10 липня 2017 вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №6-7 (82-83), червень-липень 2017

11 серпня, в рамках ділової частини 32-ї Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2020» відбулася панельна дискусія «Держпідтримка АПК: фокус у 2020 році та стратегія на 2021-2023 роки», під час якої заступник Міністра Тарас Висоцький детально розповів про нові напрями та програми, які пропонується запровадити щодо держпідтримки на 2021/2023 роки. Пріоритетні напрями формувались на базі численних зустрічей з аграріями і профільними комітетами.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Участь у заході взяли представники Мінекономіки, профільних асоціацій, обласних ОДА, сільськогосподарських підприємств, засобів масової інформації.

«Аграрії та фермери, які користуються державними програмами підтримки, вже впевнилися у їх стабільності і ефективності. Основні програми орієнтовані на підтримку, в першу чергу, малих сільгоспвиробників та фермерів, розвиток локальних ринків збуту та відкриття нових експортних ринків. Сьогодні ми обговорюватимемо програми поточного року, а також анонсуємо зміни до програм на 2021−2023 роки, які, ми вважаємо, будуть корисні для розвитку аграрної галузі», — зазначив Міністр Ігор Петрашко.

Він додав, що наразі в Україні виробляється понад 70 млн тонн зерна, і потенціал України — це 100−120 млн тонн. Важливим фактором отримання стабільних врожаїв є оновлення сільгосптехніки.

«Після того як наші виробники, фермери почали бачити, що є можливість вирощувати, є стабільність, ринок, експортний потенціал, вони почали активніше виробляти сільськогосподарську техніку, що разом із виробництвом аграрної продукції вже стало одним із елементів руху країни вперед», — зазначив Міністр Ігор Петрашко.

Присутніх поінформували про поточні результати реалізації програм підтримки. Так, за програмою «Часткова компенсація вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва» аграріям вже компенсовано близько 716 млн грн. Кошти отримають 1481 аграрія, які придбали 2 295 одиниць сільгосптехніки та обладнання на суму 2,8 млрд. Зокрема, до переліку техніки та обладнання додано 1175 нових найменувань, тепер їх налічується 13 719 від 183 заводів-виробників. Перелік заводів-виробників також збільшився на 2.

В свою чергу, заступник Міністра Тарас Висоцький детально розповів про нові напрями та програми, які пропонується запровадити щодо держпідтримки на 2021/2023 роки. Пріоритетні напрями формувались на базі численних зустрічей з аграріями і профільними комітетами. Зокрема, передбачається:

• фінансова підтримка заходів в АПК (кредити, страхування);
• підтримка виробництва нішевих культур (продовольча безпека);
• підтримка фермерства;
• підтримка садівництва, виноградарства, хмелярства;
• картоплярство;
• підтримка тваринництва;
• часткова компенсація вартості с/г техніки.

3 липня 2017 року за ініціативи Асоціації тваринників України була проведена виїзна поїздка в Носівський район Чернігівської області голови Ірини Паламар та заступника Міністра АПК з питань європейської інтеграції Ольги Трофімцевої до одного з лідерів експорту яловичини в Україні – ТОВ «Агрікор Холдинг. До робочої зустрічі також приєдналися - перший заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Леонід Сахневич та начальник Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської області Юрій Павлішен.

Метою зустрічі, організованої Асоціацією тваринників України, стала підтримка на державному рівні вітчизняних експортерів продукції тваринництва та вирішення проблем, пов’язаних із виробництвом  та експортом яловичини.

Учасники заходу відвідали тваринницькі комплекси ТОВ «Агрікор Холдинг», познайомилися з умовами вирощування м’ясного поголів’я ВРХ та поспілкувалися особисто з керівництвом ТОВ «Агрікор Холдинг» - директором Олегом Швидченком, головним технологом м’ясного скотарства Олександром Будніком, керівником відділу тваринництва Юрієм Гудзем та комерційним представником відділу тваринництва Олександром Юрпольським щодо проблем, з якими зіштовхується підприємство на всіх етапах виробництва – від вирощування тварин до організації експорту та власне експортування продукції.

Серед найбільш хвилюючих питань, що обговорювалися під час зустрічі, стало недосконалість нововведеної процедури карантинування тварин для експорту та недоліки в роботі Держпродспоживслужби Чернігівської області, серед як затримка строків розгляду довільної документації, здійснення певних технічних те ветеринарні перепон тощо. 

Не менш болючим питанням для підприємств є 10% мито, яке на сьогоднішній день вони змушені сплачувати за експорт своєї продукції. Така велика сума податку є надто обтяжливою для економіки підприємства, яке могло б вкласти ці гроші в подальший розвиток. Дане питання було вирішено винести на розгляд МінАПК, а також запропоновано альтернативні рішення щодо оподаткування підприємств-екпортерів. Зокрема, запропоновано ввести на законодавчому рівні більш гнучкий підхід до оподаткування, застосувавши диференціацію процентного показника мита, наприклад, в залежності від обсягу експортованої продукції. Це дало б змогу розвиватися у напрямку експорту не лише великим підприємствам, але й малим, чи середнім.

Серед інших питань щодо держпідтримки тваринників жваву дискусію викликало обговорення вакцинації тварин. Голова АТУ Ірина Паламар зазначила, що в держбюджеті на 2017 рік державою була передбачено безкоштовні вакцини, але на жаль, підприємство «Агрікор Холдинг» не отримало жодної безкоштовної вакцини, тому змушене було всі закупати.

За результатами зустрічі було вирішено організувати за підтримки АТУ та МінАПК круглий стіл, де головним питання стане обговорення експорту продуктів тваринництва та розглядатимуться всі вищезазначені питання.

«Дана зустріч стала реальним, дієвим  кроком до налагодження конструктивного діалогу між бізнесом та владою, - зазначила голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. – Подібні візити на виробництво - в поле, на ферму,  і пряме спілкування з виробником допоможуть представникам влади, законодавцям краще зрозуміти реальні проблеми тваринників і повернутися до них обличчям».

Довідка про підприємство

ТОВ «Агрікор Холдинг» —найбільший виробник ВРХ м’ясного напрямку щодо продуктивності в Україні.

Підприємство має статус племінного заводу з розведення 7 порід ВРХ м'ясного напрямку: абердин-ангус, лімузин, шароле, симентальська м'ясна, південна м'ясна, поліська м'ясна, знам'янський тип поліської м'ясної.

Станом на 1 липня 2017 року поголів’я ВРХ м’ясного напрямку на підприємстві складає близько 6000 голів (близько 23% усього поголів’я м’ясного ВРХ в Україні, що утримується у сільськогосподарських підприємствах).

З 2016 року підприємство експортує ВРХ м’ясного напрямку живою вагою у країни Закавказзя, Центральної та Середньої Азії, Північної Африки (Азербайджан, Грузія, Узбекистан, Ліван, Іорданія, Єгипет).

«Агрікор Холдинг» може відвантажувати до 2000 голів товарних бичків та теличок на рік живою вагою, в залежності від породи по 550-700 кг (бички) та 400-550 кг (телички). Забезпечена повна простежуваність тварин, включно з історією батьків.

Земельний банк підприємства становить 39 тис. га. Стадо ВРХ повністю забезпечено кормами власного виробництва та випасами багаторічних трав. Худоба утримується безприв’язно. Ферми розташовані у Борзнянському (3 маточних) та Носівському (1 маточник, 1 відгодівельний майданчик) районах Чернігівської області.

Ферма з відгодівлі ВРХ м’ясного напрямку у Носівському районі, яку відвідала заступник міністра АПК з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, є найбільшою по даному напрямку в Україні.

Уряд активно готується до оновлення частини Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, зокрема ведеться робота з європейськими партнерами над прогресом щодо отримання «промислового безвізу».

Про це повідомив Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України, передає прес-служба «Урядового порталу».

Так, за перші п’ять місяців цього року експорт України до Європейського Союзу зріс більш ніж на третину. Це додаткові $2,7 млрд виручки для українського бізнесу.

«Зараз такий експорт на рекордному рівні, і звісно, що ЄС залишається нашим основним торговельним партнером. Будемо надалі працювати, аби українські підприємці отримували найбільш повний доступ до ринків Європи», — наголосив очільник уряду.

Крім того, Кабінет міністрів під час засідання схвалив законопроект про внесення змін до Митного кодексу. Уряд продовжує його адаптацію до процедур, які визначені в ЄС та які передбачені Угодою про асоціацію.

«Ми пропонуємо звільнити від оподаткування ввезення обладнання тих підприємств, які переносять свою діяльність на територію України. Цим кроком ми також заохочуємо великі підприємства починати роботу в Україні, інвестувати тут та створювати нові робочі місця», — пояснив Шмигаль.

Слід додати, що від оподаткування пропонується звільнити наукові прилади та обладнання, але за умови, що таке обладнання призначено для некомерційних цілей.

З 5 жовтня генеральний директорат з питань безпечності харчових продуктів та охорони здоров’я DG SANTE почав перевірку системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці, а також продуктів з м’яса птиці, які експортуються з України до ЄС. Керівництво Держпродспоживслужби за допомогою відеозв’язку зустрілось з представниками DG SANTE і обговорили поточну ситуацію щодо контролю галузі.

Аудит директорату в України триватиме протягом двох тижнів.

“У ході обговорення тимчасова виконувачка обов’язків голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко доповіла присутнім про структуру служби, а також про поточну ситуацію в Україні щодо здійснення Держпродспоживслужбою перевірок підконтрольних суб’єктів господарювання. Окрім того, були обговорені питання роботи системи контролю в Україні, в тому числі ризико-орієнтовний підхід. Також фахівці Держпродспоживслужби та аудитори обговорили алгоритм роботи робочої групи, яка буде проводити дистанційну перевірку системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці, а також продукції з м’яса птиці в Україні. Планується, що даний аудит буде проведено в найближчі два тижні, після чого аудитори DG SANTE зможуть надати попередні висновки щодо ефективності такої системи контролю”, – повідомили у відомстві.

Meat-Inform