В Польше центр производства свинины под угрозой АЧС

06-нояб-2017

Вирус африканской чумы свиней продолжает распространяться Польшей. Министерство окружающей среды принимает дополнительные меры, чтобы болезнь не проникла в Великопольское воеводство — центр производства свинины в стране. По мнению депутатов польского сейма, это может привести к банкротству всей отрасли.

Ранее сообщалось о том, что правительство Польши издало приказ о массовом отстреле кабанов на территории восточной части страны, включая национальные парки. Сокращение популяции диких свиней должено остановить распространение вируса АЧС. Хотя ответственность за отстрел возложена на охотников, те сомневаются в успехе кампании.

По мнению охотников, уменьшить популяцию кабанов до 5 особей на 1000 га невозможно.

Лесники, в свою очередь, считают, что если отстрел кабанов не вступит в силу, Воеводская ветеринарная инспекция даст приказ о дополнительном санитарном отстреле диких животных в связи с угрозой эпидемии АЧС.

PigUA.info по материалам greenfront.su

Читайте также:
Чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти? — Андрій Ярмак
28-июня-2022

Україна та світ будуть з хлібом та м’ясом? Проблему логістики вирішили? Або чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти. Відповіді на ці питання знайдете у лонгріді від Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Отже, до фактів та цифр про те, як Україна справляється з блокадою портів та низкою інших логістичних проблем? А також що це означає для майбутнього агросектору країни і глобальної продовольчої безпеки.

Я приємно вражений — майже вдвічі більше вивозити зараз, ніж попередні найоптимістичніші оцінки — тобто майже 2 млн тонн на місяць. Сюди входять зернові, олійні, рослинні олії, продукти їх переробки — тобто те, що ми називаємо #commodities.

Правду відразу додам трішки неативу до цих приємних цифр — 2 млн тонн — це те, що «випхали», тобто те, що відмітилося на митниці. Але це не означає, що ці товари так швидко потраплять до адресатів, як раніше морем, бо пробки на Дунаї і на залізницях просто шалені. Терміни очікування доставки, відповідно, теж. А чим довше йде товар, тим пізніше прийдуть кошти. Ну й про ціну поговоримо окремо, нижче.

Ще гірше те, що, навіть експорт в 2 млн тонн — це приблизно 20% від того, що нам реально було б потрібно. Якщо ви вивчали теорію обмежень, то ви знаєте, що це означає - це означає, що з часом, якщо не розширити цю пляшкову шийку, то все виробництво буде налаштовано на цей обсяг. Але про це теж пізніше.

Більшість агро-аналітиків прогнозує експорт зерна з України, без врахування олійних та олій, на рівні 22−24 млн тонн. Я вважаю, що без портів, цього обсягу досягти буде надзвичайно важко. І не тільки тому, що це майже неможливо логістично.

Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн тонн зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн тонн українських зернових. Адже у рашистів не буде де їх красти тим разом.

Експорт олійних, рослинних олій, шротів знизиться ще більш різко, а соняшникова олія — це дуже важливий продукт для харової промисловості світу, а шроти та олійні - джерело білка для тваринництва (молоко, м'ясо, яйця, риба).

Світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України лише у другій половині року, оскільки досі світ використовував запаси врожаю 2021 року, що були зібрані до війни. Також до війни було закуплено насіння та матеріали для посівної кампанії 2022 року. З урожаєм 2023 року ситуація значно погіршиться.

Але в п’ятницю я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно, причому настільки, що місцевий кривавий диктатор, на фоні відсутності рашистської підтримки, реально боїться, що його скинуть. А ще думаєте чому турки купують у рашистів крадене в Україні зерно? (якщо не знаєте, читайте Османа Пашаєва і піднімайте цю проблему!). А тому, що у них теж диктатор, під яким хитається трон і якому буде важко на ньому втриматися без українських кормів, бо Туреччина — другий після Китаю споживач наших кормів.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35−37 млн тонн (-40%), а олійних на 6−7 млн тонн (-30−35%).

Причини зниження дві: Площі та врожайність. Площі знизиться бо дефіцит дизелю, частина площ під орками, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами тощо, а частина фермерів, навіть маючи дизель та насіння, приймає рішення не сіяти, через дуже низькі ціни.

Другий фактор — зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо.

Але 2022 рік — це ще квіточки. З посівом під врожай 2023 року, який, нагадаю, почнеться вже за 2 з гаком місяці, ситуація дійсно виглядає досить критично. Критично для нашого експорту і критично для світу, а не так критично для внутрішнього ринку. Правда, нагадаю, що експорт — це джерело доходів країни і джерело стабільності нашої валюти, і джерело доходів сільського населення. Тому не варто думати, що це не якось там не важливо.

Україна найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа — на початку осені 2022 року.

Найбільша ж проблема, часто, чомусь не згадується взагалі. Нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим (див вище про пляшкову шийку).

Та логістика, яку ми такими зусиллями з підтримкою багатьох країн зараз налагоджуємо, є недостатньою і дуже дорогою. Тому цінам на зерно в світі потрібно буде ще зрости мінімум на $ 150 доларів за тону, якщо світ хоче, щоб Україна й далі вирощувала зернові.

Зауважу, що весь цей час загрози дефіциту продуктів переробки зерна та олійних в Україні немає, і дефіциту кормів також. Більше того, все це відносно доступне, порівнюючи з цінами в будь-якій іншій країні світу. Але за це доплачують власники агропідприємств з власної кишені, тому не забувайте їм за це хоча б дякувати.

А що буде з врожаєм зернових в Україні в 2023 році? Знаю, це далеко. І теж сподіваюся, що порти розблокують, але рішення про посів озимини приймати потрібно вже зараз — купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п. А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати.

Тому, якщо ЗСУ не звільнить від рашистської погані південь і не розблокує судноплавство хоча б Чорному морі, не здивуюся, якщо виробництво зернових та олійних в Україні впаде до такого рівня, коли експортувати буде практично нічого — звичайно не до нуля, але до обсягів, коли не експорт є рушійною силою агробізнесу, а внутрішній ринок.

А тепер до глобальної ситуації. Не забуваймо, що зараз весь світ платить набагато більше за добрива та хімікати для захисту рослин, а це означає, що споживання зменшується, особливо в країнах, що розвиваються.

Чудес не буває - якщо використовується менше МТР, знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна Півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо навіть раніше.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування, яке триватиме і в 2023 році.

Відновлення агровиробництва в Україні буде досить тривалим. Але, якщо ви, як і я, не маєте жодних сумнівів в нашій перемозі, прямо зараз тримайтеся аграрних активів. Ці збиткові активи перетворяться на справжнє золото.

Ось так вимушено мені довелося повернутися до того, з чого починав кар'єру — до зернової аналітики. Тримаймося і бережіть себе!»

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Узнать подробнее
Переработка отходов отечественного агросектора может замещать 9 млрд кубов газа в год
26-мар-2018

При использовании отходов только сельского хозяйства, Украина может замещать 9 млрд м3 газа в год. Об этом заявил председатель Государственного агентства по эффективности и энергосбережения Украины Сергей Савчук.

По его словам, при выращивании на 1 млн га энергетических культур и средней их урожайности 11,5 млн т/год, можно заместить до 5,5 млрд м3 газа в год. В Украине около 4 млн га таких малоплодородных земель, пригодных для выращивания.

«Использовать потенциал, который нам дает биомасса — это наша цель и наша прямая обязанность. Например, направляя на энергетические потребности только 37% отходов с/х культур, можем замещать около 9 млрд м3 газа в год. Для сравнения в прошлом году сектор теплокоммунэнерго употребил 6 млрд м3 газа», — пояснил С.Савчук.

По его словам, при выращивании на 1 млн га энергетических культур и средний урожайности 11,5 млн т/год, можно заместить до 5,5 млрд м3 газа в год. В Украине около 4 млн га таких малоплодородных земель, пригодных для выращивания энергокультур. Если охватить весь потенциал, то объем замещения газа достигнет 20 млрд м3, а это — 2/3 потребностей страны в газоснабжении.

Еще одно перспективное направление замещения газа — это установление биогазовых установок на свалках. В Украине ежегодно образуется около 10 млн т твердых бытовых отходов. С 1 тонны этого мусора можно добыть 150—250 м3 свалочного газа, содержащего 60—80% чистого биометана. Таким образом, ежегодный потенциал замещения газа при переработке твердых бытовых отходов составляет около 1 млрд м3.

Эксперт отметил, что, чтобы поощрить бизнес реализовывать проекты в биоэнергетике, введено несколько стимулов: привязаны к курсу евро и увеличено на 10% «зеленый» тариф для электроэнергии из биомассы и биогаза до уровня 12,4 € ct/кВт/ч и введен стимулирующий тариф на тепловую энергию, производимую из альтернативных источников энергии для нужд населения и бюджетной сферы.

unian

Узнать подробнее
Украина отправила на экспорт более 30 тыс. т мяса КРС
27-нояб-2019

За январь-октябрь 2019 г. Украина экспортировала 31,31 тыс. т говядины на сумму $ 94,4 млн.

Об этом свидетельствуют данные ГФС.

Этот показатель в 36 раз больше импорта за 10 месяцев 2018 г. (867 т на $3,86 млн).

В частности, Украина экспортировала 13,6 тыс. т свежего или охлажденного мяса КРС на $38 млн. При этом, месяцем ранее в тройку лидеров импортеров украинской говядины входила ОАЭ. Основными импортерами мяса КРС в январе-октябре были:

Беларусь — 10 тыс. т на $ 29,02 млн;

Турция — 3 тыс. т на $ 8,71 млн;

Азербайджан — 58 т на $ 167 тыс.;

Другие — 37 т на $ 106 тыс.

За 10 месяцев 2019 г. Украина поставила 18,5 тыс. т замороженного мяса КРС на $ 55,96 млн.

Основные поставки были осуществлены в:

Казахстан — 6,71 тыс. т на $ 20,7 млн;

Азербайджан — 3,82 тыс. т на $ 11,78 млн;

Беларусь — 3,73 тыс. т на $ 11,49 млн;

Другие — 3,89 тыс. т на $ 11,98 млн.

milkua.info

Узнать подробнее
Комбикормовая промышленность в ЕС проявляет растущий интерес к продуктам переработки продовольствия
25-апр-2017

Продовольственная продукция, бывшая в обороте, но больше не пригодная для употребления человеком, может в будущем стать важным источником ряда микроэлементов для комбикормовой промышленности, однако вопрос ее безопасности все еще стоит достаточно остро. Соответствующая позиция была озвучена в рамках прошедшего недавно в Брюсселе собрания Европейской ассоциации переработчиков бывшей продовольственной продукции (EFFPA).

По мнению участников собрания, в настоящее время существует серьезный потенциал по увеличению спроса на продукты переработки продовольствия со стороны комбикормовой промышленности. В настоящее время оно включает в себя хлеб, мучную продукцию, шоколад, прочую кондитерские изделия, а также некоторые другие продукты, которые в силу различных причин больше не пригодны для употребления в пищу человеком.

Вопрос качества сегодня весьма важен, поскольку в частности при переработке в комбикорма не допускается мясная продукция. Если она больше не может быть пригодна для использования в пищу человеком, то чаще всего это означает ее просроченность или испорченность. Так или иначе, она не может рассматриваться как полностью безопасная и, несмотря на призывы некоторых участников рынка выработать компромисс по данному вопросу, это ограничение все еще действует и серьезно ограничивает возможность пищевой индустрии стать крупным поставщиком белка для комбикормовой промышленности Европы.

 Источник: All About Feed

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок