Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі

5 нових областей будуть залучені у пілотний проєкт із контролю сирого молока. А саме: Хмельницька, Волинська, Донецька, Дніпропетровська і Київська області.

Про це заявила Владислава Магалецька 25 лютого під час зустрічі з представниками швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» в рамках проєкту з контролю сирого молока, йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Метою цієї програми є сприяння українським виробникам посилити позиції, зокрема на ринках ЄС, а вітчизняному споживачу — отримати більш якісні молочні продукти.

У заході також взяв участь заступник Голови Держпродспоживслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анатолій Вовнюк та представники територіальних органів Держпродспоживслужби.

Під час заходу були обговорені наступні кроки з розгортання пілотного проєкту, а також планування широкої інформаційної кампанії з підвищення рівня обізнаності.

Окрему увагу було приділено онлайн-платформі «Молочний модуль».

Це програмний додаток, який буде інтегрований до Головної інформаційної системи Держпродспоживслужби і сприятиме співпраці операторів ринку з лабораторіями та компетентним органом, з метою виконання вимог нового гігієнічного законодавства. Молочний модуль забезпечує наступні рішення:

• реєстрація акту про відбір зразків;
• постійний доступ до результатів досліджень сирого молока;
• сповіщення про нові результати лабораторних досліджень молока;
• розрахунок змінної середньої геометричної величини ЗБЗ та КСК на основі результатів лабораторних досліджень відповідно до нормативних документів Держпродспоживслужби;
• сповіщення відповідальних районних і обласних інспекторів про результати лабораторних досліджень, що перевищують граничні значення (стаття 40 ЗУ № 2042/2017);
• дозволяє проводити статистичний аналіз результатів досліджень та відображає їх у вигляді графіків;
• сповіщає про затримки у графіку відбору зразків для дослідження на показники критеріїв придатності сирого молока відповідно до Програми контролю сирого молока.

«Я дякую швейцарсько-українській Програмі за організацію вебінарів та активну позицію в обговоренні проблем та можливостей у запровадженні Програми контролю сирого молока і хочу запевнити, що Держпродспоживслужбою спільно з Програмою буде дотримано взяті на себе повноваження по виконанню ключових завдань щодо успішного виконання Програми контролю сирого молока», — заявила Владислава Магалецька.

В Італії, Іспанії та Україні попит на курятину виріс майже на чверть, повідомляє УНН.

Епідемія змусила жителів Італії запасатися продовольством як мінімум на тиждень. Попит на курятину та яйця в роздрібних мережах - досить високий, розповів президент торгової асоціації "Unaitalia" Антоніо Форліні.

"Основний вибір італійських споживачів в сегменті тваринного білка падає на курятину та яйця. Підвищений попит на продукти в роздріб утримує галузь на плаву", - додав він.

Схожа ситуація і в Іспанії. Там попит на курятину виріс на 25%, відзначають в Іспанській асоціації виробників птиці (Propollo).

Мадрид, Каталонія і Андалусія - провінції, які повідомили про найбільше зростання попиту на м'ясо птиці за останні три тижні березня. У Мадриді, де першими ввели заходи щодо закриття шкіл і інші карантинні обмеження, вже 10 і 11 березня збільшився попит на курятину більш ніж на 410 тонн (+15%).

В Україні споживання курятини під час карантину теж збільшилася на 20%.

"Більшою мірою це стосується продукції в упаковці", - розповів найбільший виробник курятини в Україні, компанія МХП (Наша Ряба).

Тим часом Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства повідомило про скорочення запасів курятини в торгових мережах. Якщо на позаминулому тижні (18-26 березня) запасів вистачало на 2,5 дня, то минулого тижня вони скоротилися до 1,3 дня.

Джерело: УНН

Мета опитування — оцінити, наскільки простою є їх взаємодія з державними органами.

Про це йдеться на сайті Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Крім того, аграріям пропонується вказати, які довідки і справки, заявки чи виписки, інші форми взаємодії з державою в земельній сфері, податковій, банківській тощо є застарілими або не актуальними.

«Чим більше товаровиробників долучаться до нашого опитування, тим якіснішим буде зріз і предметнішим наше розуміння, як саме рухатися в напрямі цифрової трансформації в сфері аграрної політики. Важливо, де це можливо й гостро необхідно, перевести різноманітні види довідок в електронний формат, а ще низку — взагалі ліквідувати як застарілі і рудимент. Тому ми хочемо це робити спільно з людьми, які ці довідки й регулярно оформлюють, рухатись від потреб ринку, використовуючи так звану agile методологію, яка дозволяє розробляти найкращі рішення в сфері програмного забезпечення і спрощувати механізми взаємодії», — розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.

Через невизначеність, нестачу обігових коштів та високі ціни на добрива, навесні-влітку фермери не встигли сформувати достатній обсяг необхідних запасів добрив на весну 2023 року. Про це розповів Олег Арестархов, директор з корпоративних комунікацій Group DF, в інтерв'ю Інтерфакс-Україна, передає Kurkul.com.

«Наприкінці 2021 року та протягом 2022 року багато аграріїв відкладали купівлю азотних добрив. Раніше аграрії починали готуватись до весняної посівної наступного року ще влітку попереднього року. Цьому сприяли мінімальні ціни в низький сезон. Нині ситуація кардинально змінилась: через невизначеність, нестачу обігових коштів та через високі ціни на добрива, навесні-влітку наші аграрії не встигли сформувати достатній обсяг необхідних запасів добрив на весну 2023 року», — пояснив експерт.

За його словами, війна примушує сільгоспвиробників бути дуже обережними в закупівлях.

«Фактично осіння кампанія 2022 року пройшла на старих запасах, які залишалися на складах ще з весни. Тільки наприкінці осені — початку зими, ринок розігрівся — почалося активне скуповування добрив та формування необхідних запасів на весну 2023 року. Причина очевидна: після запуску зернової угоди в аграріїв нарешті з'явилися обігові кошти», — додав Олег Арестархов.

Однак, більшість експертів упевнені, що до весняної посівної 2023 р. аграрії підготовлені все ще вкрай погано.

«Переконаний, що у покупців сформувався значний відкладений попит на купівлю великих обсягів азотних добрив. Ми вже зараз спостерігаємо значне зростання попиту. Його підігрів також той факт, що вітчизняні виробники наразі максимально опустили ціну. В очікуванні суттєвого збільшення продажів заводи пішли на зниження вартості — насамперед на два базових продукти — на аміачну селітру та КАС», — розповів директор з корпоративних комунікацій Group DF.

За його словами, чи встигнуть заводи закрити зростаючий попит, а імпортери — завезти достатню кількість добрив для весняної посівної 2023 — це велике питання. У будь-якому разі багато аграріїв вже не хочуть ризикувати й почали досить агресивні закупівлі добрив на наступний рік. У них є й інша мотивація купувати азотні добрива сьогодні.

«Європейський ринок газу все ще залишається непрогнозованим, а великі гравці газового ринку прогнозують дефіцит газу на другу половину 2023 року. Фермери завчасно закуповують добрива в українських заводів, віддаючи перевагу синиці в руці, аніж журавлю на горизонті. При чому ціну „журавля“ спрогнозувати не береться ніхто. Новий тренд завчасних закупівель добрив стає характерним для середніх та великих агрохолдингів. Їхня бізнес-мотивація зрозуміла: вони воліють у 2023 році знизити бізнес-ризики та отримати прогнозовану прибутковість бізнесу», — підсумував Олег Арестархов.