«Безпечність кормів та харчових продуктів: створення сталого і відповідального ланцюга виробництва в Україні»

 Вбивства тварин можна уникнути - продукт можна відтворити з клітин курячого пір'я.

З кожним днем ​​все більше зростає апетит до м'яса - це призводить до того, що на забій вирощується велика кількість тварин. Тому компанія з Сан-Франциско розробила технологію "вирощування" курячих Наггетс з клітин курячого пір'я. Про це повідомляє BBC.

Експерти повідомляють, що курка, у якої "запозичили" клітини для вирощування штучного м'яса залишається живою, а "операція" ніяк не позначається на здоров'ї тварини.

Важливо розуміти, що таке м'ясо не можна плутати з вегетаріанським або будь-якими замінниками. Також зазначається, що на процес вирощування даного продукту зазвичай йде близько двох днів.

Клітини з курячого пір'я поміщають в біореактор, де вони починають ділитися під дією білка. Виходить щось на зразок "інкубатора". У розвитку даної технології зацікавлені всі, зокрема, знамениті в усьому світі люди, наприклад, Білл Гейтс і Річард Бренсон, які вже вклали немаленьку суму грошей. Пов'язано це з тим, що з розвитком технології вирішиться продовольча проблема світу.

poultryukraine

Верховна Рада України 17 червня 2020 р., ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» (№2280), який стосується просторового планування громад.

Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький на своїй сторінці у Facebook.

Він зазначив, що це один з законопроєктів, який є частиною комплексної земельної реформи.

5 основних змін законопроєкту:

зонування земель у межах територій ОТГ та розроблення комплексних планів просторового розвитку громад;

зникнення «видів використання земельних ділянок» та поява «функціонального призначення територій»;

цільове призначення в межах виду функціонального призначення території визначається власником земельної ділянки самостійно і не потребує розроблення проєкту землеустрою;

громадянин, який бажає безоплатно приватизувати земельну ділянку або отримати в користування земельні ділянки державної або комунальної власності, в електронному вигляді через Публічну кадастрову карту подає заявку до компетентного органу;

до 10 років можуть встановлюватися обмеження та обтяження на використання земельних ділянок, необхідні для розміщення об'єктів, та можуть примусово відчужуватися.

milkua.info

У І кварталі 2020 року погіршилися показники діяльності практично усіх галузей економіки, за винятком сільського господарства (останнє здебільшого через вичерпання статистичного ефекту, пов’язаного зі зміщенням термінів збору врожаю попереднього кварталу).

Про це повідомляють аналітики НБУ.

Найбільший негативний вплив спостерігався у сфері транспорту та більшості секторів послуг. Валова додана вартість у сфері розміщення та громадського харчування знизилася на 8,8% р/р, інших послуг — на 13% р/р, транспорті — 8,6% р/р.

Додатковим негативним чинником для показників транспорту було скорочення транзиту газу.

Через складну ситуацію в бюджетному секторі знижувалася валова додана вартість у тих видах діяльності, що фінансуються переважно з бюджету: освіті, охороні здоров'я, державному управлінні й обороні.

Суттєво знизилася валова додана вартість у промисловості, зокрема через теплу погоду, що позначилося на показниках енергетики, а також у будівництві.

Валова додана вартість сектору фінансової та страхової діяльності знижувалася через зменшення доходів банків та зростання витрат. Натомість зростала торгівля, а також сфера інформації та телекомунікацій через збільшення попиту населення на послуги доступу до інтернету, у тому числі через перехід на дистанційну форму роботи, — йдеться у повідомленні.

milkua.info

Міністерство сільського господарства США (USDA) знову понизило прогноз обсягів експорту пшениці та кукурудзи з України в 2021/22 МР.

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» на сторінці у Facebook.

Згідно з оновленими оцінками, в 2021/22 МР показники України щодо виробництва пшениці та кукурудзи залишаються сталими — 33 млн т і 41,9 млн т відповідно. А от експортні показники суттєво скоротилися: пшениці — на 1 млн т (до 19 млн т), кукурудзи — на 4,5 млн т (до 23 млн т). 

«Основна причина — практично повна відсутність українського експорту через війну та блокування портів російською армією», — пояснюють в УКАБ.

Щодо світових показників по пшениці, то тут очікується збільшення обсягів виробництва, споживання, зниження обсягів торгівлі та кінцевих запасів. 

Світове виробництво пшениці очікується на 0,3 млн т більше (до 778,8 млн т) завдяки зростанню обсягів виробництва в Пакистані та Аргентині з одночасним скороченням у ЄС. Прогнозне світове споживання на 2021/2022 МР збільшується на 3,8 млн т — до 791,1 млн т, насамперед завдяки вищому харчовому, насіннєвому та промисловому використанню в Індії. 

Прогнозований обсяг світової торгівлі пшеницею у 2021/22 МР знизиться на 3 млн т — до 200,1 млн т через зниження експорту країнами ЄС (-3,5 млн т — до 34 млн т), Україною (-1 млн т — до 19 млн т), США (-0,4 млн т — до 21,4 млн т) та Казахстан (-0,4 млн т — до 7 млн т). Це скорочення не вдасться повністю компенсувати більшими обсягами експорту росією (+1 млн т — до 33 млн т), Бразилією (+0,8 млн т — до 2,5 млн т) та Аргентиною (+0,5 млн т — до 14,5 млн т). 

«Прогнозовані кінцеві запаси пшениці скоротилися на 3,1 млн т — до 278,4 млн т. Найбільші темпи скорочення запасів припадають на Індію, які лише частково компенсуються зростанням запасів країнами ЄС. Таким чином, кінцеві світові запаси прогнозуються на 5-річному мінімумі», — зазначається у повідомленні. 

Крім того, світові прогнозні показники по кукурудзі змінюються наступним чином: зростає виробництво та споживання, зменшуються обсяги торгівлі та зростають кінцеві запаси. 

USDA прогнозує збільшення світового виробництва кукурудзи на 4,3 млн т — до 1210,5 млн т завдяки зростанню в Бразилії, Індонезії, Пакистані та країнах ЄС. Найбільше збільшення виробництва кукурудзи передбачаються в Бразилії, де прогнози змінилися на 2 млн т — до 116 млн т за рахунок збільшення площ посівів. 

Прогнозовані обсяги світової торгівлі кукурудзою зменшені на 2,9 млн т — до 197 млн т через скорочення обсягів експорту Україною (-4,5 млн т — до 23 млн т), а також Сербією та Парагваєм. Частково це компенсується зростанням експортних поставок Бразилією, Канадою та Індією. 

«Кінцеві світові запаси кукурудзи зросли на 4,5 млн т — до 305,5 млн т переважно за рахунок неможливості наростити експортні відвантаження кукурудзи Україною», — підсумували експерти.

agroportal.ua