Рентабельность фермы по выращиванию каплунов достигает 40%

В Украине утвердили новый праздник — День фермера, который будует ежегодно отмечаться 19 июня.

Об этом сообщил Алексей Гончаренко, народный депутат Украины, в своем Telegram-канале.

«Кабмин согласовал указ президента. Теперь в Украине официально будет отмечаться День фермера — 19 июня. Праздник ввели с целью содействия развитию фермерского движения и в поддержку инициативы общественности», — написал Гончаренко.

Роман Лещенко, министр аграрной политики и продовольствия, назвал два механизма для борьбы с засухой, от которой уже третий год подряд страдают южные области Украины.

Об этом он рассказал в интервью НВ, пишет kurkul.com.

По его словам, есть два механизма для борьбы с этой ситуацией:

принятие закона об агростраховании, в рамках которого государство берет на себя сопроводительное риск страховать посевы, а в случае, если посевы теряются, государство участвует в компенсации стоимости этих посевов для того, чтобы аграрий мог иметь финансовую основу;

национальный проект орошения и мелиорации на юге Украины.

«У нас есть 2 млрд грн в рамках общих государственных расходов, кредитные гарантии Укрэксимбанка на 7 млрд грн, а также 0,5 млрд грн на компенсацию оборудования для орошения и мелиорации, и у нас, если мы сейчас примем в ближайшее время законы о обьединении водопользователей, реформаторские законы, которые есть в Европейском Союзе, то ЕБРР, Всемирный Банк и непосредственно Международная финансовая корпорация готовы выделить $ 2 млрд на эти проекты», — заявил министр.

Яка ситуація з заблокованими морськими портами України; що наша держава робитиме, якщо не зможе продати зерно за кордон; яка ситуація з цінами на продукти в Україні, — ці теми перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький прокоментував в ефірі загальнонаціонального марафону на телеканалі Рада.

Стосовно ситуації з транспортуванням зернових через морські шляхи, то, як підкреслив Тарас Висоцький, керівництво нашої держави продовжує спільно з міжнародними партнерами (ООН) працювати в цьому напрямі.

«Сама ідея важлива і потрібна, без неї ми не зможемо реалізувати увесь експортний потенціал. І, зрозуміло, що для цього потрібно мати декілька факторів: це й достатньо протикорабельної зброї, і забезпечений гарантований військовий супровід. Тому продовжується робота в цьому напрямі. Коли будуть кінцеві узгоджені Україною деталі, можемо повідомити», — зазначив він.

Щодо того, наскільки швидко можна розмінувати узбережжя, то, як пояснив перший заступник Міністра, є багато чинників, які наразі не дозволяють оцінити, як швидко це може статися. «Це залежатиме від того, на якому етапі буде війна. Наша перемога — це зовсім інша швидкість. Якщо продовження бойових дій, це інші ризики. Тому усе варіюватиметься від зовнішніх факторів. Механізми є і досить швидкого розмінування, і навпаки. Тому горизонт важко окреслити», — розповів він.

Разом з тим, Україна вже готує додаткові потужності зі зберігання, аби у варіанті відсутності експорту через порти була змога зберігати і минулорічні залишки, і новий врожай, який уже за місяць активно збиратиметься, додав Висоцький.

«Зважаючи на перехідні залишки з минулого року і на прогноз врожайності цього року, може бути дефіцит в межах 10−15 млн тонн. Тому зараз як план Б для зберігання збіжжя, в разі неможливості швидкого експорту, завозяться мобільні елеваторні банки та рукави, аби мати в резерві потенційне обладнання для зберігання цих додаткових тонн», — розповів він.

Загалом в Україні є тисячі елеваторних потужностей, і вони розподілені по всій території України.

«Щодо цін на с/г продукцію, то є елемент сезонності. Якщо ми говоримо про групу садівництва — овочі, плоди, ягоди, — то ми наближаємося до сезону дещо менших цін. Наближається збір урожаю. Як мінімум до кінця жовтня передумов для зростання цін немає. Аналогічно класично в цей період також збільшуються надої корів та дещо дешевшає молочна продукція. Тому, якщо не буде макровикликів, як-от подальшого зростання цін на пальне чи інших факторів, які можуть впливати на ціну, суто з точки зору аграрного циклу, передумов для підвищення цін наразі немає», — прокоментував Висоцький також і цінову ситуацію на продовольство в Україні.

minagro.gov.ua

Сівба озимої пшениці під урожай 2023 р. триває у країнах північної півкулі на тлі занепокоєння щодо доступності основних сільськогосподарських ресурсів та несприятливих погодних умов.

Хоча високі ціни на врожай сприяють збереженню площ на рівні вище середнього, говориться у повідомленні Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). 

Так, у США сівба озимої пшениці йшла швидкими темпами і станом на середину листопада була майже завершена. Наразі посуха вражає приблизно три чверті площ посівів озимої пшениці, й прогнозується, що такі умови збережуться у деяких регіонах до початку наступного року. 

У ЄС посів озимої пшениці триває за погодних умов, що сприяють сходам і врожаю. У деяких регіонах все ж таки спостерігається дефіцит опадів.

В Україні прогнозується зменшення посівів пшениці порівняно із середнім п’ятирічним показником на 40%, оскільки війна продовжує обмежувати доступ до полів і спричиняє серйозний дефіцит ресурсів. 

Скорочення посівів озимої пшениці очікується в росії, де рясні дощі перешкоджали підготовці полів, а відносно нижчі внутрішні ціни спричинять скорочення площ. При цьому площі під озиминою знизяться до середнього порівняно з минулим роком рівня. 

Високі внутрішні ціни на пшеницю в країнах Азії сприятимуть збільшенню посівних площ. У Китаї та Індії прогнозують, що посіви пшениці складуть вище середніх. У той же час у Пакистані можливе скорочення площ. 

Крім того, ФАО знизила прогноз світового виробництва зернових у 2022 р. до 2 756 млн т (на 2% менше, ніж у 2021 р.) за рахунок скорочення урожаю кукурудзи в Україні, де частина зернової залишиться у полях через подорожчання доробки зерна. Аналітики також знизили прогноз світового виробництва пшениці, але, незважаючи на це, новий показник у 781,2 млн т залишиться рекордно високим. 

agroportal.ua