100 млн доларів отримає Австралія завдяки подовженню терміну зберігання м’яса

07-лип-2020

Виробники червоного м’яса в Австралії отримають понад 100 мільйонів доларів додаткових прибутків внаслідок зростання термінів зберігання охолоджених м’ясних продуктів, що експортуються на ринки кількох країн Близького Сходу.

Нік Меара, регіональний менеджер Асоціації виробників м’яса Австралії (MLA) зазначає, що завдяки узгодженим зусиллям асоіації та австралійського уряду зі збирання та розповсюдження наукових даних вдалося переконати владу країн-покупців яловичини та баранини, що охолоджене м’ясо у вакуумних пакуваннях можна зберігати довше, ніж передбачалося раніше.

Нещодавно Кувейт, Йорданія, Катар подовжили дозволений термін зберігання м’яса. Саудівська Аравія поширила проект регламенту, який передбачає самостійне визначення терміну комерційними організаціями. Єгипет працює над аналогічними змінами, заявив пан Меара.

На його думку, ці поправки можуть значно збільшити пропозицію охолодженого м’яса в роздрібній торгівлі регіону Близького Сходу, а також сприяти підвищенню продовольчої безпеці та зменшенню обсягів харчових відходів.

ОАЕ була першою країною в районі Перської затоки, яка продовжила термін зберігання яловичини в 2017 році з 70 до 120 днів. Унаслідок цього доходи м’ясної промисловості США зросли на 130 млн доларів.

Meat-Inform

Більше новин
Держпідтримку молочарям планують давати залежно від надоїв
17-груд-2021

У Верховній Раді зареєстрували вже доопрацьований законопроект № 5297 «Про державну підтримку сільського господарства України», згідно якого, за кожну тонну молока фермери отримуватимуть дотації, які зможуть перенаправити на засоби та заходи покращення, як продуктивності, так і якості молока.

Про це на сторінці у Facebook повідомив Іван Чайківський, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

У документі сказано, що обсяг підтримки залежатиме від продуктивності надою та спонукатиме сільгосптоваровиробників збільшувати показники виробництва. Зазначається, що в Україні давно потрібно надавати держпідтримку молочникам.

«Держава має підтримати українських молочників, бо ця галузь є вагомою ланкою в економіці країни, однак сьогодні замість розвитку, з року в рік ми спостерігаємо занепад», — зазначив народний депутат.

На думку посадовця, поголів"я ВРХ в малих господарствах постійно скорочується, відтак знижується показник виробництва молочної продукції. І це в той час, коли в Україні є чималий попит, який через політику держпідтримки з боку ЄС заповнюється імпортом.

Народний депутат наголосив, що треба переймати позитивний досвід і терміново впроваджувати зміни для покращення ситуації: надання субсидії та позики, ухвалення необхідних програм для підтримки і розвитку сектору, як це роблять у світі.

zemliak.com

Детальніше
Новий спалах АЧС виявили на Вінниччині
25-бер-2020

Протягом останнього місяця на території України було виявлено лише один випадок африканської чуми свиней. Спалах захворювання зафіксували в одному з особистих селянських господарств на Вінниччині, повідомляє Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

“Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області з 19.02.2020 по 25.03.2020 було зареєстровано один випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), а саме: 20 березня в особистому підсобному господарстві громадянина в с. Павлівка Погребищенського району Вінницької області. З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 21 березня було проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Погребищенській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередк, зон захисту та нагляду. В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС”, – йдеться в звіті Держпродспоживслужби.

Meat-Inform

Детальніше
Борг 24 млн грн: держава ігнорує зобов’язання компенсувати витрати на будівництво ферм
14-серп-2017

Українські тваринники який рік поспіль залишаються без компенсацій витрат на будівництво та реконструкцію ферм, хоча вони й закладені в державний бюджет. Цього року програма «Державна підтримка галузі тваринництва» передбачає 170 млн грн, однак лише членам Всеукраїнської Аграрної Ради, Асоціації виробників молока та Асоціації «Свинарі України» держава заборгувала 23,5 млн грн.

П’ята частина членів цих асоціацій мають право на отримання компенсацій, оскільки будували ферми або проводили реконструкції у 2014-2017 рр. 22% із них у відповідності до встановленого порядку подали документи на отримання компенсацій на загальну суму 23,5 млн грн, однак нічого не отримують.

Цілком природньо, що подібний результат скептично налаштовує інші господарства: решта 78% підприємств, що мають право на компенсації, однак не вірять у можливість їх отримати.

Як коментують юристи, в ситуації, що склалася, фермери мають звернутися до суду, щоб держава виплатила свою заборгованість. Однак опитані господарства не мають змоги витрачати сотні тисяч гривень на судові збори та оплачувати адвокатів.

Аналогічні проблеми виникали і в 2015, і у 2016 роках, коли фактичні виплати за програмою, що працювала на словах чиновників, в кінці року заледве складали 30% від закладених у бюджет.

Довідка. Усі сільськогосподарські виробники можуть претендувати на часткову компенсацію вартості будівництва чи реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці (зокрема, водоплавної та індиків), а також доїльних залів та кооперативних м’ясопереробних пунктів.

Обсяг компенсації становить до 50% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, а також до 30% — вартості закупівлі техніки й обладнання для сільськогосподарського виробництва, будівництва та реконструкції підсобних підприємств із переробки та зберігання сільськогосподарської продукції.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Детальніше
Як покращити економічне становище в умовах воєнного стану
16-бер-2022

Всеукраїнська Аграрна Рада разом з іншими провідними бізнес-асоціаціями, зокрема з Асоціацією «Свинарі України» звернулась до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та голів профільних комітетів парламенту з пропозиціями щодо вирішення ключових проблем економіки.

Зокрема, експерти зазначають, що оптимальною моделлю економіки на період військового стану має бути гібридна. З одного боку — планова (мобілізаційна) економіка в частині військових потреб та військових товарів, а також, за потреби — життєво важливих товарів та послуг у тих місцях, де їх постачання обмежене. З іншого боку — акцент потрібно робити на лібералізацію роботи бізнесу, саме він має зараз забезпечити потреби населення.

Серед пропозицій експертів:

Загальні

Скасувати ввізні мита на сировину, яка потрібна для виробництва українських товарів, спростити проходження митного контролю такими товарами. Розширювати поступово перелік товарів критичного імпорту, в першу чергу додавши у нього будь-яку сировину, з якої виробляються українські товари.

Обмежити можливість відстрочок платежів за харчові продукти, реалізовані у торговельних мережах України, відповідно до європейського законодавства (не більше 30 днів відстрочка).

Спрощення усіх регулювань, зокрема: а) суттєве спрощення Трудового законодавства (проєкт закону № 5371 — прийняти в цілому) із додатковими тимчасовими положеннями про дистанційне звільнення та прийом на роботу (варіант — призупинення дії більшої частини статей КЗпП), скасування мінімальної зарплати; б) заміна фіскалізації всієї 2 та 3 груп ЄП на фіскалізацію виключно ризикових платників (зак-т Ради при ОП); в) суттєве спрощення ринкового нагляду (зак-т № 5473) (варіант — призупинення ринкового нагляду на час ВС); г) прибрати державне регулювання цін, окрім товарів спеціального призначення за окремим переліком.

Розглянути можливість «регуляторної гільотини» на час ВС.

Повернення до роботи електронної системи адміністрування ПДВ із автоматичним відшкодуванням, без блокування ПН.

Посилити відповідальність за ринкові змови та зловживання монопольним становищем, надто щодо товарів та послуг першої необхідності.

Просування ідеї виділення ЄС та іншими партнерами (США, Канада, Японія) спеціальних додаткових квот для української продукції. Забезпечення просування тези «Купуй Українське у ЄС» з боку керівних органів ЄС.

Лібералізувати податкове законодавство — замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (прибутків у підприємств все одно не буде, а бюджет наповнюватиметься за рахунок зовнішніх запозичень) (як варіант — з тимчасовим подвоєнням ставки на час ВС, аби гроші залишалися у бізнесі) та знизити навантаження на фонд оплати праці (варіант — скасувати ЄСВ), знизити ПДВ на продукти харчування до 7%.

Відтермінувати впровадження КІК на один рік. Зменшити бюрократію при роботі з КІК, зокрема: зменшити вимоги до підготовки звіту з КІК та обсяг інформації, яку потрібно надати разом зі звітом — замінити її зведеною консолідованою звітністю; обов’язок з подачі звіту зробити тільки для осіб, які володіють більше 25% частки в КІК; розширити та конкретизувати перелік винятків, за яких не сплачується податок на КІК, зокрема конкретизувати поняття економічної та фізичної присутності (substance) та збільшити рівень загального доходу всіх КІК, як критерію для виключення зі сплати податку на КІК.

Скоротити загальнодержавні видатки, в першу чергу за рахунок секторальних пільг та дотацій. Переглянути Держбюджет, збільшивши дефіцит та знайти джерела його покриття, перш за все за рахунок підвищення рентних платежів шляхом прогресивного оподаткування надприбутків.

Створення двоконтурної грошової системи, в межах якої «гроші», спрямовані у ВПК, не перетікають на споживчі ринки. Це обмежує зростання споживчої інфляції через збільшення видатків на потреби оборони. Логіка розбудови такої фінансового механізму може полягати у впровадженні «цифрової оборонно промислової» гривні, яка залишає «цифровий» слід, або щонайменше акумулюється на спеціальних рахунках, та відповідно використовується лише у процесі створенні продукції ВПК. У певному сенсі Україна вже має досвід використання такого механізму. Фактично «ковідна 1000» була створена у «віртуальному» просторі та спрямована на споживання (використання) у визначених напрямках (наприклад, це призвело до буму замовлення книжок на профільних онлайн платформах).

Секторальні:

Аграрний сектор та металургія — терміново забезпечити можливість експортувати надлишки продукції залізницею, для цього розробити екстрений план забезпечення вагонами та коридорами до ЄС.

Експортні галузі. Врегулювання питання призову до ЗСУ фахівців експортних галузей (в першу чергу, ІТ), з мобілізаційного та громадського резервів, тільки після повного закриття потреб ЗСУ з першої та другої черги оперативного резерву. На жаль, практика масового призову громадян з мобілізаційного та громадянських резервів широко застосовується переважно на Західній Україні стосовно ІТ фахівців, які переїхали з інших регіонів. Така ситуація створює загрозу для подальшого існування української експортної ІТ індустрії, а відповідно, зменшення обсягів валюти, яка продовжує надходити до бюджету країни прямо зараз, під час воєнних дій. Слід зазначити, що за 2021 рік ІТ галузь принесла майже 7 мільярдів доларів в економіку, та 23,5 мільярди гривень прямих податків, сплачених до держбюджету України.

Мікробізнес, роздрібна торгівля — передбачити певну суму (грант) для підприємців, які втратили в окупованих чи напівокупованих містах активи, товари, щоб вони могли розпочати свій бізнес на Західній Україні

Комунікаційні:

Створити комунікаційну платформу, на якій українські виробники та малі підприємці могли знайти один одного, відновити розірвані ланцюжки постачання.

Створити міжнародну комунікаційну платформу, на підтримку інноваційного бізнесу України, зокрема ІТ, популяризація замовлень послуг в українських ІТ фахівців.

Судові:

  1. Забезпечити визнання правомірності пропуску позовних строків, в тому числі для нововиявлених та виключних обставин. Розширення переліку обставин що визнаються як нововиявлені/виключні обставини через війну.
  2. Знищені судові справи (особиливо господарські та адміністративні спори) можуть бути відновлені за копіями наявних у сторін документів (в тому числі наявних в електронному вигляді)

Психологічні:

Очевидно, що агресор змінює тактику і серед іншого зосереджує зусилля на терорі, зокрема психологічному, мирних міст по всій Україні. У ситуації, коли на Західній Україні постійно вночі вмикаються сирени, люди вимушені годинами сидіти у бомбосховищах — вкрай складно запускати там економіку. Вбачається доцільним розробити тонші налаштування протиповітряної оборони та інформування про це населення, щоб запобігти виснаженню людей та подальшому відтоку їх за кордон.

Підписанти:

Торгово промислова палата

Асоціація платників податків України

Всеукраїнська аграрна рада

Асоціація власників малого та середнього бізнесу

Бізнес-спільнота Board

Укркондпром

Асоціація виробників України

Борошномели України

Українська Федерація Індустрії Безпеки

Національна організація роздрібної торгівлі

Асоціація імпортерів м’яса

Всеукраїнська асоціація пекарів

Асоціація підприємств інформаційних технологій України

Асоціація українських імпортерів риби та морепродуктів

Асоціація ІТ Україна

Асоціація імпортерів та дилерів автокомпонентів

Асоціація «Свинарі України»

Асоціація Софтвеар Україна

Асоціація приватних роботодавців

Національна асоціація страховиків України

Українське об'єднання ринків капіталу

Асоціація виробників молока

Всеукраїнська професійна асоціація підприємців

Асоціація учасників валютного ринку

Національна асоціація молочників України «Укрмолпром»

Бізнес асоціація освітніх закладів

Міжнародна бізнес асоціація

Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти»

Жіноча ділова палата України

PigUA.info за матеріалами uacouncil.org

 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок