Ситуация вокруг ветсанзаводов должна быть изменена уже в течение второго квартала

25 июня в Минагрополитики состоялась встреча специалистов Директората безопасности и качества пищевой продукции Минагрополитики, Госпродпотребслужбы, Государственного научно-исследовательского контрольного института ветеринарных препаратов и кормовых добавок с представителями Европейской бизнес-ассоциации и отечественными производителями кормов.

Об этом сообщает пресс-служба министерства.

Во время встречи обсуждались проекты нормативно-правовых актов, разработанных во исполнение Закона Украины «О безопасности и гигиене кормов», который вступает в силу 19 января 2020 года, в частности, Порядок государственной регистрации кормовых добавок.

Кроме того, рассмотрен механизм регистрации, перерегистрации и упрощенной регистрации кормовых добавок.

По результатам встречи решено активизировать работу по сотрудничеству с международными организациями для признания эквивалентными требованиям государственной регистрации кормовых добавок, установленным законодательством Украины про кормы, требования других стран. Также решено рассмотреть возможность внесения кормовых добавок, входящих в состав готовых кормов, зарегистрированных в Украине, в государственный реестр кормовых добавок, которое будет сформировано после вступления в силу Закона.

Кроме того, ЕБА будет предоставлено Минагрополитики информацию о количестве добавок, которые ввозятся на территорию Украины и нуждаются в государственной регистрации, а Государственному научно-исследовательскому контрольному институту ветеринарных препаратов и кормовых добавок информацию о стоимости такой регистрации.

Согласно данным Минагрополитики, по состоянию на 1 апреля 2018 года в украинском агропромышленном комплексе идет подготовка и внедрение 333 инвестиционных проектов общей стоимостью почти 35 млрд гривен.

Наибольшее количество таких проектов реализуется в Черкасской (40 ед.), Полтавской (39 ед.), Винницкой (36 ед.) и Львовской (36 ед.) областях. Стоимость проектов варьируется от 100 тыс. грн. до 9,6 млрд гривен.

В частности, по направлениям инвестиционные проекты внедряются в:

развитие скотоводства - 76 ед.;

развитие свиноводства - 43 ед .;

развитие птицеводства - 25 ед .;

овоще- и фруктохранилища - 23 ед .;

многолетние насаждения - 16 ед .;

орошения - 11 ед .;

убойные пункты - 10 ед.

Как сообщалось ранее, по итогам января-марта 2018 инвестиции в сельское хозяйство, охоту и предоставление связанных с ними услуг составили 10,5 млрд гривен, что на 9,5% больше чем за аналогичный период прошлого года.

pigua.info

Бразилия является мировым лидером по экспорту курятины. Впрочем, начало года оказалось неудачным для производителей. В январе и феврале зарубежные продажи птицы из страны уменьшились до 640,4 тыс. тонн, что на 4,7% меньше, чем за два первых месяца 2020 (672,7 тыс. тонн) в 2021. Эти показатели включают свежее и замороженное куриное мясо.

По данным бразильской ассоциации животноводства (ABPA), в стоимостном эквиваленте экспорт составил 956,1 млн долларов США, что на 11,7% меньше, чем за тот же период прошлого года.

Стоит отметить, что уменьшение зарубежных продаж было заметно в январе. В феврале же объемы экспорта даже выросли (+0,1% по сравнению с февралем 2020 года). Несмотря на увеличение продаж, стоимость экспорта в прошлом месяце уменьшилась на 5,8%.

Впрочем, не на всех рынках ситуация выглядит пессимистично.

«Показатели экспорта на традиционные рынки Ближнего Востока и Европы выглядят хорошо и свидетельствуют о положительных темпах международных продаж в марте», - заявил президент ABPA Рикардо Сантин.

Главным событием прошлого месяца стал рост продаж в Саудовскую Аравию. В феврале страна увеличила импорт бразильской птицы на 19,5%, до 43,8 тыс. тонн.

Meat-Inform

Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.

«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.

За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».

Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.

Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».

Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.

«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.

Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.

Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.

«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.

milkUa.Info