Шрот в Украине будет дорожать, независимо от ситуации в мире

Группа ученых из США запустила пятилетний проект, направленный на разработку новых сортов сорго, которые будут лучше улавливать и поглощать углекислый газ. По замыслу разработчиков новые сорта также должны иметь хорошую урожайность, что будет стимулировать фермеров их активно использовать. В результате ученые хотят добиться оптимизации сельского хозяйства и внести свой вклад в борьбу с парниковым эффектом.

Исследование получило грант в размере 6,2 млн долл. от правительства США.

По материалам World Grain

Міністерство аграрної політики та продовольства України у партнерстві із компанією Agrochart розробили новий сервіс для користувачів ДАР − Огляд ринку. У цьому розділі можна відстежувати світові ціни на основні види сільськогосподарської продукції. Розділ доступний з головної сторінки Кабінету користувача (кнопка «Огляд ринку»), а також у меню в лівій частині сторінки (розділ «Від партнерів»).

Попри те, що доступ до подібної інформації надається лише за передплатою, для зареєстрованих користувачів Державного аграрного реєстру − вона безкоштовна. Це стало можливим завдяки партнерству, зокрема укладеному Меморандуму про співробітництво з однією з найбільших у світі баз даних AgroChart, яка містить інформацію щодо цін та статистики аграрних ринків від 1970 року. Відповідно до умов Меморандуму, сторони домовились про подальшу співпрацю з метою забезпечення сільськогосподарських виробників актуальною інформацією про кон’юнктуру українського ринку, оцінки експортних можливостей, та відстеження змін, що впливають на експорт та імпорт сільськогосподарської продукції України.

У такий спосіб, у розділі «Огляд ринку» зареєстровані агровиробники мають змогу перевіряти міжнародні ціни у портах західних та східних країн, Латинської Америки та України, а також на міжнародних біржах на такі види агропродукції: пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, ріпак, рослинна олія і корми. Графіки цін будуються як за місяць, так і за всю історію спостережень.

«На сьогодні держава має забезпечувати наших аграріїв якомога ширшим інструментом підтримки, в тому числі інформаційними даними: йдеться про актуальну аналітику експортної пропозиції та імпортного попиту в розрізі країн, реальну картину міжнародної цінової політики, достовірну інформацію щодо функціонування ринків. Усі ці аспекти мають їм допомогти приймати більш зважені рішення щодо зберігання і збуту виробленої продукції», − зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Він додав, що відтепер користувачі ДАР можуть не лише швидко та зручно подавати заявки на програми підтримки через персональний електронний кабінет, але й аналізувати тренди на міжнародних ринках та застосовувати ці дані у розбудові власного бізнесу.

Экспорт украинской агропродовольственной продукции в страны Европейского Союза в 2020 г. Упал на 10,8% по сравнению с прошлым годом.

Об этом говорится в сообщении ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса».

Как отмечается, Украина в прошлом году закрыла 11 квот на беспошлинный экспорт в ЕС.

«Украина полностью использовала квоты на беспошлинный экспорт агропродовольственной продукции в ЕС по группам товаров: мед, сахар, крупы и мука, обработанный крахмал, обработанные томаты, виноградный и яблочный соки, яйца, кукуруза, мясо птицы, обработанная продукция из зерновых и крахмал», — говорится в сообщении.

По сравнению с аналогичным периодом прошлого года изменилась ситуация с использованием квот по поставкам в ЕС яиц, пшеницы и сливочного масла, отмечают эксперты.

«Так, в 2020 году были полностью использованы квоты по поставкам яиц, хотя годом ранее процент их использования был только 80%. А вот ситуация по пшенице противоположная: квоту в 2020 г. заполнили только на 78%, хотя год назад она была использована полностью», — уточняют эксперты.

Более критическая ситуация со сливочным маслом: за 2020 г. было использовано лишь 6% выделенной квоты, в то время как в прошлом году она была использована полностью, добавляют в УКАБ.

«В 2020 году экспорт украинского сливочного масла упал на 38% по сравнению с прошлым годом, а в страны ЕС стал вообще мизерным (экспортная выручка в 2020 г. составила $0,4 млн по сравнению с $7,2 млн в 2019 г.). Главная причина: украинское сливочное масло не может конкурировать по цене с европейским даже при наличии квот из-за роста себестоимости его производства. Более того, импорт европейского сливочного масла в 2020 г. в Украину в 1000 раз превысил экспорт», — отметила аналитик УКАБ Светлана Литвин.

milkua.info

Тривалі дощі спричинили не найкращі умови для сівби озимої пшениці. На додаток — здорожчання основних МТР змусило багатьох аграріїв переглянути технологічні рішення. Як наслідок, очікується суттєве зниження врожайності пшениці наступного року.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» вказують і на інший, не менш важливий фактор, що може вплинути на врожайність. Це — фінансова спроможність аграріїв забезпечити належний догляд за вже наявними посівами (достатньо добрив, ЗЗР тощо, що суттєво зросли в ціні).

Головний агроном ТОВ «Агропром 17» (Харківська область, 4 тис. га) Олександр Черкаський підтверджує, що головним викликом сезону є вартість виробничих ресурсів. «Наприклад, саме по собі паливо на сьогодні не є дефіцитом, але постає питання ціни. Також цього року ми сіємо без добрив через надзвичайно високу їхню вартість», — каже він.

Аналітик УКАБ Світлана Литвин додає, що наразі фінансова забезпеченість аграріїв залишається на критично низькому рівні, і буде дуже залежати від подальшої пролонгації роботи зернового коридору.

За її прогнозом, якщо ситуацію не вдасться вирівняти, то за результатами 2023 р. можна отримати врожайність пшениці на 15%, а то і більше, нижчу від середньостатистичних показників протягом останніх років.

На скорочення пропозиції пшениці майбутнього сезону очікують і в ГС «Борошномели України».

«Під майбутній урожай пшеницею засіяно 76% від запланованих площ, тобто вже на чверть менше. Ще потрібно врахувати погодні умови взимку, кількість внесених добрив. У результаті ми отримаємо ще менший і не такий якісний врожай пшениці, й про це потрібно думати вже сьогодні», — зазначає директор асоціації Родіон Рибчинський.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький пояснює, що недосів культур зараз матиме часовий ефект, але для внутрішньої продовольчої безпеки проблем не буде. 

«Раніше Україна сіяла 6-7 млн га озимих зернових. Якщо цього року засіємо 4 млн га, то за середньої врожайності 4 т/га буде зібрано 16 млн т озимих зернових при максимальному споживанні озимини всередині країни на рівні 8 млн т», — резюмує він.

AgroPortal.ua