Насекомые в комбикормах могут быть признаны органической продукцией

Украина берет пример с Китая в вопросе повышения производительности в аграрном секторе и заинтересована в сотрудничестве и реализации совместных проектов: прежде всего в переработке сельхозпродукции, формировании добавленной стоимости на каждом этапе производства, развитии аквакультуры, машиностроении. Об этом заявил министр аграрной политики и продовольствия Украины Роман Лещенко в своем поздравлении в связи с 30-летием установления дипломатических отношений между двумя странами, сообщила пресс-служба Минагрополитики.

«Украина открыта для новых технологий, заинтересована в сотрудничестве и реализации инфраструктурных, агротехнологических и инвестиционных проектов. Мы приглашаем китайские компании к сотрудничеству на территории Украины для обмена опытом и технологиями с украинскими специалистами», - заверил министр.

Он также подчеркнул, что для Украины сегодня важным направлением деятельности является вопрос орошения и внедрения технологий эффективного управления водными ресурсами, где мог бы очень пригодиться опыт Китая, который уже достиг мирового лидерства во внедрении новейших технологий искусственного интеллекта и использовании современных биотехнологий.

«Кроме того, сегодня Украина является очень гибкой в формировании инвестиционных условий. Мы можем предложить инвесторам модели освобождения от налогообложения, способствовать экспорту, а главное – содействовать в реализации масштабных проектов с соблюдением всех правовых условий украинского законодательства. Поэтому мы приглашаем китайские компании к сотрудничеству на территории Украины, и мы готовы предметно обсуждать предложения в данном направлении», - добавил Р.Лещенко.

Также он назвал Украину «идеальным мостом» для размещения производственных мощностей между Китаем и Европой.

«Украина – это сердце Европы. От нашей границы до любой европейской столицы грузовой автотранспорт едет менее суток. Плюс мы имеем Соглашение об ассоциации с ЕС. И можем предложить оптимальные условия для размещения производственных мощностей на своей территории», - добавил министр.

АПК-Информ

На этой неделе, 3 сентября, на пленарном заседании Верховная Рада рассмотрит два аграрные законопроекты: «О пестицидах и агрохимикаты» и «О государственной поддержке сельского хозяйства Украины».

Отмечается, что законопроект № 2289 «О пестицидах и агрохимикаты» обеспечит украинским аграриям возможность использовать передовые технологии защиты растений, что позволит увеличить урожайность сельскохозяйственных культур, сохранить выращенный урожай, улучшить качество и безопасность, а также удержать на мировом рынке продовольственные передовые позиции стабильного поставщика сельскохозяйственной продукции.

В свою очередь законопроект № 3295 «О государственной поддержке сельского хозяйства Украины» предлагает создание единого аграрного реестра — единой государственной информационной системы, содержащей сведения о производителях сельскохозяйственной продукции и обеспечивать эффективное администрирование государственной поддержки. А также:

исключения положений из закона, касающихся урегулирования вопросов государственной аграрной интервенции как формы государственного вмешательства

предоставление определений, которые необходимы для надлежащего функционирования системы государственной поддержки (производитель сельскохозяйственной продукции; сельскохозяйственная деятельность, сельскохозяйственный товаропроизводитель и т. п.);

определение принципов, на которых предоставляется государственная поддержка (прозрачность, публичность, целевое использование выделенных средств)

введение законодательных оснований для функционирования Государственного аграрного реестра;

исключения положений, касающихся государственного регулирования цен на сельскохозяйственную продукцию и государственных залоговых закупок зерна;

предоставление права на получение бюджетной животноводческой дотации субъектам, которые занимаются козоводством и аквакультурой;

уточнение положений по исправлению ошибок Государственного земельного кадастра с использованием программного обеспечения Государственного аграрного реестра.

AgroPolit.com.

Українські аграрії скорочують у поточному році посіви озимих культур, однак експортний потенціал країни збережеться.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в інтерв'ю DW.

Він нагадав, що на момент вторгнення рф фермери мали засіяні землі й певний запас добрив і палива, тому максимально відсіялися в тих умовах, які були, незважаючи на проблеми з кредитами, дизелем, цінами, з логістикою, неможливістю реалізувати вирощене.

«Але всі ці проблеми відображаються на посівах озимини. Вони сіють на 20−30% менше, аніж минулого року.

Всі мають розуміти, чим довше буде війна, тим менше буде зерна в Україні й тим більше загострюватимуться глобальні проблеми із зерном. Минулорічне зерно ми майже все вивезли», — додав міністр.

Сольський також уточнив, що урожай буде дещо нижчим, ніж очікувалось (65−67 млн т).

«Для споживання нам потрібна одна четверта від зібраного. Тому для експорту залишиться ще дуже і дуже багато», — заспокоїв він.

Україна може збільшити присутність на ринку курятини Великої Британії на тлі епідемії пташиного грипу в цій країні.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Як зазначається, у Британії фіксують найбільший спалах пташиного грипу в історії. Хворобу було виявлено у 155 місцях по всій країні, і довелося знищити понад 3 млн гол. птахів.

«В останні роки Україна на світовому ринку курятини демонструє стабільне нарощення експорту. Так, за результатами 2021 року Україна піднялась у торговельній сходинці на одну позицію та посідає 7-ме місце серед найбільших світових експортерів курятини. Обсяг експорту української курятини в 2021 році становив 456,48 тис. т, що на 6% більше, ніж у 2020 році», — зазначають експерти.

І підкреслюють, що Україна продовжує експортувати курятину попри складну ситуацію із вторгненням росії. Зокрема, до країн ЄС за 9 місяців було продано 305,6 тис. т м’яса птиці, що лише на 8% менше, ніж торік. Найбільші країни-імпортери: Нідерланди — 5 918 т, Молдова – 1 643 т, Словаччина – 3 394 т, Туреччина — 3 461 т.

«Зважаючи на те, що Україна та Велика Британія юридично закріпили скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі на 12 місяців у травні цього року, ця угода безпосередньо позитивно впливає для птахівників і потенційно допоможе збільшити експорт українського м’яса птиці до Британії», — вважають в УКАБ.

Загалом у 2021 році у Великій Британії було вироблено 1 770,5 тис. т курятини, що на 4,4% більше, ніж у 2020 році. Водночас було імпортовано 365  тис. т курятини на загальну суму $1,18 млрд.

Більш за все експортували до Британії:

• курятину тушкою (70 846 т) — Бельгія, Іспанія, Польща, Італія, Нідерланди;
• курятину розділену (295 696 т) — Нідерланди, Польща, Бельгія, Ірландія, Німеччина.

За словами аналітика УКАБ Максима Гопки, проблема з пташиним грипом на внутрішньому ринку Великої Британії призведе до збільшення імпорту м’яса птиці до кінця цього року. За рахунок карантинних обмежень, які відбуваються на підприємствах, великі роздрібні мережі будуть надавати більшу перевагу імпортному м’ясу, щоб не ризикувати якістю продукції.

«До початку повномасштабної війни Україна почала нарощувати постачання курятини на британський ринок: у 2019 році було вивезено 927 т, в 2020 році через коронавірус постачання мало нерегулярний характер, тому експорт склав лише 400 т, а за 2021 рік було вивезено 2,64 тис. т. Тенденція до збільшення експорту повинна продовжуватись і надалі, враховуючи нові експортні можливості для України та зменшення пропозицій на внутрішніх ринках ЄС і Британії», — прогнозує експерт.