Индекс условной доходности производства молока Украины в июне 2020 вырос на 0,5% — Андрей Ярмак

Определенные изменения климата в Украине все заметнее влияют прежде всего на сельское хозяйство. Последние 15 лет случаи засухи в Украине становятся все более частыми и интенсивными, в значительной степени вследствие изменения климата. Засухи теперь происходят в среднем раз в три года, что приводит к значительному снижению урожайности культур. Эти последствия особенно ощутимы в высокопроизводительных регионах страны, например южная степная зона страны, где сейчас заготавливается 50% украинского зерна.
Крупномасштабное внедрение «климатически оптимизированных» методов ведения бизнеса и в частности сельского хозяйства, социальная ответственность и внедрение современных природосохраняющих технологий, могут иметь значительные положительные последствия для Украины, и, наконец, для всего мира.
Для достижения этой цели и в общем целей в области устойчивого развития необходимы совместные усилия правительства, частного сектора и гражданского общества.
Дата: 20 марта 2017, начало - 11:00
Адрес: Медиа-центр Agrogeneration (г.. Киев, Мандарин Плаза, ул. Бассейная, 6, 8 этаж)

Спикеры:

• Михаил Малков, Международный консультант FAO
• Ольга Трофимцова, заместитель министра аграрной политики и продовольствия Украины по вопросам евроинтеграции
• Светлана Гринчук, директор Департамента по вопросам изменения климата и сохранения озонового слоя Минприроды
• Наталья Хмыз, директор департамента агропромышленного развития Львовского областной государственной администрации
• Евгений Шевченко, Генеральный директор Carlsberg Ukraine
• Джон Шморгун, Президент AGROGENERATION
• Дмитрий Титаренко, Генеральный менеджер AGROPORT Ukraine
• Елена Березовская, Президент ОО «Органическая Украина»
• Олег Векленко, профессор Харьковской государственной академии дизайна и искусств, президент ассоциации «4Блок»

Тезисы:

• Climate Smart Agriculture: изменение климата и привлечения экспертизы FAO в украинском АПК
• Государственная поддержка профильных министерств евроинтеграционных проектов и их реализация на местах
• Частно-государственное сотрудничество в Устойчивому развитию
• Социальная ответственность и внедрение природосберегающих инноваций в производстве и переработке
• Агропорт и инвестиционный имидж Украины: цели и задачи на 2017
• Агро + туризм: новые вызовы в рамках объявленного ООН Международного года устойчивого туризма

Некоторый рост цен на сырье, вероятно, спровоцирует повышение стоимости комбикормов на ключевых рынках мира, что в свою очередь сократит доходы в индустрии животноводства в 2018 г. К таким выводам, в результате маркетингового исследования пришла группа ученых из Университета Миссури в США.

В частности, по мнению специалистов, некоторое снижение рентабельности неизбежно в отрасли свиноводства, в том числе на территории США.

Базовый прогноз, предполагает, что цена на кукурузу в этом сезоне составит 3,57 долл. за бушель, что будет несколько выше, чем в прошлом году, когда эта культура стоила в среднем 3,2 долл. Аналогична и ситуация по сое, которая вырастет в цене до 9,38 долл. (в 2017 г. - 9,23 долл.). В прошлом году рентабельность в животноводстве поддерживалась за счет повышенного спроса на мясомолочную продукцию на мировом рынке. Тем не менее в нынешнем сезоне этот фактор, очевидно, сойдет на нет, что не позволит нивелировать эффект от роста цен на сырье для животноводческого бизнеса, убеждены ученые.

По материалам Feed Navigator

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі марафону UAразом розповів, на скільки мільйонів гектарів зменшилася посівна площа в Україні, як це вплине на продовольчу безпеку у світі, а також які найбільші виклики сьогодні вимушені долати учасники аграрного сектору.

«Сьогодні через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів», — пояснив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр, сьогодні держава рекомендує аграріям та фермерам сіяти насамперед ті культури, тонна яких коштує дорожче, а з гектара — менший за розмірами збір урожаю, щоб спростити логістику з вивезення урожаю за рахунок меншого об'єму. Це, зокрема, стосується соняшника, ріпака та сої.

«Звісно, фермер сьогодні обирає на свій розсуд, що сіяти. Але держава та всі учасники ринку між собою в контакті», — наголосив Міністр, зазначивши, що аграрії наразі повністю забезпечені насіннєвим матеріалом.

Він також запевнив, що аграрії призвичаїлися до важких умов і знаходять варіанти зберігання, транспортування необхідних ресурсів та забезпечують інші важливі речі, щоб посівна відбувалася.

Стосовно забезпечення пальним, Микола Сольський відповів, що наразі є певний прогнозований дефіцит, але прямо зараз фермери мають можливість брати необхідне пальне для посівної.

«Зрозуміло, що посівна тільки розпочинається, і обсяг пального треба збільшувати, але в ринковій економіці з таким ініціативним свідомим народом, як наш, особливо з фермерами, рішення буде знайдено», — запевнив він.

Найбільшим викликом, як зазначив Міністр, залишається питання вивезення зерна з країни.

«Суттєве обмеження експортних логістичних можливостей напряму впливає на те, скільки фермери й аграрії можуть продати зерна — відповідно, скільки отримати грошей, які необхідні для зарплат, посівної, виплати орендарям тощо. Це найскладніша річ», — зауважив він.

Тому пріоритетними завданнями на сьогодні є: налагодити логістику, дати можливість фермерам далі працювати та отримувати прибутки, втримати бізнес, виплатити оренду плату селянам і забезпечити зайнятість працівників.

Стосовно гарантій продовольчої безпеки світу Микола Сольський підкреслив, що сьогодні усім державам треба адекватно і глибоко розуміти складність ситуації та докладати максимум зусиль, аби зупинити цю війну.

«Адже будь-яке продовження війни — це здорожчання продуктів для всіх країн, у тому числі навіть тих, які раніше про це не думали», — акцентував він.

minagro.gov.ua

Українські виробники молочної продукції збільшують її експорт, зокрема сухого молока та масла.

Про це говориться у повідомленні Асоціації виробників молока.

Як зазначається, обсяги продажів на внутрішньому ринку просідають з кожним місяцем через зниження купівельної спроможності громадян та перерозподіл споживачів усередині країни. До того ж, валютна виручка на тлі дорогого долара дає підтримку цінам на молоко в гривневому еквіваленті.

«Попри всі виклики для вітчизняних експортерів, рекордно високі ціни на молочні продукти у світі дали можливість наростити показники експорту в грошовому еквіваленті», — пояснюють експерти.
Так, за підсумками семи місяців Україна експортувала молочної продукції на загальну вартість $114,9 млн, що на 7,6% більше, ніж торік.

Найбільшу виручку принесли продажі сухого молока та масла — $46,8 та $33,2 млн відповідно. Основним ринком збуту для цих товарів тепер виступає ЄС.

Продажі молока та вершків незгущених за сім місяців зросли на 56,8% — до $8,8 млн. Продаж сиру зріс на 13,4% — до $15,95 млн.

У той же час суттєво просіли продажі кисломолочної продукції — мінус 50,2% (до $2,86 млн) та молочної сироватки — мінус 55% (до $7,2 млн). Останню в довоєнні роки продавали здебільшого до Китаю, а тепер через тривалу та дорогу логістику торгівля стала нерентабельною.

У липні 2022 р. було експортовано молочної продукції на загальну суму $26,7 млн, що на 11,7% вище показників червня поточного року та відповідає показникам минулого року.

«Імпорт молочних продуктів через здешевлення гривні та воєнні дії у 2022 р. скоротився майже на 30% — до $133,5 млн. Багато компаній-постачальників бояться працювати в країні, де йде війна. Основна частка у структурі імпорту — близько 80% — припадає на сири, які залишилися в списку критичного імпорту. Однак, навіть попри це, дорогий долар зробив свою справу, і загальний імпорт сирів за сім місяців поточного року скоротився на 20% — до $106,6 млн. В натуральному виразі це склало 20,3 тис. т», — додають в асоціації.

Найбільше скоротилась закупівля масла — мінус 74,5% (до $5,6 млн) та молока і вершків згущених — мінус 72,6% (до $2,8 млн).

Зокрема, у липні імпорт молочних продуктів склав $21,6 млн, що на 5% менше, ніж у червні, та на 31% менше, ніж у липні минулого року. За попередніми оцінками аналітиків, імпорт молочних продуктів у поточному році може скоротитися навіть вдвічі порівняно з довоєнним 2021 р. — до 0,3 млн т в еквіваленті молока.

agroportal.ua