Спрос на козье молоко растёт с уровнем доходов населения

Кількість користувачів, зареєстрованих на Національній платформі продовольчої безпеки, сягнула 5,4 тисяч. Серед них – продовольчі та логістичні компанії, територіальні громади, торговельні мережі та військові адміністрації.

На сьогоднішній день на платформі опубліковано 1,8 тисяч потреб. Серед них наразі актуальними є запити щодо постачання борошна, солі, цукру, дизельного палива, свіжого м'яса свинини, овочів (цибулі, моркви, картоплі) та молочного протеїну для виготовлення молочних продуктів.

Кількість актуальних пропозицій складає 1,7 тисяч. Компанії-виробники пропонують готові заморожені продукти харчування для вживання, ковбасні вироби, кондитерську продукцію, молоко пастеризоване, масло, морепродукти, яловичину тушковану, сіль без додавання йоду, хліб та послуги перевезення.

Агропідприємства, зареєстровані на платформі, пропонують м'ясо свинини, насіння соняшника, ячмінь, просо, пшеницю, комбікорм, сушену капусту, яблука та малину, а також фуражну кукурудзу.

Нагадаємо, учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів. Реєстрація та робота на платформі для всіх учасників є безкоштовною. На головній сторінці можна завантажити інструкцію з використання платформи.

dpss.gov.ua

В 2017 году курица стала самым востребованным мясным продуктом в Украине. Об этом в комментарии УНН сообщил экономический эксперт Павел Мороз.

Во многом это объясняется резким скачком цен на другие виды мяса в последние несколько лет, таких как свинина и говядина, и переориентацией украинцев на более доступное мясо курицы, пояснил он.

Цены на мясные продукты в Украине во многом зависят от государственной политики. 2017 год - яркий пример того, как правильная господдержка способна стабилизировать потребительский рынок. На фоне неблагоприятных явлений в сфере животноводства, в частности африканской чумы свиней, уменьшения поголовья скота и так далее, производители курицы впервые за долгое время чувствовали себя более-менее комфортно. Так называемые дотации способствовали удержанию цен на курицу от резкого скачка. Более того, в конце года стоимость курицы даже несколько снизилась, - рассказал П.Мороз.

Однако 2018 год уже не будет таким оптимистичным. Государство лишило производителей животноводства существенной господдержки, а это значит, что рост цен на нее неминуем, сообщил эксперт.
Но даже при росте цен курица еще долго будет оставаться национальным продуктом №1 в стране. Во-первых, на фоне других видов мяса она по-прежнему будет самой доступной на рынке, во-вторых, продукты птицеводства - это самый качественный и доступный белок в рационе украинского потребителя. А учитывая модные тенденции на здоровое питание, спрос на низкокалорийную курицу точно не уменьшиться”, - сказал П.Мороз.

Вместе с тем эксперт предупредил, что нерентабельное производство отечественной свинины и говядины может привлечь импортный продукт. При чем импортное мясо точно будет или низкокачественным, или дорогим для масового украинского потребителя. И тогда, опять-таки, украинец станет перед выбором, что ему потреблять: некачественное, но дорогое заграничное мясо или отечественное и доступное мясо курицы.

"Сейчас очень важно защитить внутренний продуктовый рынок от внешней экспансии и прогнозируемой государственной политикой обеспечить потребителя качественными отечественными продуктами питания. От этого будет зависеть и продуктовая безопасность страны, и наполнение бюджета, и наличие рабочих мест, и социальная стабильность", - рассказал П.Мороз.
О том, что курица стала мясным продуктом №1, в стране свидетельствуют также последние данные Национального научного центра Институт аграрной экономики”.
“По подсчетам ученных Института аграрной экономики, в отличие от других сельскохозяйственных животных поголовье домашней птицы в 2017 году не уменьшилось против уровня 2016 года. В 2017 году только обьем выращивания птицы в сельхозпредприятиях имело позитивную динамику +4,7% против 2016 года”, — сообщил заведующий Института Леонид Тулуш.

Источник – All Retail

На тлі зниження перспектив валового збору кукурудзи підвищуються прогнози її імпорту до ЄС у 2022/23 МР. Так, Єврокомісія підвищила свій прогноз з 16,5 млн т до 20 млн т, USDA — з 16 млн т до 19 млн т.

Деякі експерти вважають, що попит на імпортну кукурудзу країни ЄС покриватимуть в основному завдяки українській зерновій. Так, аналітики Argus Media очікують, що у 2022/23 МР ЄС закупить в Україні близько 13 млн т кукурудзи, ще 5 млн т буде поставлено з Бразилії. Загальний прогноз імпорту зернової до ЄС вони озвучують на рівні 23 млн т.

Аналітики «АПК-Інформ» зазначають, що Єврокомісія очікує на постачання кукурудзи до ЄС у 2022/23 МР в обсязі 20 млн т, USDA — 19 млн т.

«Однак перспективи експорту української продукції багато в чому залежатимуть від воєнної ситуації в країні, темпів відвантажень із портів та безпосередньо обсягу валового збору культури. Щодо відвантажень із портів варто зазначити, що як офіційні особи, так і окремі аналітики заявляють про перспективи збільшення місячних обсягів відвантажень із трьох розблокованих морських портів — Одеси, Чорноморська та Південного — до 3 млн т. Крім того, наразі уряд України працює над розширенням «зернової ініціативи» та приєднанням до неї порту Миколаєва. Однак тут основною перешкодою є питання безпеки», — зазначає аналітик «АПК-Інформ» Інна Степаненко.

Загалом же поточні прогнози експорту української кукурудзи у 2022/23 МР суттєво варіюються.

• Аналітики УЗА оцінюють перспективи відвантажень лише в 10 млн т.
• Експерти USDA озвучують 12,5 млн т.
• IGC — 15,5 млн т. 

Аналітики «АПК-Інформ» вважають, що навіть за песимістичного сценарію країна зможе поставити на ринки 14,5 млн т зернової.

agroportal.ua

Українським аграріям необхідно робити кроки в напрямку якісної зміни поголів’я овець у господарствах. Це стосується генетики та породи тварин, розповів власник фермерського господарства «Меринос-Захід» Дмитро Огньов.

За його словами, 50-60 років людство, у тому числі й наші виробники, займалися вирощуванням вовнових порід. Але останні 20-30 років фермерів цікавить м’ясо.

«Маю надію, що відбудуться зміни в інформуванні аграріїв про те, які породи є насправді цінними. Наприклад, щодо вовнової породи, то виробники на кінець року отримують менше, ніж витрачають на розведення таких тварин», — зазначив він.

Також він додав, що в наступному році динаміки росту кількості поголів’я не очікується, проте однозначно на плаву утримаються великі господарства.

«Хотілося б, щоб у державі більшу увагу приділяли вирощуванню дрібних рогатих тварин, стимулювали його розвиток. Однією зі складових є екологічні пасовища для овець та кіз. Їх майже не використовують за призначенням. Особливо мова йде про центральну, південну, східну Україну», — зазначив він.

Джерело: ArgoTer