Рынок Венгрии - перспектива для украинского экспортера, - Ольга Трофимцева

В Украине активно работают над возможностью экспорта красного мяса на китайский рынок. Об этом шла речь во время встречи председателя Государственной службы Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей Владимира Лапы и представителей миссии Китайской Народной Республики.

Во встрече также приняли специалисты соответствующих структурных подразделений Госпродпотребслужбы, Первый заместитель директора Государственного научно-исследовательского института по лабораторной диагностике и ветеринарно-санитарной экспертизы Юлия Новожицкая и представители Посольства КНР в Украине.

Во время встречи Владимир Лапа отметил, что торгово-экономические отношения между Украиной и КНР динамично развиваются. Сейчас Украина интенсивная работает над тем, чтобы привести свою систему государственного контроля (надзора) безопасности и качества пищевых продуктов требованиям большинства стран мира, в том числе и Китая. Только за последние годы Украина получила возможность экспорта своей молочной продукции в страны ЕС, КНР.

Также Председатель Госпродпотребслужбы отметил, что в Украине динамично развивается структура экспорта мяса птицы в ЕС, стран Северной Африки, Ближнего Востока, Юго-Восточной Азии и ведется работа над расширением рынков сбыта говядины.

«Убежден, что экспертный потенциал Украины будет только расти. И мы благодарны всем нашим международным партнерам, с которыми мы имеем возможность сотрудничать. Ведь таким образом мы получаем подтверждение и высокую оценку нашей системы государственного контроля безопасности пищевых продуктов», - подчеркнул Владимир Лапа.

Пресс-служба Госпродпотребслужбы

Украинские агропроизводители почувствовали дефицит рабочих на своих предприятиях через сезонную волну трудовой миграции.

Об этом заявляет Геннадий Лапицкий, фермер из Володарки Киевской области.

Сообщается, что весной в разы увеличился выезд крестьян на работу на польские фермы, а украинские сельхозпроизводители не могут найти людей.

«Сейчас в отечественном агросекторе не хватает рабочих. Вот, например, у нас есть земельные участки, не приспособленные для земледелия. Там можно высаживать сады, но нет людей, с которыми это можно делать. Остановить трудовую миграцию сможет развитие переработки. Для этого надо, чтобы землю обрабатывали не земельные бандиты или рейдеры, которые ради быстрой наживы безответственно по 10 раз сеют подсолнечник и уничтожают плодородие почв, а местные фермеры. Ведь именно они заинтересованы в развитии экономики, своих общин, создании рабочих мест для односельчан. Чтобы у нас формировался средний класс, а не класс феодалов или рейдеров и земельных бандитов», — считает он.

milkua.info по материалам apostrophe

Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило Вимоги до ідентифікаційної позначки та порядку її нанесення на харчові продукти тваринного походження.

Відповідний наказ №684 від 14 вересня 2022 р. зареєструвало Міністерство юстиції України, говориться у повідомленні Мінагрополітики.

«Затвердження вимог дає змогу операторам ринку виконати в повному обсязі обов’язок щодо забезпечення простежуваності, передбачений законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, забезпечує реалізацію прав споживачів стосовно отримання інформації про харчові продукти, а також є черговим кроком щодо виконання Україною зобов’язань у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом», — говориться у повідомленні.

Ідентифікаційна позначка — позначка овальної форми, яка містить реєстраційний номер потужності, наноситься з метою забезпечення простежуваності на харчові продукти тваринного походження, щодо яких не передбачене нанесення позначки придатності та які вироблені на потужностях, на які видано експлуатаційний дозвіл, пояснюють у Мінагрополітики.

Ідентифікаційна позначка має бути нанесена безпосередньо на харчовий продукт тваринного походження, його первинне пакування чи пакування, або на етикетку, що приєднується до такого продукту, до моменту вивезення з потужності. Вона має містити написи, які складаються зі слів «УКРАЇНА» або «UA» і реєстраційного номеру потужності, який присвоюється потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл.

«За реєстраційним номером потужності як споживачі, так і державні інспектори компетентного органу можуть легко встановити виробника харчового продукту шляхом вільного доступу до Реєстру операторів ринку та потужностей харчових продуктів, на які видано експлуатаційний дозвіл», — уточнюють у міністерстві.

Підкреслюється, що вимоги вводяться в дію через два роки з дня припинення або скасування воєнного стану, а харчові продукти, які відповідали вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, що діяли до введення в дію цього наказу, але не відповідають вимогам цього наказу, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального терміну придатності або граничного терміну споживання (дати «вжити до»).

agroportal.ua

Понад 80% респондентів продовжують працювати в штатному режимі.

Вісім з десяти ключових операторів промислового свинарства продовжують роботу в штатному режимі. Про це свідчать результати опитування 80 промислових свиногосподарств, які станом на початок року утримувалиблизько 2,2 млн свиней та близько 175 тис. свиноматок (понад 62% загального та 78% маточного поголів’я промислового свинарства). Десяток підприємств (12,5% респондентів, понад 410 тис. загального поголів’я) мають плани нарощування поголів’я як за рахунок маточного поголів’я, так і завдяки розширенню відгодівельних потужностей. Щодо підприємств на окупованих територіях, на зв’язок виходить не більше 40% вибірки. Ті, з ким вдалося сконстатувати, продовжують працювати.

«Більшість підприємств на підконтрольних Україні територіях, які до вторгнення формували ядро промислового свинарства, залишилися на ринку і не планують скорочуватися. У тому числі підприємства, що пережили окупацію, понесли втрати та руйнації унаслідок ракетних ударів, повернулися до планової роботи», ― коментують у галузевій Асоціації.

Серед обставин, що ускладнюють роботу операторів галузі, абсолютна більшість відзначає обмежений доступ та високу ціну ключових витратних матеріальних ресурсів ― кормових складових (премікси, вітамінно-мінеральні добавки тощо), пальне, ветеринарні препарати. Другу сходинку серед найактуальніших бар’єрів посідає мобілізація персоналу, що за останні два місяці стала нагальнішою для виробників свинини. На третьому місці в переліку галузевої проблематики ― занепокоєння щодо ситуації на ринку зернових та олійних культур: оператори стурбовані перспективами майбутньої посівної.

Блокування податкових накладних наразі не носить повсюдний характер, проте, за підсумками червня, посіла четверту сходинку серед ключових проблем галузі. До інших бар’єрів оператори відносять складнощі з отриманням дозвільної документації, відсутність можливості залучити кредитні засоби для покриття потреби в обігових коштах, зміну підходів державної підтримки, проблеми з відшкодуванням ПДВ. Крім цього, гравці ринку племінних ресурсів відзначають зниження торгівельної активності.

Асоціація «Свинарі України»