В Минагрополитики работают над совершенствованием налогообложения кооперативов

Наступним кроком розвитку поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (DCFTA) повинен стати спільний економічний простір.

Таку думку в ефірі радіо AgroFM висловила громадський діяч, в.о. міністра аграрної політики і продовольства України в 2019 році Ольга Трофімцева.

За її словами, в 2021 р. Україну чекає новий раунд переговорів щодо зони вільної торгівлі з Європейським союзом і до цього етапу необхідно готуватися вже зараз.

«Варто продумати варіант безквотної торгівлі і визначити, що для нас вигідніше — залишити тарифні імпортні квоти, або по деяких продуктах (наприклад, мед, соки, оброблені томати і т. п.) відмовитися від квот і отримати більш низьку ставку імпортного тарифу», — каже вона.

Ще однією ідеєю, зазначає Трофімцева, є створення Митного союзу з ЄС. «Однак європейські колеги ще не зовсім налаштовані на такі переговори, тому що Митний союз — це більш глибока інтеграція. Та й сама Україна не зовсім готова до такої співпраці, враховуючи економічну ситуацію», — вважає вона.

Проте, переговори про поглиблення співпраці актуальні. І стратегічним маячком в середньостроковій перспективі розширення відносин може якраз стати спільний економічний простір.

«Ми бачимо перші результати Угоди про асоціацію та Угоди про ЗВТ. Двостороння торгівля зростає. І українські, і європейські виробники шукають можливості інвестування та реалізації спільних проектів», — говорить вона.

У той же час по деяких видах агропродукції Україна незабаром досягне стелі на ринку ЄС. Тому треба шукати специфічні ніші тієї продукції, яка буде користуватися попитом в ЄС і створювати в Україні додану вартість, більше робочих місць і довший ланцюг виробництва. Йдеться про глибоку переробку, як, наприклад, екстрагований білок кукурудзи.

Крім того, варто враховувати, що європейський ринок насичений. Споживач шукає і пробує щось нове і завдання України — запропонувати йому це.

«Наступний напрямок роботи — розширення співпраці у виробничій та інвестиційній кооперації. Українські виробники вже будують переробні потужності за кордоном, а європейські шукають можливості інвестування в Україну. Разом створювати переробні потужності — це шлях до розвитку наших відносин. Український виробник повинен відчувати себе інтегрованим в європейський виробничий ланцюжок», — додала Трофімцева.

При цьому Ольга Трофімцева зазначає, що в короткостроковій перспективі учасникам агропродовольчого ринку потрібно сформувати спільну позицію щодо різних аспектів ЗВТ, від імпортних тарифних квот до взаємного доступу на ринки для різних товарних груп.

agroportal.ua

З 24 лютого 2022 року сайт підтримується лише українською мовою

Президент Украины Владимир Зеленский подписал Закон «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно ставки налога на добавленную стоимость с операций по поставке отдельных видов сельскохозяйственной продукции» № 1115-ІХ, который Верховная Рада приняла 17 декабря 2020 года.

Об этом сообщает пресс-служба Офиса Президента.

Документ предусматривает снижение ставки НДС с 20% до 14% по операциям по поставке и ввозу на территорию Украины некоторых видов сельскохозяйственной продукции, в частности: крупного рогатого скота, свиней, молока цельного, пшеницы и ржи, ячменя, овса, кукурузы, соевых бобов, сахарной свеклы, семян льна, сурепицы или рапса, подсолнечника и других масличных культур.

Закон направлен на обеспечение поддержки сельскохозяйственного товаропроизводства в Украине, привлечение инвестиций в отрасль и повышение конкурентоспособности отечественного сельского хозяйства.

Также реализация норм закона снизит мотивацию налогоплательщиков к оптимизации налоговых обязательств по НДС по операциям с соответствующей продукцией, уменьшит потери бюджета и будет способствовать детенизации в сфере аграрного производства.

Вчора, 16 серпня, Кабінет Міністрів України затвердив, розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства України, порядок використання фінансової допомоги малим агровиробникам, які найбільше постраждали від військової агресії російської федерації і які потребують підтримки за понесені витрати на польові роботи, утримання корів, придбання матеріалів для ведення господарської діяльності, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, кормів та інших виробничих витрат.

Проект фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу. Ним зможуть скористатися агровиробники, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або які утримують від 3 до 100 корів. Безповоротна допомога в розмірі 3100 грн виплачуватиметься за один гектар сільськогосподарських угідь (але не більше 372 тис. грн), а також 5300 грн за вирощену дійну корову (але не більше 530 тис. грн).

Отримувач бюджетних коштів може разово скористатися  одним із визначених напрямів.

Окрім того, процедуру подачі заявок суттєво спростили, оскільки підтримка надаватиметься фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції, зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі (dar.gov.ua), через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Подати заявку можна з 1 вересня 2022 року.

minagro.gov.ua