14 травня 2018 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №5 (93), травень 2018

14-трав-2018

Незважаючи ні на що, за останні десятиліття смаки вітчизняних споживачів продовольства майже не змінилися. Як і раніше, більшість міських і сільських жителів бажають споживати яловичину і телятину, баранину та інше м'ясо не епізодично, а регулярно. Згідно з рекомендаціями дієтологів, мінімальна норма його споживання становить 14 кг на рік, а досягнутий в даний час показник не перевищує 10 кг навіть в найрозвиненіших, з точки зору тваринницької галузі, регіонах. В Україні налічується близько 2,6 тис. сільськогосподарських підприємств (разом з дрібними), що займаються розведенням корів і виробництвом молока. Складно точно підрахувати число вівчарських ферм і господарств, які спеціалізуються на вирощуванні кіз. Але майже на кожному подвір'ї є не тільки 1-3 корови (наприклад, кількість голів ВРХ на звичайній польській фермі налічує 15, на французькій - в середньому 40 голів), але також кози та вівці. Нам є, куди розвиватися, адже козівництво і вівчарство мають масу істотних переваг для українських фермерів - кіз і овець утримувати простіше, ніж корів, а їх молоко і м'ясо є непоганою альтернативою яловичини і коров'ячого молока.

Зараз увага влади і громадськості прикута до «підйому» тваринництва, робляться зусилля і профільних асоціацій по залученню грантових коштів та інвестицій в галузь, по організації міжгосподарських кооперативів. Беручи участь в міжнародному форумі AGROPORT WEST LVIV-2018 (19-21.04.18, Львів), ми побачили живий інтерес до цих тем з боку населення, фермерів, господарств і місцевих адміністрацій, побачили продуктивний діалог, просування конкретних програм. Інформація про цю цікаву подію - на стор. 48

Україна - країна аграрна, з величезним потенціалом, працьовитими людьми і великим майбутнім. Наш журнал не може залишатися осторонь від неминучого процесу розвитку скотарства, і в цьому номері ми вносимо свій інформаційний внесок - даємо великий блок матеріалів (стр. 28-46) не тільки про те, чим правильно годувати корів і як підтримувати їхнє здоров'я, але і піднімаємо питання, від чого залежить ефективність молочного козівництва, яка годівля овець більш результативна, як розпізнати і контролювати інфекційні агенти, що циркулюють на фермі. У наступних номерах ми продовжимо висвітлення цих важливих тем, стежте за нашими випусками і отримуйте корисну та свіжу інформацію, як вести свій агробізнес прибутково.

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Більше новин
Підписано угоду щодо отримання 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС
24-лип-2020

Україна та ЄС підписали Меморандум і Кредитну угоду щодо отримання нашою країною «виняткової» макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі 1,2 млрд євро.

Відповідні документи були підписані 23 липня в межах робочого візиту Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до Брюсселя. Разом з очільником Уряду в робочій поїздці беруть участь Міністр фінансів Сергій Марченко та Голова Національного банку Кирило Шевченко.

Програма макрофінансової допомоги триватиме 12 місяців  і передбачатиме виплату двох траншів по 600 млн євро кожен. Передбачається, що виділення першого траншу можливе одразу після набрання чинності Меморандуму про взаєморозуміння і Кредитної угоди.

Отримання другого траншу  стане можливим після виконання українською стороною низки спеціальних умов та після проведення Єврокомісією відповідної оцінки щодо виконаних зобов’язань.

«Сьогоднішнє підписання Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди, в рамках яких Україна отримає 1,2 млрд євро, додає нам впевненості в економічній стабільності країни та продовженні реформ, які забезпечать добробут наших громадян. Нова програма макрофінансової допомоги є доволі амбітною, однак реалістичною, а її вдале впровадження буде спільною перемогою як для України, так і для ЄС», — повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Положеннями узгодженого з Європейською Комісією проекту Меморандуму передбачено вісім зобов’язань Української Сторони для отримання другої частини макрофінансової допомоги, які зокрема, передбачають:

підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель;

впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової й митної реформ;

посилення незалежності, доброчесності, ефективного функціонування судової влади;

посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури;

розширення повноважень приватних виконавців; відновлення активів у державних банках;

ухвалення у першому читанні проекту закону про створення нового агентства (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів;

запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЕСР);

покращення функціонування ринку газу.

Нагадаємо, що 20 травня 2020 року Рада Євросоюзу ухвалила рішення про надання нової макрофінансової допомоги Україні та ще дев'ятьом країнам-сусідкам ЄС.  Кредитні кошти спрямовані на подолання наслідків кризи, спричиненої пандемією COVID-19, та для покращення макрофінансової стабільності.

Урядовий портал

Детальніше
БЕЗ АНТИБІОТИКІВ! ПІДТВЕРДЖЕНО!
13-груд-2019

Асоціація «Союз птахівників України» розпочала процедуру ухвалення виробників – членів асоціації щодо вирощування птиці без застосування антибіотиків.

Асоціація «Союз птахівників України», за підтримки FAO, Європейського банку реконструкції та розвитку та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, розробила та затвердила вимоги щодо вирощування птиці без застосування антимікробних засобів, а також Стандартну операційну процедуру підтвердження відповідності потужностей птахопідприємств даним вимогам. Після аудиторського контролю відповідності, підприємства набудуть права наносити додаткове маркування на продукцію, яка отримана від птиці вирощеної без застосування антибіотиків.

 

З першого січня 2020 року Асоціація «Союз птахівників України» розпочинає контрольований моніторинг залишків інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці протягом всього циклу її вирощування на чотирьох підприємствах – членах Асоціації, а саме:

  • ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»)
  • ТОВ «Вінницька птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»)
  • ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (ТМ «Епікур»)
  • ТОВ «Ясенсвіт» ГК «Ovostar Union» (ТМ «Ясенсвіт»).

 

Всі дослідження відповідно планам моніторингу будуть проводитися в акредитованих за ISO 17025 (міжнародний стандарт лабораторного визнання методів досліджень та простежуваності). Після отримання достатньої кількості даних (3 міс), відповідно галузевих вимог буде проведено оцінка відповідності (аудит). Результати аудиту та висновок про відповідність будуть вважатися підставою для надання права наносити маркування на харчовий продукт даних компаній. Результати аудитів (без конфіденційної інформації) будуть доступні кінцевому споживачу на сайті Асоціації.

Маркування, приклад якого додається, може бути нанесено лише підприємствами, які матимуть висновок про відповідність галузевому стандарту та будуть розміщені на сайті Асоціації «Союз птахівників України».

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно стандартній процедурі залишає право здійснювати нагляд на будь-якому виробничому етапі.

Питання антибіотикорезистентності, яку Всесвітня організація охорони здоров'я вже офіційно визнала глобальною загрозою здоров'ю людини, потрібно вирішити професійно та належним чином!

Українці гідні споживати якісну та безпечну для здоров’я продукцію! 

poultryukraine.com

Детальніше
Рекорди, які не радують: показник УМІ у вересні виріс на 18,7% — Ярмак
07-жовт-2019

У вересні Український молочний індекс (УМІ) показав рекордний приріст — 18,7%! Такого рівня умовної прибутковості галузь не бачила з 2013 року.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Експерт зазначає:

УМІ в вересні 2019 року вже більше, ніж в півтора рази перевищував минулорічний!

УМІ в вересні 2019 був на 31,5% вищим, ніж в середньому за останні 8 років для цього місяця.

Накопичувально за перші три квартали поточного року УМІ був вищим за минулорічний вже на 22,6%

УМІ був вищим за середній за цей період протягом останніх семи років на 14,4% і вже наближався до найкращих історичних показників;

УМІ за третій квартал 2019 року перевищував минулорічний за той самий період на 42,4% і середній — на 26,6%.

Третій квартал за рівнем показника умовної прибутковості був найкращим в історії;

«Здавалося б — це супер, але це такий рекорд, який взагалі не радує», — зазначає Андрій Ярмак. Він пояснює чому:

Зростання УМІ відбувалося на тлі падіння виробництва молока і втрати ринків збуту, а, отже, й ускладнення ситуації для українських переробників, які виявилися затиснутими між зростанням конкуренції на ринках збуту кінцевої продукції та зменшенням пропозиції сировини;

Погіршення фінансового стану переробників внаслідок вищезазначеної ситуації може призвести до погіршення стану розрахунків за молоко, в той час як власні кооперативні проекти з переробки фермерами рухаються зараз не так швидко, як планувалося (ринок землі ж бо);

Збільшення прибутковості не призводило до збільшення інвестицій в молочне виробництво, адже зараз всі чекають на відкриття ринку землі, і бережуть гроші на те, щоб викупити актив, який вони і так вважають давно своїм. Не дивно, що більшість професійних виробників молока проти впровадження ринку землі в принципі;

Підвищення УМІ відбувалося не стільки за рахунок зростання ціни на молоко, скільки за рахунок падіння цін на зернові та протеїнові шроти. Але всі ж розуміють, що більшість фермерів виробляє ці зернові та олійні самостійно, і в значно більшому обсязі, ніж потрібно для годівлі власної худоби. Тому зменшення ціни на них, з одного боку — це зменшення собівартості виробництва (бо на собівартість потрібно відносити по ціні, а не по собівартості вирощування), а з іншого боку — це зменшення доходів від продажу зернових та олійних, що я важливим джерелом доходів господарств;

Зменшення сезонних цінових коливань, що ми бачили останніми роками, зараз знову посилюється, що є негативним для галузі в цілому, бо вимагає залучення додаткових фінансових ресурсів.

«УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — нагадує Андрій Ярмак.

Він зазначає, що за останні вісім років жодного разу УМІ не падав в жовтні. Середнє зростання, як правило, складає 11%. Однак зараз намітилися тенденції девальвації валюти, тому, якщо вони збережуться, можливо, ціни на корма зростуть, що вплине на УМІ. Ціни на молоко теж можуть незначно зрости на фоні сезонного падіння виробництва. Світовий ринок на нас починає впливати все менше, але там, тенденції, переважно легко позитивні. Тому слід очікувати незначне зростання УМІ в жовтні.

milkua.info

Детальніше
Держпродспоживслужба разом з молочниками боротиметься з фальсифікатом
28-вер-2021

Держпродспоживслужба та Спілка молочних підприємств України домовилися співпрацювати в питаннях виявлення непридатної та небезпечної молочної продукції, а також фальсифікованої молочної продукції і виробників-фальсифікаторів шляхом участі в програмах «Стоп фальсифікат».

Відповідні наміри зафіксовані в меморандумі, який підписали Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та Голова Спілки молочних підприємств Вадим Чагаровський, йдеться у повідомленні ДПСС.

«Сьогодні ми дуже багато уваги приділяємо боротьбі за фальсифікатом, зокрема, молочних продуктів. Важливо, що до цієї роботи долучаються профільні об»єднання — разом ми можемо бути більш ефективними», — зазначила Владислава Магалецька.

Метою меморандуму є розвиток молочної галузі України, сприяння та забезпечення виробництва і обігу якісних та безпечних молочних продуктів, боротьба з невідповідністю продукції нормативним документам чинного законодавства України, а також підвищення конкурентоспроможності вітчизняних молочних продуктів на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Окремим напрямком роботи буде розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Кабінету міністрів України, нормативно-правових актів міністерств у складі постійних або тимчасових робочих груп, а також розробка пропозицій щодо приведення законодавства у сфері виробництва, переробки, реалізації, експорту та імпорту молока, молочної сировини та молочних продуктів у відповідність до вимог директив Європейського Союзу.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок