Насколько можно снизить КСК?

13-нояб-2017

Если говорить о количестве соматических клеток (КСК), то низкий показатель всегда лучше. Как утверждают ученые Университета штата Пенсильвания, показатель КСК ниже 50 тыс. клеток/мл указывает на медленный ответ организма на инфекции. Однако в общем танке молока такой уровень является главной целью.

Когда хозяйства сокращают КСК в общем танке к ниже 100 тыс., они увеличивают количество коров в стаде с низким уровнем соматических клеток. Это может увеличить вероятность клинического мастита. Однако преимуществ низкого уровня КСК гораздо больше, чем рисков.

Ученые объясняют, что высокий риск развития клинического мастита не предопределены повышенной восприимчивостью патогенов коровами с низким КСК. Скорее всего, в условиях отсутствия контагиозного мастита, которым страдают стада с высоким КСК, условно-патогенные микроорганизмы чаще приводят к возникновению клинического мастита. В стадах с невысоким КСК клинический мастит возникает чаще у коров в начале лактации, которые испытывают стресс или у них снижен иммунитет.

Коровы с низким КСК не восприимчивы к экологическим возбудителям, но клинические признаки у таких животных больше привлекают внимание. Поэтому ученые рекомендуют, улучшать иммунитет коров и обеспечить им чистую среду.

milkUa.Info по материалам Hoard's

Читайте также:
В Украине намолочено более 38 млн тонн зерна
18-сен-2017

По состоянию на 15 сентября в Украине собрано 38,2 млн тонн зерна на площади 9,9 млн га. В том числе ранних зерновых и зернобобовых культур собрано 37,5 млн тонн на площади 9,7 млн га.

Об этом сообщает пресс-служба Минагрополитики.

Провели сбор в разрезе культур:

  • гречихи — 119 тыс. тонн с площади 105 тыс. га;
  • проса — 61 тыс. тонн с площади 42 тыс. га;
  • кукурузы — 386 тыс. тонн с площади 90 тыс. га.
  • подсолнечника — 2,2 млн тон на площади 1,2 млн га;
  • сои — 416 тыс. тонн на площади 244 тыс. га;
  • сахарной свеклы — 845 тыс. тонн на площади 20,0 тыс. га.

Наряду с уборкой урожая проводится подготовка почвы под посев озимых культур и собственно посев озимых. В настоящее время, подготовлено 7 млн ​​га или 88% от прогнозируемых площадей (8,1 млн га).

Начат посев озимых культур на зерно под урожай 2018 года, который при прогнозе 7,2 млн га проведена на площади 957 тыс. га или 13%, а именно:

  • озимой пшеницы и тритикале при прогнозе 6,1 млн га проведена на площади 898 тыс. га, или 15% к прогнозу;
  • ржи при прогнозе 161 тыс. га посеяно 41 тыс. га, или 25% к прогнозу;
  • ячменя при прогнозе 926 тыс. га посеяно 18 тыс. га или 2%;
  • озимого рапса проведен на площади 752 тыс. га или 97% к прогнозу в 777 тыс. га.

Напомним, что как и ожидалось, с продвижением сбора подсолнечника цены на его семена пошли вверх. Так, на условиях поставки EXW-элеватор и СРТ-завод цены прибавили 400−500 грн/т.

milkua.info

Узнать подробнее
Рейтинг стран-импортеров украинской пшеницы
24-апр-2017

Пшеница урожая прошлого года продолжает активно поставляться на внешние рынки, хотя объемы такого экспорта демонстрируют постепенное снижение, приближаясь к финалу сезона, вследствие постепенного исчерпания запасов.

Об этом сообщила аналитик аграрного рынка «ПроАгро» Станислава Ярош.

По ее словам, основным внешним потребителем украинской пшеницы в текущем сезоне остается Индия, куда была отгружена пятая часть украинского пшеничного экспорта.

«Традиционно наибольший внешний потребитель подсолнечного масла украинского производства, в 2016/17 МГ Индия весомо нарастила закупку пшеницы из Украины. Причиной этому послужил недостаточный объем внутреннего предложения зерновой и, соответственно, значительный рост цен на внутренних аграрных рынках страны. С целью наращивания объемов внешних поставок и регулирования цен на импортную пшеницу в сентябре 2016 правительство Индии совершило снижение импортных пошлин на такую ​​продукцию с 25% до 10%, а в декабре прошлого года этот сбор был и вовсе отменен. В то же время, 28 марта 2017 было принято решение о возобновлении действия пошлины в размере 10%. Это позволяет предположить, что ситуация с недостаточным объемом внутренних запасов зерновых в стране урегулирована и в ближайшем времени вероятно сокращение объемов внешнеторговых поставок пшеницы в Индию », - отметила Ярош.

Она добавила, что в целом географическая структура внешней торговли пшеницей украинского происхождения демонстрирует явное преимущество азиатского региона. На государства в этой части мира приходится более 60% совокупного экспорта зерновой из Украины.

Географическая структура экспорта пшеницы из Украины

2015/16 (июль-март)

2016/17 (июль-март)

Импортер

Доля в структуре экспорта

Импортер

Доля в структуре экспорта

1

Тайланд

15,8%

1

Индия

20,0%

2

Египет

12,0%

2

Египет

11,1%

3

Индонезия

8,4%

3

Тайланд

10,2%

4

Южная Корея

8,1%

4

Индонезия

9,6%

5

Испания

7,7%

5

Бангладеш

8,9%

6

Бангладеш

7,2%

6

Южная Корея

7,3%

7

Филиппини

4,1%

7

Марокко

5,2%

8

Тунис

4,0%

8

Филиппини

4,7%

9

Марокко

3,8%

9

Израиль

3,3%

10

Италия

3,5%

10

Тунис

3,0%

11

Израиль

3,3%

11

Испания

2,7%

12

Джибути

3,1%

12

Италия

2,1%

13

Сирия

2,6%

13

Ливан

1,9%

14

Мексика

2,0%

14

Ливия

1,4%

15

Ефиопия

1,6%

15

Алжир

1,1%

Другие

12,8%

Другие

7,7%

Узнать подробнее
Товарні поросята: попит високий, ціни теж
22-июля-2022

Високий попит на товарних поросят тримає ціни на відповідному рівні, відзначають аналітики Асоціації «Свинарі України»

На відміну від цін на свиней забійних кондицій, котирування на ринку товарних поросят за останні пару місяців не змінювали напрямок руху. За відгуками операторів ринку, пропозиція таких тварин залишається досить обмеженою, а попит залишається на стабільно високому рівні, що підтримує позитивну цінову динаміку. Так, у другій половині липня ціна на поросят масою 25-30 кг коливається в межах 90-130 грн/кг, у ваговій категорії 9-12 кг ― 190-200 грн/кг.

Постачальники поросят для відгодівлі зазначають, що попит на товарних поросят наразі активний як з боку сільгоспвиробників, які намагаються зменшити втрати через здешевлення зерна, так і з боку населення. Так, аграрії, які спеціалізуються на рослинництві, намагаються компенсувати частину недоотриманих через відсутність експорту коштів за рахунок згодовування зернових свиням, адже ціна на живець значно привабливіша в цьому році. Враховуючи те, що наразі більшість партій товарних поросят «заброньовані» кінця вересня, а подекуди по жовтень включно, попит з боку «ситуативних свинарів» часто залишаються незадоволеним.

«Скасування переліку критичного імпорту з липня загалом дало можливість завозити з-за кордону не тільки чистопорідних свиней, а й товарних, в тому числі поросят для відгодівлі. Проте літо є несприятливим періодом для таких закупівель через спекотні погодні умови. Серед економічних бар’єрів таких операцій є істотне підвищення логістичних витрат, здороження таких закупок через скасування податкових пільг при імпорті та перегляд офіційних валютних курсів», коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Реальні пропозиції та актуальні ціни на племінних тварин, спермопродукції та товарних поросят знайдете у відповідній рубриці.

Асоціація «Свинарі України» 

Узнать подробнее
Експорт до ЄС — втриматися та наростити
02-нояб-2022

За вісім місяців 2022 року, з яких шість у стані у війни, молочний сектор України спромігся експортувати до країн ЄС 16,5 тис. тонн молочних продуктів загальною вартістю 88,5 млн євро. Якщо відрахувати об’єми відвантаженого казеїну для технічних та індустріальних потреб, то решта близько 10 тис. тонн припадає на товарні позиції для харчових цілей.  Сире молоко, яке йде на виробництво такої продукції, без виключень має відповідати визначеним у регламентах гігієнічним вимогам ЄС.

Таку думку в телеграм-каналі UA-82.5 висловлює Ірина Висоцька, координаторка компоненту «Молочний сектор», Quality FOOD Trade Program («Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»).

В українській молочній рутині прийнято ототожнювати таке сире молоко від корів з ґатунком «Екстра». То чи вистачить Україні «Екстри», щоб і далі тримати чи за можливості навіть розширити свої експортні позиції на Заході? Безумовно. Якщо взяти до уваги довоєнну статистику 2021 року, то виробникам сирого молока майже вдалося наблизитися до мільйонної позначки у тоннах молока, що за оцінками переробників відповідає ґатунку «Екстра».

У перші вісім місяців 2022 року до ЄС експортовано молочної продукції в перерахунку на еквівалент молока на рівні 100 тис. тонн. Очевидно з простих калькуляцій, що потенціал для зростання існує. Показовою є та кількість виробничих потужностей, що були ухвалені на право експорту до ЄС, зокрема у 2022 році, а на дату публікації вже становила сорок.

Втім, варто зауважити, що ще за результатами останнього аудиту Генерального Директорату Європейської Комісії DG SANTE у 2021 році у своєму звіті надало оцінку реалізації процедури включення потужностей до списку експортерів до ЄС як такої, що «не повністю відповідала вимогам ЄС, а отже, підриває надійність гарантій того, що лише потужності, які відповідають вимогам ЄС затверджуються та утримуються у списках експортерів до ЄС». У звіті європейських аудиторів неодноразово були посилання на вимоги Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2017/625 про офіційний контроль, зокрема щодо спроможності компетентного органу третьої країни забезпечити, щоб включені потужності були об'єктом регулярного та ефективного контролю.

Тому тісна співпраця виробників-експортерів з Держпродспоживслужбою, особливо в умовах воєнного стану (заборони на перевірки), дуже вітається аби підтримувати статус надійного постачальника молочних продуктів до ЄС. В розроблених спільно з компетентним органом України рекомендаціях періодичність такого контролю має бути щонайменше двічі на рік. Ознайомитися з іншими порадами для охочих потрапити та залишитися в списках експортерів до ЄС можна тут.

Повертаючись до звіту DG SANTE, хочеться зауважити на ще одному важливому моменті - це нотифікація через портал RASFF, яка була ініційована державою-членом ЄС у 2020 році і стосувалася виявлення у молочній сироватці хлорамфеніколу (забороненого до застосування в Україні!).

Розробка зазначених в наказі процедур контролю залишків ветеринарних препаратів та інших інгібіторів — це величезна робота кожного окремого оператора ринку молока та молочних продуктів в Україні. Приміром, в ЄС є багатолітньою нормою для членських бізнес-об'єднань розробляти такі уніфіковані моніторингові програми та галузеві стандарти, спираючись на мінімальні вимоги законодавства щодо максимально допустимих рівнів забруднювачів чи частоти контролю, ба більше, навіть перевищуючи їх.

Маю надію, що в близькому майбутньому українська молочна галузь також прийде до схожих практик, щоб забезпечити належне функціонування всієї системи контролю, а саме: приватного, що здійснюється операторами ринку молока та молочних продуктів чи їхніми об'єднаннями, та державного — відповідно до повноважень компетентного органу.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок