«По-перше, вона має провести операційний аналіз діяльності підприємства. Знаючи вікові групи ризику, необхідно умовно поділити персонал. Наприклад, для працівників до 50 років — легші заходи безпеки, для тих чий вік становить від 50 до 60+ — більш жорсткіші. По можливості залишити їх вдома з огляду на те чи може їх хтось замінити або ж намагатися відокремити їх у окрему групу, — розповідає Ігор Присяжнюк. — По-друге, варто опрацювати сценарій „На фермі захворіло 50% працівників“. Проаналізувати що робити у такому випадку, які є резерви, який персонал залишити і які процеси ні в якому разі зупиняти не можна».

Він зауважує, що до групи реагування мають входити головні спеціалісти, менеджер ферми, головні технологи ферми, головні ветеринари. Це дозволить якнайкраще опрацювати найгірший сценарій і в подальшому працювати злагоджено, без паніки і згідно плану.

Важливим є питання перевезення працівників на роботу.

«Підприємство потрібно поділити на групи людей відповідно до роботи, яку вони виконуються на фермі, наприклад, група операторів машинного доїння, ветеринарів, обслуговуючого персоналу. Кожна така група повинна доїжджати до роботи окремо», — розповідає Ігор Присяжнюк.

У разі того, якщо господарство потрапить у червону зону, то варто перейти на вахтовий метод роботи.

У селі Чесники Рогатинського району Івано-Франківської області відкрили ще одну родинну ферму з утримання 10 молочних порід корів.

Відкриття родинної ферми стало можливим завдяки реалізації у регіоні проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні» за підтримки канадської неурядової організації «СОКОДЕВІ».

Від канадського проекту «СОКОДЕВІ» під час відкриття власниці родинної ферми Лідії Мегмет вручили сучасний доїльний апарат «ДеЛаваль».

На виконання заходів Комплексної програми розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Івано-Франківської області на 2016−2020 р. на розвиток галузі тваринництва цього року з обласного бюджету виділено 1,6 млн грн. Більшість із них буде спрямовано для підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та родинних фермерських господарств, що займаються тваринництвом.

kurs

Україна може збільшити присутність на ринку курятини Великої Британії на тлі епідемії пташиного грипу в цій країні.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Як зазначається, у Британії фіксують найбільший спалах пташиного грипу в історії. Хворобу було виявлено у 155 місцях по всій країні, і довелося знищити понад 3 млн гол. птахів.

«В останні роки Україна на світовому ринку курятини демонструє стабільне нарощення експорту. Так, за результатами 2021 року Україна піднялась у торговельній сходинці на одну позицію та посідає 7-ме місце серед найбільших світових експортерів курятини. Обсяг експорту української курятини в 2021 році становив 456,48 тис. т, що на 6% більше, ніж у 2020 році», — зазначають експерти.

І підкреслюють, що Україна продовжує експортувати курятину попри складну ситуацію із вторгненням росії. Зокрема, до країн ЄС за 9 місяців було продано 305,6 тис. т м’яса птиці, що лише на 8% менше, ніж торік. Найбільші країни-імпортери: Нідерланди — 5 918 т, Молдова – 1 643 т, Словаччина – 3 394 т, Туреччина — 3 461 т.

«Зважаючи на те, що Україна та Велика Британія юридично закріпили скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі на 12 місяців у травні цього року, ця угода безпосередньо позитивно впливає для птахівників і потенційно допоможе збільшити експорт українського м’яса птиці до Британії», — вважають в УКАБ.

Загалом у 2021 році у Великій Британії було вироблено 1 770,5 тис. т курятини, що на 4,4% більше, ніж у 2020 році. Водночас було імпортовано 365  тис. т курятини на загальну суму $1,18 млрд.

Більш за все експортували до Британії:

• курятину тушкою (70 846 т) — Бельгія, Іспанія, Польща, Італія, Нідерланди;
• курятину розділену (295 696 т) — Нідерланди, Польща, Бельгія, Ірландія, Німеччина.

За словами аналітика УКАБ Максима Гопки, проблема з пташиним грипом на внутрішньому ринку Великої Британії призведе до збільшення імпорту м’яса птиці до кінця цього року. За рахунок карантинних обмежень, які відбуваються на підприємствах, великі роздрібні мережі будуть надавати більшу перевагу імпортному м’ясу, щоб не ризикувати якістю продукції.

«До початку повномасштабної війни Україна почала нарощувати постачання курятини на британський ринок: у 2019 році було вивезено 927 т, в 2020 році через коронавірус постачання мало нерегулярний характер, тому експорт склав лише 400 т, а за 2021 рік було вивезено 2,64 тис. т. Тенденція до збільшення експорту повинна продовжуватись і надалі, враховуючи нові експортні можливості для України та зменшення пропозицій на внутрішніх ринках ЄС і Британії», — прогнозує експерт.

За січень-серпень 2019 р з України було експортовано 275,5 тис. т м'яса птиці на суму $ 401,8 млн.

Про це свідчать дані ДФС.

Основними імпортерами українського м'яса птиці в звітний період були:

• Саудівська Аравія - на суму $ 96,2 млн (23,94%);
• Нідерланди - на $ 68,6 млн (17,09%);
• Словаччина - на $ 43,1 млн (10,71%);
• Інші - на $ 193,8 млн (48,2%).

latifundist.com