GDT: средний индекс мировых цен на молочные продукты снизился на 0,4%

По оценкам USDA, в 2020 году производство куриного мяса в Польше вырастет до 2,2 млн тонн. Это на 1,5% больше по сравнению с 2019. Несмотря на, что рост будет незначительным, Польша останется крупнейшим производителем мяса птицы в Евросоюзе.

Бройлеры составляют 85% от общего производства мяса птицы в Польше, а индюки - 14%. Оба вида птицы перерабатываются в основном на внутренних мясоперерабатывающих предприятиях страны. Средняя цена на кур в январе 2020 году в Польше составляла 3,77 злотых (1 доллар США), что на 3% больше по сравнению с январем 2019 года.

Утиная и гусиное мясо производится в меньших масштабах и экспортируется преимущественно в Германию и Западную Европу. Производство мяса птицы в Польше в значительной степени зависит от местного зерна (преимущественно кукурузы) и 2 млн тонн импортного соевого шрота, главным образом из Южной Америки и США.

Потребление мяса птицы в стране в 2019 году составляло 27,5 кг на душу населения, это почти на 2% больше по сравнению с 2018 годом.

Мясо птицы составляет 36% мяса, потребляемого в Польше, 51% в структуре потребления занимает свинина и 5% - говядины. Хотя польские потребители продолжают отдавать предпочтение свинине (потребление на душу населения составляет 41 килограмм в год), мясо птицы воспринимается как здоровее и дешевле, что стимулирует рост спроса.

В отчете USDA подсчитано, что экспорт куриного мяса в 2019 году достиг 1,34 миллиона тонн, что на 12% больше, чем в 2018 году. Однако, в стоимостном выражении рост составил 5% и экспорт достиг отметки 2,53 миллиарда долларов США.

Несколько стран ввели запрет на импорт польской птицы после вспышки птичьего гриппа в стране в декабре 2019 года. К 12 марта 2020 было подтверждено 30 случаев заболевания. Такая ситуация негативно влияет на экспорт куриного мяса. Ожидается, что в 2020 году объем зарубежных продаж снизится на 7%.

Meat-Inform

8 октября, Президент Украины Владимир Зеленский подписал Соглашение о политическом сотрудничестве, свободной торговле и стратегическом партнерстве между Украиной и Соединенным Королевством Великобритании и Северной Ирландии.

Об этом говорится на сайте Минэкономразвития.

Новое Соглашение обеспечит дальнейшее поступательное развитие отношений, в том числе и торговых, Украина с Великобританией после окончания переходного периода, предусмотренного Соглашением о выходе Соединенного Королевства из состава Европейского Союза.

«Подписание Соглашения гарантирует Украине преференциальный доступ к рынку Британии, является важной составляющей развития взаимовыгодных отношений между странами. В частности, квотирование по некоторым товарами увеличится от 13 до 20%, что будет стимулировать украинский экспорт. Кроме того, условия доступа к рынку Великобритании и ЕС будут быстро расширены, ведь ее просмотр состоится уже в 2022 году», — прокомментировал заместитель Министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины — Торговый представитель Украины Тарас Качка.

Так, соглашение предусматривает уровень либерализации условий торговли товарами и услугами между Украиной и Соединенным Королевством на уровне не ниже, чем предусмотрено в Соглашении об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом. С даты вступления в силу Соглашения произойдет полная либерализация 98% товарной номенклатуры, а с 2023 для Украины либерализованными будут еще 2%.

Количество тарифных квот для Украины составляет 36 + 4 дополнительных. Нулевые тарифные квоты устанавливаются британской стороной дополнительно предоставленных в рамках Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС.

При этом, Украина получает более сокращенный срок для просмотра торговых положений Соглашения (2 года после вступления в силу) по сравнению с Соглашением об ассоциации.

Порівняно з минулим роком собівартість зерна збільшилася уполовину, а продажна ціна рівно уполовину зменшилася.

Про це AgroPortal.ua розповів одноосібник з Київщини Руслан Сміленко.

За його словами, затрати на дизпаливо піднялися на 50%: раніше складали 25-28 грн/л, а зараз — 48-60 грн/л. Так само по міндобривам: якщо зараз за селітру пропонують 28 тис. грн, то раніше її можна було придбати за 14-15 тис. грн. Тобто аграрії зараз втрачають прибуток у кілька разів.

Руслан Сміленко, одноосібник

«На сьогоднішній день за 1 т пшениці дають готівкою 4 100 грн. За урожайності 5 т/га собівартість пшениці становить близько 5 грн, тобто на 1 га — затрати 25 тис. грн. Продавати по 5 грн/кг означає вийти в нуль. Якщо менше, як зараз — по 4 грн, то я вже буду в мінусі, тож поки тримаюсь до останнього. Аграрії увійшли в посівну цього року за рахунок умовної подушки минулого року — сприятливі погодні умови, хороший урожай. І ті, хто продав до війни на цій ейфорії, вдало провели весняну посівну. Та як буде починатись осіння, весняна посівна — це вже питання».

Він додає, що зі збиранням проблем не було. Обмолот тривав з 25 липня і до кінця місяця. Єдиною проблемою наразі є підняття цін на дизпаливо, ЗЗР, міндобрива. 

«Дефіциту дизпалива нині немає, як це було навесні. Перед жнивами купував по 62 грн/л, а сьогодні є пропозиції по 48 грн, на місцевих заправках — 50-52 грн/л», — говорить Руслан Сміленко.

AgroPortal.ua

Міністерством аграрної політики та продовольства України 08 квітня 2022 року затверджено наказ № 212 «Про затвердження уніфікованих форм актів, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики», який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2022 року за № 448/37784.

До цього часу територіальні органи Держпродспоживслужби не мали можливості здійснювати планові (позапланові) заходи державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Наказом Мінагрополітики затверджено:

1) форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів;

2) форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з ветеринарної практики.

На сьогодні для понад 7000 суб’єктів господарювання встановлено чіткі та зрозумілі вимоги до державного нагляду, що у свою чергу дозволить дотримуватись ними вимог законодавства у сфері господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики, а також сприятиме зменшенню корупційних ризиків, пов’язаних із здійсненням органами Держпродспоживслужби державного нагляду.

Мінагрополітики