Депутаты предложили выделить фермерам 700 млн грн на 2019

23-окт-2018

Распределение средств аграрной части бюджета на 2019 нужно менять. Такое мнение высказал народный депутат, член комитета Верховной Рады по вопросам аграрной политики и земельных отношений – Иван Мирошниченко.

«Я не доволен тем, как происходил процесс формирования бюджета и распределение средств в этом году, да и вообще — годами: ни в цифрах, ни в программах, ни в подходах», — рассказывает депутат.

Он пояснил, что годами процесс формирования бюджета и распределения средств происходит без учета предложений профильного комитета, ассоциаций и участников рынка.

Нардеп предлагает оставить для фермеров 600−700 млн, распределив их в соответствии с официально задекларированной продукцией, которую произведет то или иное хозяйство.

«Не надо ручного вмешательства, не надо заполнять документов, проходить проверки… Ты официально задекларировал, показал, поэтому на единицу валовой выручки получи свою поддержку, трать средства и работай. То есть, схемы должны быть просты. Потому что будет как с спецрежимом НДС, квазиакумуляцией. Хочу напомнить всем, что закон, который мы приняли, был нормальный. Произвел, заплатил — забери. Что может быть более честным? Заплатил, произвел, забери из бюджета, если заплатил в бюджет. Но порядки были выписаны таким образом, что все хозяйства — средние или смешанного производства, которые занимались и растениеводством, и животноводством, просто „выпали“ из этой программы. Предлагаю перенести на следующий год и иметь программу квазиакумуляци в рамках 6 млрд. по тем КВЭД и тем категориям, которые нуждаются в защите и поддержке. Это отрасль животноводства, овощи, фрукты, молочная отрасль и т. д.», — говорит Иван Мирошниченко.

Он также отстаивает удешевление удобрений. По его словам, фермер ежегодно переплачивает от 30 до 50% за удобрения — 1,2−1,5 млрд грн.

«Государство в рамках дотаций из бюджета удешевляет газ для производства удобрений аграриям (по сути, речь идет об адресной дотации на готовый продукт) и одновременно контролирует его производство монополистом, чтобы конечная стоимость удобрений не была завышена. То есть, украинские химические предприятия должны жестко контролироваться на предмет конечной цены удобрений для агрария. В таком случае производитель получает на конкретных льготных условиях газ для переработки в удобрения, аграрий — удешевленный продукт (удобрения). Второй вариант — удешевить газ для химических удобрений (без привязки к бюджету) для производства определенного объема удобрений», — рассказывает он.

В рамках фермерской программы 200 млн грн депутат предлагает направить на семейные фермы.

AgroPolit.com

Читайте также:
Програми підтримки для аграріїв від держави та міжнародних партнерів — Мінагрополітики
28-нояб-2022

Через війну та несприятливі погодні умови українські фермери зазнають значних збитків, змушені скорочувати посівні площі та зменшувати виробництво. Як вижити в таких умовах, де взяти кошти, щоб зберегти бізнес та розвивати його? Про це йшлося на Другому Всеукраїнському фермерському форумі «Де фермеру взяти гроші?».

Представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, грантових програм для аграріїв, фінансових установ та банківського сектору та міжнародних організацій представили програми підтримки та шляхи їх реалізації, щоб підтримати фермерів. Вже зараз вони складають плани на проведення весняних польових робіт на 2023 рік.

«Від того, які інструменти будуть доступні аграріям, буде залежати реалізація цих планів та майбутній урожай», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Для максимальної реалізації аграрного сектору Уряд та Мінагрополітики реалізовують ряд заходів в забезпеченні сільгоспвиробників необхідними коштами та виробничими ресурсами.

«Це гранти для фермерів, які обробляє до 120 га землі або тримає до 100 корів. Програму реалізовує Мінагрополітики спільно з ЄС. В її рамках було виділено майже 1.5 млрд гривень. Безпосередньо держава виділила 100 млн гривень», — сказав Тарас Висоцький.

Він додав, що вже обговорюють з міжнародними партнерами продовження цієї програми на наступний рік та збільшення фінансування.

Також в бюджеті на 2023 рік закладені кошти для продовження пільгової кредитної програми «5−7-9», передбачено 16 млрд гривень.

Заступник Міністра також озвучив підтримку аграріїв ресурсами для виробництва. Зокрема, закінчується видача рукавів для тимчасового зберігання зерна, яку реалізовує Міністерство спільно з міжнародними партнерами через Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО).

«Також звернулися з запитами і є попередні підтвердження щодо надання Україні насіння основних культур як гуманітарної допомоги фермерами. Допомогу планується роздати до проведення весняних польових робіт», — додав заступник Міністра.

Він підкреслив, що розподіл буде проводитися через Державний аграрний реєстр.

За словами Тараса Висоцького ведеться робота на перспективу, зокрема щодо компенсації вартості страхування, а також будівництва альтернативних шляхів експорту української агропродукції до Європи.

«ЄС виділяє до 1 млрд євро на розвиток „Шляхів солідарності“. Тобто на розвиток логістики. Це включатиме будівництво нових пунктів перевалки на західних кордонах, збільшення кількості вагонів-зерновозів на вузькі колії, будівництво олійного трубопроводу. Робиться все для того, щоб збільшити пропускну спроможність на кордонах та зробити дешевшою логістику», — зазначив Висоцький.

Всі ці заходи, впевнений заступник Міністра, допоможуть українському аграрному сектору не лише продовжити свою роботу, а й розвиватися.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Мировое потребление молока сократилось на 2,96 млн. тонн
31-окт-2017

В 2015 году среднедушевое потребление молока составляло 111,5 кг. на душу населения. В 2016 году этот показатель упал до 111,1 кг. При населении Земли 7,4 млрд. жителей общий объем падения составил 2,96 млн. тонн.

Ранее сообщалось, что в 2016 году в мире произведено 826 млн. тонн сырого молока. Падение производства продемонстрировали такие страны, как Новая Зеландия, Австралия, Аргентина, Чили, Бразилия, Эквадор, Венесуэла, ЮАР, Китай, Турция, Украина, Германии, Франция, Швейцария, Великобритания, Швеция, Норвегия и другие страны.

При этом общий объем производства молока всех категорий животных вырос на 0,9% благодаря росту в сегменте буйволиного молока. Из них в Азии произведено 30% молока, в ЕС — 24%, в Северной и Центральной Америке — 18%.

milkua.info по материалам dairynews

Узнать подробнее
США могут еще больше ограничить применение кормовых антибиотиков
09-сен-2019

Ряд организаций по защите природы обратился в Управление по контролю за продовольствием и медикаментами США (FDA) с требованием усилить меры по ограничению применения кормовых антибиотиков в стране, запланированные на ближайшие пять лет.

В частности, одним из требований заявлено ограничить максимальное время применения терапевтически важных антибиотиков на фермах в 21 день. В совокупности c рядом других мер это позволит сократить применение кормовых антибиотиков в 2021 году на 45% к уровню 2009 года.

В заявлении обращается внимание на то, что устойчивость к антибиотикам продолжает быть серьезной проблемой в мире, и в США производители свинины и говядины продолжают использовать больше противомикробных средств, чем их коллеги в некоторых других странах мира.

По материалам Feed Navigator

Узнать подробнее
Агросектор має нові виклики у воєнний час, – Андрій Дикун
19-авг-2022

Українські аграрії під час війни стикнулися з новими проблемами. Які виклики стоять перед агросектором внаслідок політики держави в останні місяці, розповів голова ВАР Андрій Дикун під час ефіру авторської передачі Юрія Романенка «Управлінський параліч Кабміну: що не так з економічною політикою».

Очільник ВАР виокремив сім основних викликів для аграріїв та запропонував шляхи їх вирішення.

1.У аграріїв відібрали ПДВ під час експорту. Потрібно повернути колишній формат роботи та повернути аграріям їхні законні гроші.

  1. Зерновози стоять у чергах на кордонах та портах часто по 10 днів.

Вирішити це питання може запровадження електронної черги.

  1. Ціна на пальне зросла вдвічі.

Є просте у реалізації рішення — використання флексітанків, які заповнюються дизелем і встановлюються у зерновози, коли останні повертаються з Європи до України після відвантаження зерна.

  1. Земельний податок на окупованих територіях.

На початку війни Верховна Рада ухвалила закон, згідно якого бізнес, що опинився на окупованій території, не сплачує податки. Далі ВРУ доручив Кабміну протягом трьох місяців надати визначення, що таке «окуповані території». Такого визначення немає по цей час. Аграрії змушені були залишити оброблювані землі, але при цьому вони повинні продовжувати сплачувати за них земельний податок. Якщо боротися за ці території, то потрібно це робити на всіх рівнях, зокрема, економічному. Очевидно, що сплачувати земельний податок за окуповану землю є нелогічим.

  1. Відсутність нормативів щодо мобілізації техніки.

На практиці техніку часто забирають в одних і тих самих аграріїв. Потрібно встановити нормативи на законодавчому рівні.

  1. Відсутність електронного бронювання співробітників із аграрної сфери.

Наприкінці серпня настав час збирання врожаю, а робочої сили немає. Для агросектору обіцяли запровадити систему електронного бронювання працівників аграрних підприємств ще у червні, але її так і немає. Потрібно запустити електронне бронювання, зробити прості та зрозумілі правила для всіх.

  1. Відсутність продовження державних гарантій перед банком.

Весною аграрії взяли кредити на посівну. Наразі банки справедливо вимагають оплату за кредитами. Але аграріям нічим віддавати, оскільки зерно ще не вивезено та не продано. Іншого виходу, як продовжити систему держгарантій, немає, поки аграрії не вивезуть зерно і не отримають розрахунки за контрактами.

uacouncil.org

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок