Прем'єр Гончарук доручив створити стратегію розвитку і підтримки АПК

05-февр-2020

Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ. Про це у коментарі УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

"Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем'єр-міністра (Олексія Гончарука - ред.) з цього приводу.

Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший - 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, - зазначив Козаченко.

У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій.

Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.

"Ми лягаємо спати і не знаємо, які зміни у законодавстві, радикальні, будуть прийняті вночі. А державна підтримка має бути сталою, як у ЄС. Там, відповідно до стратегії, яка затверджується на 7 років вперед, кожен аграрій знає, на яку підтримку він може розраховувати, які податки він буде сплачувати, і чи може він у цих умовах створювати конкурентоспроможне виробництво чи ні", - пояснює Козаченко.

Стратегія розвитку та підтримки українського АПК повинна чітко окреслювати модель заохочення вітчизняного агровиробника, вважає експерт.

"Ми маємо чітко визначитися із системою оподаткування і державної підтримки великих, середніх і малих товаровиробників. Ми маємо зрозуміти, яким реально повинен бути річний розмір фінпідтримки галузі АПК. Бо пропоновані на цей рік 4 млрд грн - це дуже мало. Це у 117 разів менше, ніж у ЄС, у перерахунку на 1 гектар держпідтримки", - пояснює Козаченко.

Вітчизняним товаровиробникам складно працювати не лише в Україні, а й на зовнішніх ринках, зазначає експерт. Причина в упередженому ставленні та нерівних умовах для України. Як наслідок, польська свинина в Україні дешевша за українську.

"Ми не субсидуємо поставки продукту за кордон, тому що підписали відповідну угоду із Міжнародною торговельною організацією (WTO). І норми документу, які забороняють нам субсидувати експорт, є незмінними.

Разом з тим, деякі країни ЄС, наприклад, Польща, підписуючи угоду із WTO, прописали, що вони можуть субсидувати експорт. Тому сьогодні ми їмо польську свинину, яка дешевша за нашу. І по окремих видах продукції країна надає товаровиробникам 30% експортної дотації, у якій ми обмежені", - пояснює він.

Експерт також прокоментував наміри окремих фахівців галузі робити ставку на розвиток в Україні сімейних фермерських господарств. Козаченко вважає, що це не спрацює.

"Закидалося неодноразово, що треба знищити агрохолдинги, бо вони, мовляв, створюють небезпеку для держави. І пропонувалося зробити, як у Європі - розділити усіх аграріїв на господарства, дати їм по 16 га землі, по дві корови, троє поросят, і хай працюють. Але так не вийде: сьогодні ми виживаємо тільки за рахунок того, що у нас індустріальне сільське господарство. Якби воно було сімейним - воно б уже давно зачахло. Бо у ЄС, на який ми хочемо рівнятися, 40% усього бюджету йде на дотації сімейним господарствам", - каже Козаченко.

Джерело: УНН

Читайте также:
Голландская компания разработала технологическую линию для розлива молока от отдельной коровы
13-сен-2019

В тренде прослеживаемости голландская TOP BV разработала технологическую линию для розлива молока от каждой коровы в отдельные упаковки. По мнению экспертов компании, решение соответствует растущему интересу к продуктам местного происхождения и тренду прослеживаемости от поля до потребителя.

Проект «ElkeMelke» создан потому, что молоко от каждой коровы имеет уникальный вкус, отмечают в компании. Инициатор проекта фермер Маттис Баан обратился за поддержкой в TOP BV, которая разработала совершенно новую линию для пастеризации молока от каждой коровы в отдельности.

Технологическая линия, реализованная в рамках этой концепции включает и систему интеллектуального обеспечения процесса. Установлена бесперебойная связь с доильным роботом. Кроме того установка небольших размеров, что позволяет ей работать на ферме в ограниченном пространстве.

Для работы технологической линии необходим всего один специалист.

dairynews.ru

Узнать подробнее
Живой крупный скот будут экспортировать из Украины в ОАЭ
01-дек-2020

Украина и ОАЭ согласовали сертификаты здоровья для экспорта живого КРС.

Об этом сообщает Госпродпотребслужба.

«27.11.2020 компетентные органы Украины и Объединенных Арабских Эмиратов согласовали сертификаты здоровья для экспорта живого крупного скота из Украины в ОАЭ», — говорится в сообщении.

Подробнее ознакомиться с сертификатом можно на официальном сайте Госпродпотребслужбы в разделе «Международное сотрудничество», рубрика «Сертификаты на экспорт из Украины».

Узнать подробнее
УМИ: каких доходов ожидать производителям молока — Ярмак
07-февр-2018

Молочный рынок Украины быстро менялся в течение 2017 года. Поэтому снижение УМИ в январе на 4,1% по сравнению со стандартным для января ростом на 2−4% совершенно не удивило экспертов.

Об этом пишет Андрей Ярмак, экономист департамента технического сотрудничества продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО), на своей странице в facebook.

«Простое правило украинского рынка молока до последнего времени говорило, что УМИ в январе никогда не падает. А если УМИ падает в январе, значит что-то мощное происходит на мировых рынках и/или на рынке Украины», — пишет г-н Ярмак.

Снижение УМИ по его мнению произошло исключительно за счет ощутимого роста цен на фуражные кормовые и шроты.

«Если говорить откровенно, то особого роста цен на эти товары на самом деле не было. Просто была стремительная девальвация украинской валюты, на которую, так же стремительно, реагировали цены фуражных зерновых и протеиновых шротов, что, в основном, экспортируются.

Мы уже давно не видели соотношение евро к доллару на уровне 1,25. И это на руку тем молочникам, которые ориентируются на экспорт в страны ЕС поскольку гривна девальвировала не только к евро, но и к доллару США, то это, теоретически, на руку и тем, кто экспортирует в другие страны мира. Однако все не так просто — производители молока еще быстрее ощутили рост затрат на корма, и не так уж просто с ними торговаться, потому что они за последние годы нарастили мышцы. Многие предприятия сейчас уже имеют мощные объемы молока, а кооперация крупных производителей понемногу дополнительно укрепляет их позиции.

Но правда такова, что мировой рынок молока, несмотря на недавнее укрепление, остается относительно слабым. Любое укрепление этого рынка, как правило, обусловлено временными эмоциональными факторами. Фундаментально на рынке и дальше много молока, и цены, фундаментально, и дальше достаточно высоки», — рассуждает Андрей Ярмак.

Поддержка девальвацией, скорее всего, сможет лишь помочь стабилизировать рынок молока, но не остановит снижение УМИ, которое может произойти и в феврале, и только ускорится в марте-мае.

Прибыли в январе 2018 года снизились лишь на 0,5% по сравнению с первым месяцем прошлого года.

«Может ли украинский производитель повысить эффективность за год на полпроцента? Конечно может — потенциал у нас большой! А уровень прибыли в январе был вторым самым высоким за последние четыре года, и на целых 28% превышал доходы в январе 2016, поэтому причин для грусти нет никаких», — пишет Андрей Ярмак.

Какие факторы нужно учитывать по мнению господина Ярмака в 2018 году:

В 2018 году не будет таких высоких цен на масло в мире и в ЕС в том числе, а значит может не быть и такого мощного экспорта масла из Украины;

В этом году производство качественного молока возрастет весьма ощутимо, а это будет понемногу давить на цены, ведь маркетинг нашей готовой продукции на экспортные рынки и дальше остается относительно простым;

Производство молока в хозяйствах населения перестало падать. Неизвестно как повлияет психологический фактор от ожидаемой отмены второго сорта, но, скорее всего не существенно. Думаю, что этот фактор можно считать негативным для рынка молока;

Погода в регионе Океании и Юго-Восточной Азии может наладиться, что также может убить не единственный положительный фактор на рынке.

Итак, заключает Андрей Ярмак, украинским производителям молока нужно готовиться к менее прибыльному году, чем предыдущий. А значит нужно ускорить работу по созданию собственных перерабатывающих мощностей, ориентированных на экспорт дорогой и качественной продукции.

milkUa.Info

Узнать подробнее
Банки зупиняють кредитування за «5-7-9%», але не всі
11-окт-2022

Українські банки ставлять на паузу державне кредитування за пільговою програмою «5−7−9%» для бізнесу.

Як інформує Мінфін, посилаючись на власні джерела, банки посилаються на відсоткову заборгованість з боку держави, яка гарантувала виплату частини відсоткової ставки замість позичальників, але тепер не виконує своїх зобов'язань своєчасно. Сформувалися борги.

Банкіри оцінюють ситуацію по-різному: комусь Фонд розвитку підприємництва заборгував за декілька місяців, а комусь — більше.

«Компенсація відсотків за програмою «5−7−9%» має затримки в декілька місяців, і причини цього зрозумілі. Водночас банки зобов'язані самостійно фінансувати цей борг, що впливає на операційний прибуток», — прокоментував ситуацію голова правління «ОТП Банку» Володимир Мудрий.

У Фонді розвитку підприємництва не заперечують наявність проблеми та пояснюють її «дефіцитом бюджетних коштів, викликаним запровадженням воєнного стану».

«Станом на сьогодні ФРП має заборгованість з виплати компенсації відсотків за липень та серпень 2022 року», — визнав у коментарі «Мінфіну» виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон.

Поточну суму держборгу за «5−7−9%» він не уточнив, але повідомив суму, виділену з початку 2022 року на компенсацію відсотків за цією програмою, — 3,8 млрд грн.

Втім, затримки з платежами не зупинили пільгове кредитування бізнесу повністю. Ряд банків продовжують видавати нові позики — насамперед великі структури та держбанки. Вони можуть дозволити собі працювати в режимі неплатежів.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок