Эксперт объяснил, почему вспышки АЧС в Украине статистически пойдут на спад

Аграрии южных, центральных и восточных областей жалуются на засуху и прогнозируют потери до 50% урожая зерновых. В частности, больше всего жалоб поступило от сельхозпроизводителей Херсонской, Одесской, Хмельницкой, Днепропетровской, Запорожской и Винницкой областей.

По результатам проведенного опроса членов Всеукраинской Аграрной Рады, стало известно, что больше всего пострадали пшеница и ячмень, ведь в некоторых регионах нашей страны дождей почти не было уже на протяжении нескольких месяцев.

«Последний дождь в нашем районе прошел 2−3 недели назад. И то он был очень слабым, промочил почву не более чем на 2−3 см. Это единственный дождь, который мы имели с самой зимы», — сетует директор частного агропромышленного предприятия (ПАП) «Людмила» (Хмельницкая обл.) Николай Гурский.

Аграрий отмечает, что потери его хозяйства по пшенице достигнут до 30%, сои — около 20%.

В то же время директор фермерского хозяйства «Щедрая Усадьба-М» (Хмельницкая обл.) Александр Бондарь прогнозирует, что если в ближайшее время не пройдут затяжные дожди, он может потерять около 40% урожая пшеницы и 50% сои.

«В нашем районе дождей практически не было с того самого времени, как сошел снег. При этом даже если дождь пойдет, это уже не исправит ситуацию. Растение уже не в той стадии развития, оно слабенькое», — отметил он.

Директор ООО «Терра» (Днепропетровская обл.) Александр Дорошенко отметил, что потери урожая на его предприятии также могут достичь 50%.

«Если и в дальнейшем не будет дождей, мы можем потерять до 50% урожая. Больше всего пострадали пшеница и ячмень. Подсолнечник и кукуруза — меньше, у этих культур еще есть небольшой запас влаги. Но, учитывая погодные капризы, неизвестно, что будет дальше. Последний дождь в нашем районе наблюдался 8−9 мая и был он очень незначительным», — сказал директор предприятия.

При этом сельхозпроизводители отмечают, что точные суммы убытков можно будет считать уже ближе к моменту сбора урожая.

Справка. ГС «Всеукраинская Аграрная Рада» (ВАР) — это добровольное, неправительственная организация, объединяющая производителей со всей Украины для совместной защиты интересов аграрного сектора Украины и обеспечения его устойчивого развития. Сейчас в состав ВАС входит 450 хозяйств из разных областей. Общая площадь земельного фонда членов союза составляет 2,1 млн га.

Пресс-служба ВАР

Нагадуємо, що у Державному аграрному реєстрі доступна програма підтримки для агровиробників, що утримують від 3 до 100 корів усіх напрямів продуктивності.

Розмір дотації становить 5300 грн на одну корову, але не більше 530 000 грн. Строк подання заявки — до 15 листопада 2022 року.

Подати заявку на підтримку можуть усі виробники сільгосппродукції, як фізичні, так і юридичні особи, що зареєстровані у ДАР та відповідають умовам програми. Детальніше про умови.

Покрокова інструкція з подання заявки в інфографіці під постом та тексті нижче. Інструкція з реєстрації — за посиланням.

ЯК ПОДАТИ ЗАЯВКУ ЗА НАПРЯМОМ «СПЕЦІАЛЬНА БЮДЖЕТНА ДОТАЦІЯ ЗА УТРИМАННЯ КОРІВ»

• Увійдіть у кабінет на dar.gov.ua
• Перевірте відомості про ваших тварин у розділі «Тварини». Для розрахунку очікуваної суми субсидії відфільтруйте список тварин за статтю«Корова».
• Відкрийте програму в розділі «Доступні програми». Для подання заявки натисніть «+» навпроти назви програми.
• Розрахуйте бажану суму дотації: помножте кількість ваших корів з реєстру на 5300 грн. Отриманий добуток вкажіть у відповідному полі при заповненні заявки.
• Дайте відповіді на запитання в опитувальнику, надайте згоду на проведення уповноваженими особами моніторингу та оцінювання достовірності наданої інформації як документально, так і шляхом перевірки за місцем здійснення діяльності і натисніть «Подати заявку».
• Система згенерує заповнену заявку згідно з формою, затвердженою Мінагрополітики. Перевірте ще раз коректність уведених даних та підпишіть заявку за допомогою КЕП.
• Після перевірки заявки відповідальними працівниками Укрдержфонду, у разі її схвалення, вам у кабінет на підпис надійде Договір про отримання бюджетних коштів з Укрдержфондом.
• Невдовзі після підписання Договору з вашого боку на рахунок, вказаний при поданні заявки, надійдуть кошти.

Важливо:

• Дія програми поширюється на утримувачів корів, які ідентифіковані та зареєстровані відповідно до законодавства.
• Дія програми поширюється на всю Україну, окрім територій, які включені до переліку громад, що розташовані в районі проведення бойових дій, або які перебувають в тимчасовій окупації чи оточенні, затвердженого Мінреінтеграції.

З питаннями щодо реєстрації та подання заявок у ДАР звертайтесь до Контакт-центру: 044 339 92 15, support@dar.gov.ua, або до Регіонального відділення Укрдержфонду за місцем вашої реєстрації.

minagro.gov.ua

За три місяці війни молочнотоварні ферми України втратили лише корів щонайменше 50 тис. голів. Про це повідомила генеральна директорка Асоціації виробників молока (АВМ) Ганна Лавренюк під час вебінару «Молочарство в умовах війни: проблеми, тенденції, практики», що відбувся 16 червня 2022 р.

Попередні оцінки аналітичного відділу АВМ співпадають з інформацією зі звіту Київської школи економіки. У ньому оціночна вартість загиблих свійських тварин станом на 8 червня становить понад 136 млн. дол.

Тварини гинуть не лише внаслідок активних бойових дій, а й через низку обмежень в годівлі, утриманні і ветеринарному забезпеченні. Орієнтовна кількість загиблих тварин в постраждалих районах становить 92 тис. голів великої рогатої худоби, а також 42 тис. овець і кіз, 258 тис. свиней та понад 5,700 тис. птиці.

«За оптимістичним сценарієм до кінця року промисловий сектор може втратити 70 тис. корів, за песимістичним — понад 100 тис. корів, залежно від ситуації на фронті і деокупації українських територій», — зазначила Ганна Лавренюк.

Десять із 24 областей, що перебували або досі залишаються в зоні бойових дій та окупації, постачали 42% молока на переробку (див. карту поголів'я корів та виробництва молока промисловим сектором). Загалом, близько 800 промислових молочнотоварних ферм постраждали від війни.

Сільськогосподарські підприємства на прифронтових та окупованих територіях скоротили надої на понад 50%. Регіони, де ситуація відносно стабільна і безпечна, на початку війни також суттєво просіли в надоях через руйнування ланцюгів поставок. Проте досить швидко молочарі заходу і центру країни зуміли повернулись до довоєнного рівня, а подекуди й наростити виробництво. На думку генеральної директорки АВМ, завдяки цьому поставки на переробку від промислових ферм цьогоріч будуть на рівні 2 млн. тонн (для порівняння — 2750,4 тис. т у 2021 р.).

Джерело: Аналітичний відділ АВМ

Добавление растительных масел в рацион крупного рогатого скота (КРС) может помочь снизить выбросы метана у животных и таким образом несколько сократить вред, оказываемый животноводством на окружающую среду - к такому выводу пришла группы ученых из Финляндии. Результаты научной работы, обосновывающей эту гипотезу, были опубликованы в the Journal of Dairy Science.

По словам специалистов, сегодня существует несколько проверенных методик сокращения выбросов метана на фермах, занимающихся выращиванием КРС. Добавление растительных масел также является достаточно известным вариантом того, как фермеры могут оградить окружающую среду от парниковых газов.

Однако многие производители отказываются от использования растительных масел для этой цели, поскольку в этом случае есть вероятность ухудшения аппетита у животных, и, как следствие, сокращение потребления ими комбикорма. Это, в свою очередь, приведет к ухудшению продуктивности, и экономическая эффективность фактически будет принесена в жертву борьбе за экологию.

Вместе с тем, в рамках исследования, проведенного специалистами из Финляндии с использованием рапсового, сафлорового и льняного масла, было установлено, что производители могут компенсировать небольшой спад в потреблении за счет улучшения питательной ценности молочной продукции у КРС. Указанные масла в разной степени снижают концентрацию насыщенных жирных кислот и повышают концентрацию ненасыщенных, а также линолиевой кислоты, отмечают ученые.

Потенциально это повышает ценность конечной продукции для потребителя, что даст возможность фермерам устанавливать чуть более привлекательные цены на нее.

По материалам All About Feed