Для украинских экспортеров создан справочник микробиологических критериев в пищевых продуктах в ЕС и КНР

Если в ближайшее время украинские свинохозяйства не изменят стратегий управления и производства, большая часть операторов рынка могут вообще прекратить деятельность, считает исполнительный директор Ассоциации «Мясной отрасли» Николай Бабенко.

По мнению эксперта, будущее отрасли - за крупными консолидированными компаниями или объединениями предприятий. Что касается будущего сосуществования животных комплексов рядом с такими консолидированными компаниями, Николай Бабенко отмечает: «Есть несколько сценариев. Понятно, что конъюнктура для таких компаний ухудшится - в первую очередь мясоперерабатывающие предприятия будут использовать собственную или кооперативную сырье. Кроме того, за счет оптимизации расходов, себестоимость мяса в интегрированных компаниях или кооперативах станет ниже, что опять же ударит по конкурентоспособности отдельных свинокомплексов. А еще в Украине распространены в агробизнесе предприятия - социальные проекты, которые работают не ради прибыли, а ради трудоустройства дольщиков. С открытием рынка земли «социальные проекты» потеряют смысл, с 2021 нас ожидает массовое закрытие неэффективных свинокомплексов и молочных ферм. Просто оставить все, как есть, уже не получится».

Господин Бабенко считает, что стабильное развитие отрасли свиноводства возможно при условии объединения небольших предприятий и снижения себестоимости производства.

Meat-Inform

Міністерство аграрної політики та продовольства України на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року №194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» продовжує приймати документи на бронювання та розбронювання військовозобов’язаних.

За останні п’ять місяців у відомство надійшло та було розглянуто  десятки тисяч заявок на бронювання військовозобов’язаних для проведення польових робіт. За результатами обробки документів державний секретар Мінагрополітики Віктор Канцурак звертає увагу на ключові вимоги до оформлення пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних. Якщо подані заявки оформленні з порушенням вимог, або не в повному обсязі, далі їх не розглядають та автоматично повертають заявнику.

«Найчастіше ми стикаємося з тим, що підприємства подають неповний пакет документів на бронювання, або документи оформлені з порушенням вимог, наприклад треба зазначати тільки рік народження без дати і місяця, військове звання та облікова спеціальність не відповідають запису у військовому білеті, вказана неточна назва територіального центру тощо. У тому випадку, коли хоча б один документ  з переліку відсутній, або має неточні дані,  Мінагрополітки  не має права для розгляду та подальшого погодження у Міністерстві оборони України», – акцентував державний секретар Міністерства аграрної політики та  продовольства Віктор Канцурак.

Хто підлягає бронюванню?

Забронювати можна військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення).

Юридичні особи, які залучені до виконання таких завдань/замовлень, отримують основні показники мобілізаційного плану, з ними також укладають договори (контракти) в передбаченому законодавством порядку.

Пропозиції щодо військовозобов’язаних працівників,  як подавати?

Підприємство має надати документ (дата та номер рішення) від обласної військової адміністрації або органів місцевого самоврядування, який підтверджує, що воно залучене до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), а також вказати дату й номер відповідного договору.

Крім того, необхідно обов’язково додати супровідний лист із належним обґрунтуванням.

Форми та зразки вищевказаних документів доступні за посиланням drive.google.com

Більше інформації знайдете за посиланням minagro.gov.ua

У січні-червні українські експортери продали за кордон 212,3 тис. тонн м’яса птиці. Це на 0,6% більше, ніж за перші шість місяців 2020 року, повідомляє видання latifundist.com з посиланням на дані Державної митної служби України.

Попри незначний приріст натуральних обсягів експорту, у вартісному еквіваленті закордонні продажі курятини за підсумками січня-червня скоротились. Так, м’яса птиці було продано на загальну суму 271 млн доларів США, що на 11,8% менше, ніж отримали експортери за аналогічний період минулого року.

Найбільше української курятини закупила Саудівська Аравія. За півроку країна імпортувала цього м’яса на 47,74 млн доларів, що складає 17,63% у загальній структурі експорту м’яса птиці з України. На другому місці за обсягами закупівель вітчизняної птиці у січні-червні були Нідерланди, оскільки країна імпортувала цього продукту на 45,38 млн доларів (16,76% у структурі експорту). Також до трійки лідерів увійшли Об’єднані Арабські Емірати (33,07 млн доларів, 12,21%).

Украинские производители молочной продукции в январе-июле 2017 заработали на экспорте на 69,3% больше, чем за аналогичный период прошлого года. Объем валютных поступлений от продажи молочных продуктов составил $140,8 млн.

Об этом сообщил аналитический департамент Совета по вопросам экспорта продовольствия (UFEB).

В частности, продажи масла выросли в 4 раза и составили $54,4 млн. География поставок достаточно распылена: тройка крупнейших покупателей импортирует чуть более 40% масла, остальные 59% приходится на группу «другие». К основным импортерам принадлежат Марокко (17,7%, или $9,6 млн), Казахстан (11,9%, или $6,5 млн) и Турция (11,4%, или $6,2 млн).

Кроме того, с начала года вдвое вырос экспорт молочной сыворотки. Он составил $15,5 млн. Почти 50% сыворотки экспортировано в Китай — $7,4 млн за семь месяцев. 6,2% пришлось на долю Малайзии ($967 тыс.) и 5,6%  — на Индию ($862 тыс.).

Экспорт сыров за анализируемый период вырос на 45,7% и составил $17 млн. Львиная их доля продолжает идти на Казахстан (48% в структуре, или $8,2 млн). 23,5% сыров было экспортировано в Молдову (почти $ 4 млн) и 11,6% — в Египет ($1,96 млн).

milkua.info