Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Два українські центри, що займаються експортом м’яса з сертифікацією «Халяль» (відповідність продукції релігійним нормам ісламу) отримали дозвіл на експорт курятини до Сінгапуру. Затвердження дозвільних документів стало можливим, зокрема, завдяки сприянню Посольства України в Сінгапурі.

«Ісламська релігійна рада Сінгапуру (MUIS) погодила українські халяльні центри – ТОВ Центр Сертифікації «Халяль» та Центр Сертифікації «Halal Global Ukraine» для експорту халяльного м’яса птиці та продуктів з нього з України до Сінгапуру. Можливість експортувати халяльну продукцію мають українські підприємства з виробництва м’яса птиці та продуктів з нього, які були попередньо схвалені Компетентним органом Сінгапуру. Детальніше з інформацією можливо ознайомитися на офіційному сайті Держпродспоживслужби http://consumer.gov.ua/ContentPages/Potochniy_Stan_Dostupu_Na_Rinki/199/», – повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Упродовж 09 листопада та 10 листопада 2021 року під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького відбулося засідання комісії для надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції за напрямом — часткове відшкодування вартості племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів.

Відповідно до пункту 8 постанови «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції» від 07.02.2018 № 107 часткове відшкодування вартості племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів здійснюється на безповоротній основі суб'єктам господарювання за закуплені ними телиці, нетелі, корови молочного, молочно-м'ясного та м’ясного напряму продуктивності, свинки та кнурці, вівцематки, барани, ярки, козематки, цапи, кізочки, цапки, бджолині пакети, бджолині матки, сперму бугаїв і кнурів та ембріони великої рогатої худоби.

Для отримання підтримки документи приймалися до 11 жовтня 2021 року включно. Від суб'єктів господарювання до міністерства надійшло 530 заявок, які були розглянуті на засіданнях.

Загалом буде спрямовано 527,5 млн гривень та відшкодовано вартість закуплених племінних (генетичних) ресурсів, зокрема:

• великої рогатої худоби — 11 948 голів;
• свиней — 6 514 голів;
• овець — 6711 голів;
• кіз — 864 голови;
• бджолопакети, бджоломатки — 711 штук;
• генетичний матеріал — 405,0 тис. доз.

Розподіл коштів між одержувачами буде затверджено відповідним наказом Мінагрополітики, після чого бюджетні кошти будуть спрямовані суб'єктам господарювання на рахунки, відкриті ними у банках.

minagro.gov.ua

12 вересня, на базі агропромислового холдингу АСТАРТА, Агрофірма "ім. Довженка",  відбувся Перший Європейський День Ферми. Ключовим моментом заходу стало відкриття першого в Україні фідцентру, потужності якого розраховані на забезпечення 10 000 корів на добу.
Організаторами події виступили Асоціація виробників молока України (АВМ), Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), консалтингова компанія «Дикун» та агропромхолдинг «Астарта-Київ».
Перший Європейський День Ферми зібрав понад 400 молоковиробників і відвідувачів заходу. Учасників привітав Ельман Оруджов, заступник операційного директора по тваринництву компанії  «Астарта».
«Я радий вас вітати. Нещодавно на міжнародній конференції я презентував ті структурні проекти, які ми плануємо здійснити та які вже були розпочаті в «Астарті». Всю нашу роботу ви зможете оцінити під час відвідин кормоцентру та нетельного комплексу ферми», - зазначив він.
Продовжив слово голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) Андрій Дикун: «Україна – це одне із стратегічних місць у світі, де можна виробляти багато дешевого і якісного молока. Раніше ніхто не міг подумати, що ми будемо доїти більше 7 тонн. Не пройшло і 10 років, а ми маємо кращі результаті, ніж очікували». 
Далі всі учасники заходу мали нагоду спостерігати урочисте відкриття фідцентру. 
«Я працюю в компанії «Астарта-Київ». Наш шлях до сьогоднішніх результатів у тваринництві починався з надою в 1300 л молока на корову. Крок за кроком ми рухалися вперед: робота над генетикою, покращення кормовиробництва, будівництво сучасного молочно-товарного комплексу. І сьогодні агрофірма «ім. Довженка» вже має надої майже 9000 л», - розповів Віктор Скочко, генеральний директор АФ «ім. Довженка».
Про важливість даного фідцентру поінформував Желько Ерцег, операційний директор агропромхолдингу «Астарта»: «Для нас це не просто чергова інвестиція в елеватор чи цукровий завод - це інвестиція в унікальний об’єкт, перший подібного роду в Україні. До сьогодні стримуючим фактором для збільшення надоїв була якість кормовиробництва.  Тому фідцентр змінює саму філософію розвитку тваринництва». 
«Хочу сказати, що сьогодні дійсно не простий час для нашої країни, дякую вам, що всі ці роки ви дійсно вірите в молочну галузь, що ви розвиваєте, інвестуєте. Також, хочу подякувати аграрному холдингу, адже це перший приклад інвестицій агрохолдингу в молочне скотарство за 25 років незалежності. Чим більше Україна буде мати якісного молока, тим кращу ціну ми зможемо мати», - підкреслив Андрій Дикун, голова ВАР.
Під час теоретичної частини були висвітлені такі теми:

• вплив якості корму на ефективність надоїв – Олег Горін, директор компанії «Агроінмаш»;  
• 20 кг сирої речовини корму - це 24 чи 35 літрів молока? – Володимир Мірненко, експерт з технологічної підтримки компанії "Пьотінгер Україна";
• високоякісний силос та його властивості - Євген Кришталь, представник компанії Limagrain;
• кормозмішувачі компанії TRIOLIET - Bart Koekkoek, продакт менеджер TRIOLIET;
• сучасні інструменти автоматизації управління процесами агропромислового  холдингу на прикладі групи компаній «АВІС УкрАгро» - Аркадій Шин, керівник департаменту проектних робіт компанії «Бізнес Програми»;
• особливості вирощування силосних гібридів кукурудзи селекції KWS - Дмитро Ковальчук, продукт-спеціаліст компанії «KWS»;
• вищий пілотаж на трамбуванні зеленої маси - Семен Костін, представник заводу JCB;
• особливості мікроелементного живлення в корів - Юрій Куриленко, доповіді кандидат с/г наук і фахівець Biochem.

Прес-служба АВМ

 фото milkua.info

За січень-жовтень 2020 року Україна експортувала 20,1 тис. тонн м’яса ВРХ на суму $69,2 млн.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

Зокрема, 18,2 тис. тонн у загальних поставках вітчизняного м’яса ВРХ за кордон склала морожена яловичина — цей обсяг не змінився, як порівняти з січнем-жовтнем 2019 року. На цій продукції Україна заробила $ 63,8 млн, що на 13,3% більше проти аналогічного періоду 2019 року.

Головні імпортери українського мороженого м’яса ВРХ у січні-жовтні — Китай (26,5%), Азербайджан (23,2%), Казахстан (16,4%).

Ще 1,9 тис. тонн у структурі експорту м’яса ВРХ припадає на свіже чи охолоджене м’ясо на суму $ 5,4 млн, що на 86% менше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року.

Основними його покупцями протягом 10 місяців цього року були Білорусь (94,7%), Азербайджан (2,8%) і Туреччина (2%).

agrotimes.ua