В Европе ужесточат правила использования антибиотиков в животноводстве

Лигноцеллюлоза – продукт, который получают посредством переработки древесины, позволяет сократить время опороса на несколько минут, что позитивно влияет на продуктивность  и здоровье как свиноматок,  так и поросят. К такому выводу в рамках исследования пришла группа ученых из Австрии.

Время опороса является важным фактором производительности свинофермы, отмечают ученые. Чем быстрее животные появляются на свет, тем быстрее они получают доступ к кислороду. Это определяет выживаемость поголовья, а также его продуктивность в течение всей дальнейшей жизни.

В рамках исследования добавление лигноцеллюлозы в комбикорма позволяло увеличить долю живорожденных поросят с 88,8% до 95,1%. Вместе с тем, дополнительные исследования необходимы для того, чтобы определить оптимальный уровень ввода лигноцеллюлозы в комбикорма для свиноматок.

По материалам All About Feed

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Японії надасть українськім фермерам (земельні угіддя яких не перевищують 50 га) насіння озимих та ярих культур.

Підтримка спрямована на задоволення виробничих потреб під урожай 2023 року, говориться у повідомленні ФАО.

«Кожен відібраний отримувач допомоги отримає по 2 тис. кг насіння озимої пшениці, що надаватиметься фасованим по 50 кг. Загалом допомога буде надана 1500 фермерам із таких областей: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська та Харківська», — уточнюється у повідомленні.

Для отримання допомоги від ФАО необхідно зареєструватися через Google-форму та завантажити сертифікат через форму, що підтверджує реєстрацію в Державному аграрному реєстрі (ДАР).

Кінцевий термін подання заявки: 4 вересня 2022 року, 23:59 за київським часом.

Відбір буде здійснюватися за такими критеріями:

1. Сільськогосподарські підприємства, зареєстровані відповідно до законодавства України.
2. Малі підприємства з площею обробітку 20-50 га.
3. Малі підприємства, які здійснюють господарську діяльність більше 1 року.
4. Підприємства, зареєстровані в системі ДАР.

«Перевага надаватиметься фермерам, які мають документально підтверджені збитки, завдані внаслідок бойових дій. Насіння потрібно буде самостійно забрати зі складів, визначених ФАО на території кожної області», — додали у ФАО.

Не зможуть претендувати на допомогу:

• виробники з вертикальною системою управління (підприємства, які вирощують і переробляють сільськогосподарські культури);
• агрохолдинги, включаючи великі та багато малих підприємств, що займаються вирощуванням сільськогосподарських культур — асоціації виробників;
• підприємства, які отримують інші гранти або грошову допомогу від Програми гуманітарного реагування ФАО;
• підприємства, які отримують допомогу від інших державних чи регіональних програм підтримки, призначених для тих самих цілей;
• підприємства, які мають юридичні або податкові борги та діють менше одного року.

«Зверніть увагу, що подання заявки не є гарантією отримання допомоги. Усі заявки будуть проаналізовані та відібрані відповідно до вищезазначених критеріїв. Відібрані отримувачі допомоги будуть проінформовані додатково (телефоном та/або електронною поштою)», — підсумували в організації.
 
З питаннями і відгуками можна звернутися за телефоном гарячої лінії: +38 099 090 7582; +38 068 318 0943 або за електронною поштою: UA-Feedback@fao.org

agroportal.ua

На украинском молочном рынке ситуация достаточно сложная. И сложной она будет еще долго.

В этом году большие проблемы будут уже не только у переработчиков, как это было до сих пор, но и у производителей сырья. До недавнего времени доходность производства молока в стране была достаточно высокой. А вот во втором квартале некоторым аграриям-молочникам возможно даже придется поработать без прибыли. Цены на сырое молоко снижаются, а себестоимость его производства растет (подорожали корма). После длительного периода отличных заработков смириться с этим трудно.

Сейчас на украинском молочном рынке происходит следующее:

Растет предложения сырья за счет молока, производимого в хозяйствах населения. При этом закупочные цены снизились, но пока не настолько, чтобы массово производить продукцию для экспорта.

После существенной активизации продаж в марте, заметно снизился внутренний спрос почти на все молокопродукты. Следует отметить, что падение спроса было бы более существенным, если бы в Украину не вернулись из Европы сотни тысяч трудовых мигрантов, увеличив количество потенциальных потребителей.

Закрывшиеся каналы сбыта HoReCa и рынков подорвали бизнес ряда операторов, имевших налаженные каналы реализации для этих категорий потребителей.

Вследствие рецессии мировых рынков, обвалились цены внешнего спроса на экспортоориентированные товары. Внешние продажи сейчас безубыточны в основном лишь при поставках в постсоветские страны, и то уже не по всем товарам.

Невзирая на мартовскую девальвацию гривны, импорт молокопродуктов продолжает увеличиваться. В первом квартале текущего года ввоз большинства товарных позиций во много раз выше показателя 2019 года.

ИНФАГРО

З 24 лютого 2022 року сайт підтримується лише українською мовою

https://agro.press/ua

Все буде Україна :)