Великобритания переживает дефицит компонентов для производства органических комбикормов

26-апр-2018

Производители комбикормов в Великобритании вынуждены импортировать до 80% всех компонентов для производства органических комбикормов, и с каждым годом зависимость от импортных поставок в этом сегменте растет, отмечается в отчете Ассоциации Почв Великобритании (UK Soil Association). Так, в 2015 году в страну было импортировано порядка 160 тыс тонн различных компонентов, которые предназначались для производства органических комбикормов.

Вместе с тем, в ближайшие несколько лет Великобритания может если не уйти, то хотя бы сократить свою зависимость от импорта в этом сегменте комбикормовой индустрии. По данным Ассоциации Почв, в стране можно найти порядка 80 тыс гектаров сельскохозяйственной земли, пригодной для выращивания кормовых культур в полном соответствии с экологическими стандартами. С учетом этого, Ассоциация Почв призвала фермеров изучить возможность выращивания компонентов органических комбикормов на территории страны.

По материалам UK Soil Association

 

Читайте также:
Названы льготные условия приобретения госземель для фермеров
14-янв-2020

Председатель комитета Верховной Рады Украины по вопросам аграрной и земельной политики Николай Сольский назвал льготные условия приобретения государственных земель для фермеров.

Об этом он сообщил на публичном обсуждении земельной реформы.

В конце 1990-х и в начале 2000-х годов в Украине часть земель была передана в постоянное пользование фермерам и фермерским хозяйствам, отметил он.

«530 тыс. га был предоставлен по этой процедуре. Сейчас предоставляется возможность по их (фермеров — ред.) желанию, они могут реализовывать это право, могут не реализовывать, могут дальше обрабатывать эту землю и иметь на праве постоянного пользования, приобрести эту землю по нормативно денежной оценке без процентов с 7-летней расстрочкой (в рассрочку — ред.) платежа», — сказал Николай Сольский.

agronews.ua

Узнать подробнее
Аграрии обеспечены минеральными удобрениями на 108%
16-мая-2019

Решение, которое было инициировано Минэкономразвития по расширению перечня запрещенных к ввозу на территорию Украины товаров происхождением из России, не отразится на дальнейшей ценовой ситуации по минеральным удобрениям.

Об этом сообщает пресс-служба Минагрополитики.

Украинские аграрии в полном объеме обеспечены минеральными удобрениями. Так, по состоянию на середину мая, с учетом переходящих остатков прошлого года, сельскохозяйственными предприятиями законтрактовано и приобретено 1,1 млн тонн питательных веществ минеральных удобрений, что составляет 108% к предыдущей потребности.

В течение последних двух лет произошли существенные изменения в объемах импорта различных видов минеральных удобрений из Российской Федерации. Странами поставщиками, кроме РФ, стали ряд европейских стран, а также страны Ближнего Востока. Поэтому минеральные удобрения, которые все еще в определенном количестве поставлялись с РФ, будут заменены альтернативными из других стран. При этом, как отмечают аналитики рынка минеральных удобрений, изменения страны поставки не сказываются существенно на стоимости для сельскохозяйственных производителей.

Соответственно по сообщению Минэкономразвития, запрет введен Правительством Украины в ответ на агрессивные и дискриминационные действия со стороны Российской Федерации по закрытию товарам происхождением с территории Украины доступа на российский рынок, а также на ограничение транзита товаров с территории Украины территорией РФ.

pigua.info

Узнать подробнее
Для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни необхідно збільшувати зрошувані землі
25-апр-2022

Війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Жодна сільськогосподарська культура не обходиться без вологи. На територіях, де її не достатньо або надмірно, застосовується гідротехнічна меліорація — зрошення, осушення, двостороннє регулювання водного режиму. Зважаючи на нерівномірність розподілу природної вологи в Україні побудовані зрошувальні системи на площі 2,2 млн га (1,7 млн га без урахування тимчасово окупованих територій до 2022 року) та осушувальні — 3,3 млн гектарів», — йдеться в повідомленні.

В довоєнний період, сільськогосподарські землі, які були визначені як зрошувані та осушувані, тобто на них існують або колись були розташовані меліоративні системи, використовувались в аграрному виробництві на 95% та 85% відповідно. Але при цьому, по факту, полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32% від наявних). Осушувальні системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, а отже на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

«Ми бачимо, що через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис. га з тих, які поливалися у 2021 році», — додають у міністерстві.

Однак, необхідно усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об'єктивних та суб'єктивних факторів, основні з яких:

  • брак кошів у сільгоспвиробників на придбання зрошувальної техніки або на будівництво краплинного зрошення;
  • відсутність зрошувальної мережі через її пограбування;
  • висока вартість послуг із подачі води на полив;
  • небажання аграріїв займатися поливом.

«І саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв в 2−3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз. Ми вже маємо довоєнну програму щодо відновлення меліорації в Україні, яка була розрахована на виконання в мирний час — це Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка схвалена у 2019 році, а план з її реалізації був прийнятий Кабінетом міністрів України у 2020 році. За цим планом на сьогодні Верховною Радою України прийнято 17 лютого 2022 року Закон України „Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації“. Закон визначає правовий статус організацій, процедуру їх створення, діяльності та припинення, набуття ними прав на гідротехнічні об'єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем державної та комунальної власності, здійснення експлуатації набутих у власність систем. Такі організації будуть рушійною силою у відновленні меліоративних систем», — переконують у Мінагрополітики.

Але сучасні реалії вимагають нових підходів до відновлення не лише меліоративних систем, а й використання меліорованих земель. Великою перевагою територій, де колись були побудовані зрошувальні системи, це наявність джерела зрошення, а на осушенні — водоприймачів. Але зважаючи на затяжний маловодний період в України, на цих водних об'єктах необхідно провести моніторинг наявності та доступності водних ресурсів для потреб гідротехнічної меліорації.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації:

  • необхідно провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи — до 1,2 млн га, осушувальні — до 2,8 млн га);
  • визначити першочерговість відновлення об'єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);
  • орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;
  • переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;
  • надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об'єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);
  • надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 — 1 млрд грн);
  • створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

«Це слід робити з дотриманням екологічних вимог до водних ресурсів із забезпеченням збереження та підтримки родючості ґрунтів», — підкреслюють експерти.

Такі заходи дадуть можливість:

  • додатково залучити до зрошення 1−1,2 млн га;
  • відновити водорегулювання в зоні осушення на мільйон гектарів;
  • збільшити валове виробництво зернових культур орієнтовно на 8 млн тонн/рік, технічних культур на 3,5 млн тонн/рік, а виробництво плодоовочевих культур на 11 млн т/рік.

«Вартість додаткової валової продукції сумарно це може скласти біля 135 млрд грн/рік. І основне — створити десятків тисяч робочих місць, як в сфері будівництва меліоративних систем так і в їх подальшій експлуатації. Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах», — підсумували у Мінагрополітики.

agravery.com

Узнать подробнее
Что касается случая АЧС в Киевской области
30-авг-2017

Согласно информации Главного управления Госпродпотребслужбы в Киевской области 28.08.2017 на территории бывшего склада химических удобрений, на окраине с. Окрашенные Яготинского района Киевской области были обнаружены четыре трупа домашних свиней.

При исследовании отобранных проб биоматериала в Государственном научно-исследовательском институте по лабораторной диагностике и ветеринарно-санитарной экспертизы (ГНИИЛДВСЭ) (г.. Киев) 28.08.2017 установлен диагноз - африканская чума свиней (АЧС) (отчет о результатах исследования № 006858 п.м. / 17 от 28.08.2017).

С целью координации действий по локализации и ликвидации вспышки АЧС 29.08.2017 проведено заседание Государственной чрезвычайной противоэпизоотической комиссии при Яготинской районной государственной администрации, решением которой утвержден план по ликвидации АЧС, определены границы эпизоотического очага, зон защиты и надзора.

В очаге заболевания проводятся мероприятия по локализации и недопущения распространения возбудителя АЧС.

Пресс-служба Госпродпотребслужбы

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок