Ценам закупки живка свиней прогнозируют стабильность

26-февр-2018

В этом году цены закупки живка свиней будут более стабильными. Их стоит ожидать в диапазоне 42-50 грн/кг живка. Такими прогнозами поделились эксперты Ассоциации «Свиноводы Украины».

По словам Артура Лозы, президента АСУ, в 2018-м цены «выровнялись» и отрасль не почувствует значительных колебаний.

«В прошлом году мы имели рекордные показатели. В первом полугодии цены закупки „взлетели“ с 30 грн/кг до 45 грн/кг. Это вызвали определенные факторы: дефицит свинины на рынке, рост спроса и тому подобное. 2018-й будет стабильным в плане цены. Внезапных скачков не будет», — отметил господин Лоза во время общего собрания АСУ.

Он добавил, что в этом году не стоит ожидать существенного роста спроса, поскольку высокая цена на продукцию является сдерживающим фактором.

Эксперты Ассоциации «Свиноводы Украины» представят полугодовой аналитический итог во время Юбилейного конгресса «Прибыльное свиноводство», который состоится 5 июня в Киеве.

Ассоциация «Свиноводы Украины» — неприбыльная, добровольная организация. Дата создания −14 июля 2011-го. Сейчас АСУ объединяет 38 хозяйств, которые обеспечивают 41% промышленного производства свинины в Украине. Основной целью Ассоциации является защита прав и интересов предприятий в отрасли свиноводства, достижения мировых стандартов производства продукции благодаря внедрению современных технологий. 

Конгресс «Прибыльное свиноводство» — одно из самых масштабных отраслевых событий не только в Украине, но и за ее пределами. Площадка для откровенного разговора обо всем, что касается отечественной отрасли свиноводства. Среди участников — свиноводы, лучшие украинские и зарубежные специалисты в области свиноводства, представители государства, эксперты международных организаций. В этом году мероприятие состоится 5 июня в выставочном центре «АККО Интернешнл». Организаторы мероприятия — Ассоциация «Свиноводы Украины», ГС «Всеукраинская Аграрная Рада» и агроконсалтинговая компания DYKUN

pigua.info

Читайте также:
Події аграрного фронту (4.08.2022 - 11.08.2022)
12-авг-2022

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної та жнив, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Українські аграрії працюють у складних умовах воєнного стану. Наразі погодні умови стали ще одним викликом для агросектору. На більшості території України відмічається ґрунтова посуха або недостатня кількість опадів. Це призвело до погіршення стану сільськогосподарських культур, особливо кукурудзи.

Недостатнє зволоження ґрунту, зумовлене дефіцитом опадів та найвищими температурами упродовж літніх місяців, спричинило погіршення умов формування урожаю, який може знизитися на 20-40%, в залежності від регіону. Про це свідчить опитування аграріїв-учасників Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР). На Вінниччині катастрофічно бракує вологи. Складна ситуація у Кіровоградській області, в окремих районах брак дощів відчувають ще з листопада минулого року. У Черкаській області ситуація з опадами краща, проте вологи бракує для нормального розвитку окремих видів сільськогосподарських культур пізньої групи. У Київській області місцями  аграрії також відчувають нестачу вологи для розвитку культур пізньої групи, попри те, що опади в регіоні випадають. Найгірша ситуація із забезпеченістю вологою склалася в Одеській області: в окремих районах дощів не було понад три місяці, відповідно, зниження врожайності може перевищити 60%.  

В інтерв’ю Agravery.com Сергій Іващук учасник ВАР Сергій Іващук, генеральний директор ТОВ НВ «Агрофірма «Перлина Поділля», що знаходиться у Хмельницькій області, розповів про те як експортувати зерна через кордони, закупівельні ціни на зерно, Підняття тарифів «Укрзалізницею» та про розблокування морських портів.

«Раніше ми були експортерами зерна та через війну змушені були звести експорт до мінімуму, майже зупинити. Бракує всього – коштів, вагонів-зерновозів, автовантажівок. До того ж є незрозумілим, в які країни експортувати і як знайти там контрагентів. Вагони з нашим зерном вже 2,5 місяці їдуть до Польщі і ще не доїхали. І така ситуація у всіх фермерів регіону. Наймаємо частину автомобілів, користуємося послугами експедиторів, але цей експорт можна назвати «краплиною у морі». До війни наш експорт складав близько 10 тис. тонн, а зараз не перевищує 1 тис. тонн продукції, яка, як вже йшлося, стоїть на кордоні», - розповів учасник ВАР Сергій Іващук.

Власники самохідних обприскувачів CASE IH PATRIOT високо оцінюють їх універсальність та надійність. Але що робити, якщо умови потребують більш гнучких рішень? Про можливості для ефективного внесення ЗЗР уночі та обробку високорослих культур розповів Артем Борисенко, Керівник служби постачання запчастин Тайтен Машинері Україна. Якісне та професійно встановлене додаткове обладнання дозволить зекономити час та вартісні ресурси.  Яким повинен бути кліренс для ефективної роботи та чи достатньо зазвичай того, що встановлюється заводом-виробником? Що робити, якщо потрібен більш високий кліренс?  Штатний кліренс обприскувача CASE IH PATRIOT  – 135 сантиметрів. І для більшості операцій його достатньо на період весняно-польових робіт. Якщо Ви потребуєте обприскувач для десикації соняшнику чи обробітку високорослих культур, ми можемо збільшити кліренс на 40, 50 або 60 см. Комплект складається з 4-х стойок, втулок для монтажу, кріплення, шлангів і додаткової сходинки для оператора. В чому перевага? Читайте у матеріалі: Самохідний обприскувач - робота на результат. Яке додаткове обладнання варте уваги?  

Аграрії просять владу допомогти з фінансуванням осінніх польових робіт. Сільськогосподарським товаровиробникам бракує фінансових ресурсів на проведення осінньої збиральної та посівної кампанії, а також - на операційну діяльність у тваринництві. Всеукраїнська Аграрна Рада у складі ВАФ звернулася до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням підтримати українських  аграріїв та розглянути можливість їх забезпечення дешевими кредитними ресурсами. Незважаючи на вкрай складні умови, працюючи інколи навіть під обстрілами, та відсутність достатньої кількості обігових коштів, українські аграрії засіяли навесні цього року понад 80% запланованих площ. Вдале проведення весняної посівної кампанії відбулось завдяки злагодженій роботі бізнесу та місцевих органів влади, а також значної допомоги з боку Уряду, зокрема надання можливості сільськогосподарському товаровиробнику отримати кредити в банках під державні гарантії (80%) з пільговою ставкою 0% річних.

«Розуміючи свою роль у забезпеченні продовольчої безпеки не лише в Україні, а й у світі в цілому, український фермер усі наявні фінансові ресурси інвестував у весняну посівну та поточну збиральну кампанії, сподіваючись скоро продати свій урожай минулого року і, таким чином, поповнити власні обігові кошти та виконати свої зобов’язання перед банками. Однак, через блокування морських портів та високі витрати на логістику альтернативними шляхами (витрати на перевезення складають понад 60% ціни), обсяг експорту українських агропродовольчих товарів є незначним у порівнянні з довоєнним періодом. Пересічний аграрій змушений реалізовувати минулорічний врожай за вкрай низькими цінами, що інколи є нижчими його собівартості. І цих коштів подекуди не вистачає навіть на проведення збирання ранніх зернових», - йдеться у зверненні.  

Також аграрії закликають депутатів підтримати реформу зрошення. Всеукраїнська Аграрна Рада звернулася до голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики із закликом проголосувати за законопроєкт №7577, що стане черговим кроком у підтримці реформи меліорації сільськогосподарських земель. Прийняття вищеназваного проєкту буде продовженням реформи у сфері зрошення та дренажу, першим кроком якого було прийняття Верховною Радою України Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». «Створення операторів меліоративних систем відповідатиме як інтересам держави так і потребам аграріїв, оскільки таким чином держава з свого боку створює гравця, що матиме середньостроковий план розвитку на 3 – 5 років, бажання збільшувати власні потужності, а також матиме фінансові можливості яких на сьогодні позбавлені існуючи балансоутримувачі меліоративних систем.

Не зайвим буде і продовжити відстрочку від мобілізації працівників агросектору. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 194 врегульовано питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану. «Більшість аграріїв навесні 2022 пройшли процес бронювання і отримали відстрочку від мобілізації. Однак строк дії відстрочки від мобілізації не може перевищувати шість місяців. Нещодавно Мінагрополітики було презентовано аграріям зміни до порядку бронювання, суть яких полягає в автоматизації процедури на базі нової інформаційно-комунікаційної системи “єБронювання”. Але розробка такої системи та її запровадження потребуватиме часу. Однак, вже у серпні – вересні 2022 у багатьох аграріїв спливе термін дії відстрочки від мобілізації і працівник сільського господарства може бути мобілізований прямо під час польових робіт, що взагалі ставить під загрозу нову посівну компанію», - йдеться у зверненні.

Джерело: Agravery.com

Узнать подробнее
МЕРТСГ: Просмотр согласованных объемов экспорта пшеницы и кукурузы нецелесообразен
28-окт-2020

«Сегодня мы можем говорить об урожае украинской пшеницы на уровне 25 млн тонн, из которых около 10 млн т уже экспортировано. В то же время мы фиксируем постепенное замедление активности отгрузок, в связи с чем указанный в меморандуме объем экспорта пшеницы в 17,5 т вполне обоснованным », — сказал заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Тарас Высоцкий в ходе он-лайн совещания, которое состоялось 26 октября в министерстве.

Однако отметил, что из-за неопределенности относительно урожая озимой пшеницы в 2021, во второй половине сезона этот показатель, возможно, пересматриваться.
Производства кукурузы в 2020/21 МГ совпадает с прогнозом -33 млн тонн. А значит, причин пересматривать объемы экспорта этой зерновой также нет, по крайней мере до конца 2020-го.

PigUA.info 

Узнать подробнее
Обнародован Справочник показателей нормативной денежной оценки сельскохозяйственных угодий в Украине
25-янв-2021

Государственная налоговая служба Украины обнародовала Справочник показателей нормативной денежной оценки сельскохозяйственных угодий в Украине на 01.01.2021 года.

Об этом сообщает Ассоциация землевладельцев Украины.

В частности, высокие показатели НГО площади пашни в Черкасской, Черновицкой и Харьковской областях. Самые низкие показатели в Житомирской, Волынской и Ровенской областях.

Отметим, что нормативную денежную оценку земельных участков осуществляют для определения размера земельного налога, государственной пошлины при мини, наследовании и дарении земельных участков, арендной платы за земельные участки государственной и коммунальной собственности, потерь сельскохозяйственного и лесохозяйственного производства, стоимости земельных участков площадью более 50 гектаров для размещения открытых спортивных и физкультурно-оздоровительных сооружений, а также при разработке показателей и механизмов экономического стимулирования рационального использования и охраны земель.

Стоимость НПО в областях:

 

agropolit.com

Узнать подробнее
УЗА покращила прогноз урожаю до майже 70 млн т
06-июля-2022

Україна в поточному році може отримати 69,4 м млн т зернових та олійних з площі близько 19,1 млн га (попередня оцінка врожаю складала 66,5 млн т).

Такий прогноз зробили аналітики Української зернової асоціації.

Експорт з України при цьому може сягнути 31,5 млн т за умови суттєвого збільшення пропускної здатності переходів на кордонах України. В умовах нинішньої пропускної спроможності Україна може розраховувати на обсяг близько 25-30 млн т в 2022/2023 МР.

Окрім того, перехідні залишки з 2021/22 МР склали близько 25,9 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 36,6 млн т, а за песимістичними — близько 48 млн т.

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 20,8 млн т попри суттєво нижчий показник, аніж минулого року (33 млн т), проте цей обсяг втричі більший, ніж Україна споживає на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — говориться у повідомленні. 

Прогноз урожаю ячменю залишився без змін — 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 27,3 млн (минулого року — 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 10 млн т.

Врожай соняшнику прогнозується на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт — 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т). Збільшення експорту насіння соняшнику пояснюється обмеженнями експорту олії через логістичні проблеми.

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,65 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт в 2022/23 МР очікується на рівні 1,45 млн т. Врожай сої очікуємо на рівні 2,2 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР оцінюється на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних у 2022/23 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. Проте розблокування чорноморських портів значно спростить логістику та вартість перевезень зерна на експорт, і виробники зможуть отримати більшу ціну за вирощений врожай відповідно до тої ціни, яка склалася на світовому ринку. Розблокування українських портів та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно відновити український експорт зерна до країн, які вкрай його потребують», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок