Европейские страны объединились в борьбе с глобальным потеплением

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

За місяць в рамках держпрограми кредитування агровиробників для проведення посівної «Укргазбанк» видав позики на 1,1 млрд грн. Це другий за величиною результат серед 24 банків-учасників держпрограми.

«БіоТестЛаб» відкрив склад ветеринарних препаратів на Тернопільщині. Нова локація відповідає всім вимогам до зберігання ветеринарних препаратів. Це, зокрема, дотримання температурних режимів для різних видів продукції, захист від світла, потрапляння вологи тощо.

Мінагрополітики сконцентроване на трьох ключових напрямках допомоги аграріям, зокрема це кредитування під держгарантії, налагодження логістичних шляхів із продажу агропродукції, а також максимальне спрощення оформлення всієї документації. Питання експорту агропродукції мають спільно вирішити Мінінфраструктури, «Укрзалізниця» та Мінагрополітики.

Сьогодні існує шалений попит на кредитні ресурси з боку агровиробників. Держава надала безпрецедентну підтримку щодо пільгового кредитування посівної. Проте банки гальмують процес: видача коштів займає в середньому від 8 до 31 дня, між тим процес реально скоротити до 1-3 днів.

На Херсонщині окупанти забирають у власність агропідприємства і примушують проводити посівну на користь рф. Окупанти привласнюють майно фермерських господарств, вивозять продукцію зі складів, силою змушують працювати робітників. Тим, хто не погоджується, загрожують фізичною розправою.

ВАР закликає надати доступ до пільгового кредитування українським агрокомпаніям, бенефіціарами яких є іноземці. Усунути дискримінаційні норми у доступі сільськогосподарських товаровиробників до пільгового кредитування в рамках програми державної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва. З таким проханням Всеукраїнська Аграрна Рада звернулася до Міністерства агарної політики та продовольства України.

17 квітня у всіх державах Європейського Союзу, які мають морські або річкові порти, почала діяти директива ЄС про заборону входу до портів кораблів, що пов'язані з рф. П'ятий пакет санкції ЄС містить норму про те, що вхід до морських і річкових портів заборонений для всіх суден, зареєстрованих під російським прапором. Як порахували у Єврокомісії, наразі діє 2873 торгівельних корабля, з російським прапором, всі вони потраплять під санкції.

Україна та Канада домовились продовжити перчеговори щодо розширення дії Угоди про вільну торгівлю на сфери послуг та інвестицій після закінчення війни на території України. Про це йшлося під час онлайн-зустрічі заступника міністра економіки України — торгового представника України Тараса Качки з президентом Канадсько-Української Торгової Палати Зеноном Потічним та представниками канадського бізнесу, передає прес-служба міністерства.

Agravery.com

Национальный совет производителей свинины (NPCP) прокомментировала относительно предложенного правила Министерством сельского хозяйства США (USDA) для генно-модифицированной скота, заявив, что FDA отсрочило принятие мер по этой технологии.

На протяжении двух лет Управление по контролю за пищевыми продуктами и лекарствами США (FDA) затягивало разработку генно-модифицированного животноводства — новую технологию с огромными перспективами для животноводства, в результате чего американское сельское хозяйство отстало в глобальной гонке за продвижением развития.

Изменение генов используется для внесения определенных изменений в собственный геном животного, что позволит выращивать животных, более устойчивых к болезням, что требует меньшего количества антибиотиков и имеет меньшее влияние на окружающую среду. Несмотря на его значительные перспективы, FDA был в состоянии сдерживания, поскольку USDA и управление по санитарному надзору за качеством пищевых продуктов и медикаментов были загнаны в угол из-за полномочия по изменению генов в животноводстве. Между тем Китай, Бразилия, Канада и другие мировые конкуренты продвинулись вперед в гонке за этой технологией.

В начале этой недели нынешний комиссар FDA заявил, что откажется подписывать меморандум между FDA и USDA, что касается генно-модифицированной скота.

PigUA.info по материалам thepigsite.com

Свинохозяйствам, что хотят обновить поголовье или закупить поросят для откорма, лучше делать это на внутреннем рынке, поскольку импортировать животных пока достаточно невыгодно, считает отраслевой эксперт, директор ФХ «Пан Продукт» Мирослава Чайковская. Госпожа Чайковская аргументирует свое утверждение тем, что импортеры будут иметь финансовые и бюрократические проблемы.

«На сегодняшний день рыночная цена 25-килограммового поросенка на европейской бирже - 57 евро. Это слишком высокая цена по сравнению с ценой украинского поросенка. В эту стоимость еще добавляется 8-10 евро за качество, которые хочет ферма, плюс 3-4 евро - транспорт, еще дополнительно выплаты импортеру и все оплаты с нашей стороны границы. По нашим подсчетам, перерасхода составляют около 200-300 грн на голове. Это слишком высокие расходы», - говорит директор ФХ «Пан Продукт».

Также, по словам Мирославы Чайковский, требования украинского законодательства по ввозу животных (исследования, сертификация и т. д.) достаточно сложны.

Стоит отметить, что в ноябре начнут действовать новые требования по импорту животных в Украине.

Meat-Inform

Україна в поточному році може отримати врожай зернових та олійних культур близько 66,5 млн т з площі близько 18,8 млн га.

Такий прогноз зробили експерти Української зернової асоціації.  

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19,2 млн т, що суттєво нижче від рекорду минулого року (33 млн т), проте цей показник втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — підрахували експерти. 

Ячменю цього року Україна збере на рівні 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт у 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 26,1 млн (минулого року 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 15 млн т.

Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т). 

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/23 МР очікується на рівні 1,3 млн т. 

Врожай сої очікуємо на рівні 2,1 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт можна очікувати на рівні 0,8 млн т.

В УЗА прогнозують, що експорт зернових за умови нинішньої пропускної спроможності складе 12-18 млн т в майбутньому сезоні.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 30 млн т, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає не більше 1,5 млн т на місяць. Щоб Україні досягнути показника експорту в 30 млн т, потрібно збільшити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць», — пояснюють в УЗА.

Також зазначається, що перехідні залишки в 2021/22 МР складуть близько 25 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 31 млн т, а за песимістичними — близько 43 млн т.

«Україна гарантовано буде мати достатні запаси зерна, в той час як країни світу недоотримають значну кількість зерна з України через війну росії проти України, що призведе до зростання цін та продовольчої інфляції навіть у розвинених країнах», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua