Якою має бути площа загону для опоросу?

Європейська комісія прийняла нові правила щодо пропуску вантажів через так звані «зелені коридори», щоб уникнути черг і затримок з поставками.

Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на відеозвернення президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.

Зокрема, йдеться про скорочення часу проходження кордону до щонайбільш 15 хвилин, відкриття «зелених коридорів» для транспорту, що перевозить будь-які категорії товарів. Національні уряди мають скасувати існуючі обмеження для перевезень товарів у певні дні чи години. Також зменшуються вимоги до документації перевізників.

Президент Єврокомісії зазначила, що заходи, впроваджені для протидії поширенню вірусу, також призвели до сповільнення, подекуди паралічу транспортного сполучення. Це призводить до затримок поставок та подекуди нестачі продуктів.

За її словами, протягом 21−22 березня на деяких пунктах пропуску черги розтягнулися на 40 кілометрів, очікування тривало до 18 годин.

«Перевірка стану здоров’я на кордонах може бути корисним додатковим заходом для протидії поширенню вірусу. Проте ці заходи мають бути організовані таким чином, щоб не блокувати вільний рух товарів… Боротьба з вірусом триватиме довго. Наша сила і можливості для перемоги у цій битві залежать від єдиного ринку, тому ми маємо зберегти його», — зазначила Урсула фон дер Ляєн.

milkua.info

В Мінагрополітики спільно з технічним комітетом стандартизації, представниками галузевих асоціацій та української науки за підтримки проекту IFC "Реформування інвестиційного клімату" розпочато перегляд державного стандарту на пшеницю ДСТУ 3768:2010 "Пшениця. Технічні умови". Стандарт є одним із ключових документів, який встановлює вимоги до зерна пшениці на українському зерновому ринку. Вперше широке обговорення ключових змін у стандарті відбулося під час засідання робочої групи з питань функціонування ринку зерна.

«Рішення щодо перегляду стандарту зумовлене необхідністю його оновлення - для оптимізації процесів виробництва, зберігання та переробки зерна пшениці. При цьому обов’язковим при опрацюванні нової редакції є збалансування та врахування інтересів вітчизняного виробника, борошномельної та хлібопекарської галузей, а також створення сприятливих умов ведення бізнесу і міжнародної торгівлі», - прокоментувала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

В рамках роботи над стандартом наразі розглядаються пропозиції щодо зменшення кількості класів непродовольчого зерна, а також обговорюється коригування окремих показників якості пшениці, наближення до міжнародних вимог до пшениці.

Оновлена версія документу в цілому буде орієнтована на врахування потреб зернового ринку, зокрема, виробників збіжжя, переробної галузі та компаній, які здійснюють торгівлю зерном. Перший розгляд тексту документу відбудеться на засіданні ТК 170 "Зернові культури та продукти їх переробки" у вересні цього року. 

Прес-служба Мінагрополітики

В період за січень-травень 2017 року експорт кукурудзи склав 11,86 млн тонн (1,85 млрд дол. США). Зокрема, згідно даних ДФС, у травні Україна експортувала 2,66 млн тонн кукурудзи, що на 36,15% більше квітня 2017 року.

Найбільшими імпортерами української кукурудзи за січень-травень стали – Єгипет, імпорт склав 2,14 млн тонн (333,23 млн дол. США), Нідерланди – 1,48 млн тон (230,54 млн дол. США) та Іспанія – 1,34 млн тонн (208,81 млн дол. США).

Нагадаємо, що у 2016 році Україна експортувала кукурудзи на суму в 2,65 млрд дол. США.

Прес-служба Мінагрополітики

У пріоритеті українських свинарів — скорочення падежу та ефективна годівля. Такими підсумками бенчмаркінгу* вітчизняних свиногосподарств за 2020-ий поділилися аналітики Асоціації «Свинарі України».

У дослідженні взяло участь 24 підприємства, які представляють 1/5 ринку промислової свинини в Україні.

Вибірка представлена виробниками усіх розмірів: від 100 свиноматок до флагманів з першої десятки найбільших свиногосподарств.

У 2020-му більшість підприємств-респондентів успішно попрацювали над покращенням своїх виробничих показників: «Порівняння з даними попереднього раунду бенчмаркінгу вказує, що за кожним з аналізованих показників покращення продемонструвала понад половина респондентів. Основними векторами вдосконалення стали підвищення збереженості поголів'я та ефективності годівлі. Так, збільшення коефіцієнтів збереженості тварин відзначаємо на усіх етапах виробництва, а конверсія та середньодобі витрати корму на дорощуванні та відгодівлі менші ніж роком раніше», — коментує координатор дослідження Олександра Бондарська.

Показники продуктивності свиноматок не встановили нових рекордів за результатами 2020-го, проте середня кількість живонароджених поросят в розрахунку на свиноматку за цей період наблизилася до 30 голів: в середньому по вибірці показник склав 29,5 гол./рік. Середня кількість відлученців на свиноматку склала 26,5 гол. (проти 25,3 гол. за результами 2019-го), а максимальний показник сягнув 36,4 поросяти на свиноматку, що на 5% більше за відповіний максимум попереднього дослідження.

Показник товарності виробництва також помітно покращився. Хоча найбільша кількість реалізованих свиней в розрахунку на свиноматку на рік залишилася на рівні 33,6 гол., середній показник підвищився  до  23,8 гол., що на 5% вище, ніж за результатами 2019-го. При цьому значення відповідного показника у половини цьогорічної вибірки перевищує вказаний середній рівень.

Асоціація «Свинарі України»