Прогноз: Украина увеличит производство мяса птицы и яиц

19-февр-2018

Ценовая ситуация на рынке мяса птицы в 2018 году будет определяться общей экономической ситуацией в стране и в незначительной степени ценовыми трендами на внешних рынках.

Об этом в эксклюзивном комментарии AgroPortal.ua сообщил исполнительный директор ассоциации «Союз птицеводов Украины» Сергей Карпенко.

«Мы не прогнозируем резких ценовых колебаний, однако отпускные цены производителей в течение года будут расти пропорционально инфляционным показателям и росту затрат на производство. Ценовые тренды на яйца будут находиться под давлением сезонных факторов и объемов их экспорта. Как всегда, снижение будет происходить в весенне-летний период, а рост — в осенне-зимний», — отмечает Сергей Карпенко.

Говоря о показателях 2018 года, Сергей Карпенко прогнозирует, что общее производство мяса птицы составит 1260 тыс. тонн в убойном весе, из которых промышленное производство составит 1067 тыс. тонн, что на 4,5% больше, чем в 2016 году.

«Экспорт мяса птицы в этом году ожидается на уровне 290 тыс. тонн. Что касается производства яиц, то благодаря определенной стабилизации производства в яичном секторе в прошлом году в 2018 году тенденции роста сохранятся и производство составит 16,1 млрд штук», — отмечает Сергей Карпенко.

AgroPortal.ua

Читайте также:
Молочні ферми після окупації втратили тварин, приміщення та документацію, місцями працюють без електроенергії
18-мая-2022

Молочні ферми Києвщини, Чернігівщини та Сумщини відновлюють свою роботу. Наразі вони стикнулися з необхідністю зібрати тварин, відремонтувати приміщення та поновити документацію. Деякі підприємства залишилися без електроенергії.
Про це 16 травня повідомляє Асоціація виробників молока (АВМ).

«Багато молочних господарств, зокрема, у Київській, Сумській та Чернігівській областях, після повномасштабного вторгнення рф в Україну були вимушені працювати в умовах повної окупації та під обстрілами ворогів. Після відходу російських військ із цих територій фермери відновлюють свою роботу і господарства. Але як під час окупації, так і після деблокування вони мають низку критичних проблем, які потребують негайного вирішення».

Після деокупації у господарств з’явилися додаткові проблеми, що потребують невідкладного вирішення: зібрати тварин, які розбрелися по околицях, відремонтувати, де можливо, обстріляні приміщення та зробити їх придатними для подальшого використання і виробництва, оздоровлювати стадо, адже через неможливість догляду та доїння у корів з’явилася низка проблем зі здоров’ям — зокрема клінічні мастити, не кажучи вже про травми, відновити втрачену управлінську та фінансову документацію — під час окупації російські військові потрощили і викрали оргтехніку з офісних і виробничих приміщень, знищили і порозкидали документацію, розібратися в можливостях фіксації нанесених втрат і збитків та державних програмах компенсації і підтримки, розмінування виробничих потужностей і полей для посівної, відновлення електропостачання і зв’язку,  пошук ресурсів для відновлення роботи в умовах практичної відсутності або обмеженні обігових коштів, значних матеріально-технічних втрат, дефіциту персоналу.

«Ще однією критичною проблемою молочних підприємств є те, що в них елементарно немає обігових коштів. До моменту деокупації підприємства, що були в прифронтовій зоні, зоні бойових дій, не могли скористатися ніякими державними програмами, зокрема, здешевленням кредитів. Зараз ці труднощі залишаються, бо в багатьох таких підприємств була втрачена документація, - каже Ганна Лавренюк,  генеральна директорка Асоціації виробників молока (АВМ). Дуже необхідні паливно-мастильні матеріали. Рятувальники та енергетики у звільнених регіонах працюють зі всіх сил, аби відновити електропостачання в населених пунктах. Але в багатьох селах, зокрема, на Чернігівщині, світла досі немає і господарства рятуються дизельними генераторами. Отже, їм потрібен запас дизпалива».

Із першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну Асоціація виробників молока у співпраці із ГС «Всеукраїнська аграрна рада», працює з міжнародним фондами для залучення гуманітарної допомоги аграрним підприємствам. Спеціально створений благодійний фонд «Збережіть Україну» (SaveUA) співпрацює із організаціями з усього світу, щоб залучити та доставити постраждалим внаслідок військової агресії рф господарствам ветеринарну та кормову гуманітарну допомогу. 

Джерело: Agravery.com

Узнать подробнее
Эпизоотическая ситуация по особо опасным болезням животных в мире
24-июля-2018

В период с 14 по 20 июля 2018 года страны сообщили во Всемирную организацию здравоохранения животных (МЭБ) о 112 очагах особо опасных болезней.

Ветеринарная служба России сообщила о восьми очагах африканской чумы: в диких кабанов в Калининградской (1) и Тверской (1) областях и в сельскохозяйственных животных в Калининградской (4), Ленинградской (1) и Нижегородской (1) областях. В Серпуховском районе Московской области (1) обнаружили классическую чуму свиней на личном хозяйстве. В Самарской области два очага инфекционного узелкового дерматита крупного рогатого скота. Высокопатогенный грипп птиц обнаружили в четырех субъектах Российской Федерации: в Республиках Татарстан (3) и Чувашия (7), а также в Нижегородской (1) и Ростовской (2) областях.

Об африканской чуме свиней сообщили ветеринарные службы Латвии (17), Польши (18) и Румынии (32). Болезнь Ньюкасла подтвердили на территории Бельгии (1). Высокопатогенный грипп птиц зарегистрировали в Гане (1), Дании (1) и в ЮАР (2). В Болгарии обнаружили 4 новых очага чумы мелких жвачных. В Греции (1) зарегистрировали заболевания животных на лихорадку Западного Нила, в Кении (4) — лихорадку долины Рифт.

За прошедший период в МЭБ также сообщили об очагах сибирской язвы на территории Франции (5) и Италии (1). Случай инфекционной анемии лошадей обнаружили во Франции.

PigUA.info по материалам arriah.ru

Узнать подробнее
Прем'єр Гончарук доручив створити стратегію розвитку і підтримки АПК
05-февр-2020

Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ. Про це у коментарі УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

"Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем'єр-міністра (Олексія Гончарука - ред.) з цього приводу.

Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший - 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, - зазначив Козаченко.

У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій.

Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.

"Ми лягаємо спати і не знаємо, які зміни у законодавстві, радикальні, будуть прийняті вночі. А державна підтримка має бути сталою, як у ЄС. Там, відповідно до стратегії, яка затверджується на 7 років вперед, кожен аграрій знає, на яку підтримку він може розраховувати, які податки він буде сплачувати, і чи може він у цих умовах створювати конкурентоспроможне виробництво чи ні", - пояснює Козаченко.

Стратегія розвитку та підтримки українського АПК повинна чітко окреслювати модель заохочення вітчизняного агровиробника, вважає експерт.

"Ми маємо чітко визначитися із системою оподаткування і державної підтримки великих, середніх і малих товаровиробників. Ми маємо зрозуміти, яким реально повинен бути річний розмір фінпідтримки галузі АПК. Бо пропоновані на цей рік 4 млрд грн - це дуже мало. Це у 117 разів менше, ніж у ЄС, у перерахунку на 1 гектар держпідтримки", - пояснює Козаченко.

Вітчизняним товаровиробникам складно працювати не лише в Україні, а й на зовнішніх ринках, зазначає експерт. Причина в упередженому ставленні та нерівних умовах для України. Як наслідок, польська свинина в Україні дешевша за українську.

"Ми не субсидуємо поставки продукту за кордон, тому що підписали відповідну угоду із Міжнародною торговельною організацією (WTO). І норми документу, які забороняють нам субсидувати експорт, є незмінними.

Разом з тим, деякі країни ЄС, наприклад, Польща, підписуючи угоду із WTO, прописали, що вони можуть субсидувати експорт. Тому сьогодні ми їмо польську свинину, яка дешевша за нашу. І по окремих видах продукції країна надає товаровиробникам 30% експортної дотації, у якій ми обмежені", - пояснює він.

Експерт також прокоментував наміри окремих фахівців галузі робити ставку на розвиток в Україні сімейних фермерських господарств. Козаченко вважає, що це не спрацює.

"Закидалося неодноразово, що треба знищити агрохолдинги, бо вони, мовляв, створюють небезпеку для держави. І пропонувалося зробити, як у Європі - розділити усіх аграріїв на господарства, дати їм по 16 га землі, по дві корови, троє поросят, і хай працюють. Але так не вийде: сьогодні ми виживаємо тільки за рахунок того, що у нас індустріальне сільське господарство. Якби воно було сімейним - воно б уже давно зачахло. Бо у ЄС, на який ми хочемо рівнятися, 40% усього бюджету йде на дотації сімейним господарствам", - каже Козаченко.

Джерело: УНН

Узнать подробнее
IFCN назвало 20 успешных мировых переработчиков молока
20-июня-2017

В совокупности они перерабатывают 25% всего объема молока в мире.

Двадцатка ведущих переработчиков молока по версии IFCN выглядит следующим образом:

Dairy Farmers of America — 28, 1 млн тонн сырого молока;

Fonterra — 22,1 млн тонн;

Groupe Lactalis — 15,1 млн тонн;

Arla Foods — 14,2 млн тонн;

Nestle — 14 млн тонн;

 FrieslandCampina — 12,6 млн тонн;

Dean Foods — 10,3 млн тонн;

DMK — 7,8 млн тонн;

Saputo — 7,7 млн тонн;

California Dairies — 7,7 млн тонн;

Danone — 7,5 млн тонн;

Yili Group — 6,8 млн тонн;

Amul — 6,5 млн тонн;

 Muller — 6,3 млн тонн;

Glanbia Group — 6,1 млн тонн;

 Agropur — 5,8 млн тонн;

 Land O’Lakes — 5,8 млн тонн;

 Mengniu — 5,8 млн тонн;

Groupe Sodiaal — 5,2 млн тонн;

Schreiber foods — 4,5 млн тонн.


Как сообщалось ранее, аналитики IFCN отмечают 63% восстановление цен на молоко с мая 2016 года.

milkua.info по материалам World dairy map 2017

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок