АЧС может уничтожить экологическое свиноводство в Польше

В умовах війни уряд активно запроваджує комплексні зміни для підтримки підприємницької діяльності. Що змінилося для агровиробників?

Повномасштабне воєнне вторгнення росії в Україну прискорило процеси дерегуляції та підтримки бізнесу з боку держави. Варто розібратись у правилах гри, які будуть діяти в умовах воєнного стану, а окремі зміни працюватимуть і довше.

Кредити

Банківське кредитування — один з найважливіших фінансових інструментів, до якого звертаються аграрії, щоб покрити нестачу обігових коштів, оновити техніку, забезпечити господарство ТМЦ. Особливо часто за кредитами звертаються напередодні весняної посівної. У 2022 році посівна особлива. Від її успіху залежить не тільки продовольча безпека України, а й ціни та наявність продуктів харчування у країнах Південної Африки, Близького Сходу, Азії. Саме ці регіони були найбільш залежними від поставок зерна з України. За даними Мінагрополітики, загальна потреба у коштах для проведення весняних робіт аграріями складає близько 100 млрд гривень.

Зміни в умовах кредитування малих та середніх аграрних виробників з оборотом не більше 20 мільйонів євро на рік:

• Компенсація відсоткової ставки за залученими кредитами.
• Максимальна сума кредиту, на який поширюється компенсація відсоткової ставки, становить 50 млн грн.
• Кредитування надається для проведення посівної (сільськогосподарської діяльності) на період дії воєнного стану.
• Для отримання кредитування суб’єкт підприємництва повинен бути с/г товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України».
• Термін дії кредиту становить 6 місяців.

Встановлено максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80%.

За програмою кредитування «5−7-9», на період дії воєнного стану, агровиробникам підняли максимальний розмір кредиту до 60 млн гривень. Кредит безвідсотковий та діятиме протягом місяця після скасування воєнного стану. Після цього кредитна ставка становитиме 5%. Термін, на який видаватимуть позику за програмою «5−7-9», буде залежати від цільового призначення коштів. Наприклад, на реалізацію інвестиційного проекту та на рефінансування заборгованості кредит надається до 5 років. Для фінансування оборотного капіталу — на 3 роки.

Також, для збільшення обігових коштів агровиробників під час проведення весняно-польових робіт, Кабінет міністрів доповнив перелік гарантій для банків, які надають кредити для часткового виконання боргових зобов’язань агрокомпаніями.

Критичний імпорт

Для безперешкодного ввезення в Україну необхідної техніки для проведення посівної, Кабмін додав до переліку товарів критичного імпорту трактори, с/г машини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни тощо. Також спрощено процедуру ввезення запчастин до с/г техніки.

9 березня 2022 року уряд ухвалив постанову для забезпечення безперебійного постачання імпортних харчових продуктів та кормів, якою спростив маркування для цих груп товарів. Зокрема, вказувати інформацію про продукт державною мовою потрібно лише один раз на партію, а не на всі упаковки. Якщо продукти харчування та корми ввозяться як гуманітарна допомога, то і партію не потрібно маркувати державною мовою. Також можна використовувати залишки упаковки або тари закритих підприємств маркування аналогічних харчових продуктів та кормів.

Спрощення доступу до пального — одна з ключових постанов, яка значно спростила та, можна сказати, врятувала проведення посівної. До 24 лютого 80% пального в Україну потрапляло із росії, білорусі та через українські морські порти. Велика війна заблокувала ці напрямки і країна стикнулась із дефіцитом. Тому в перші тижні після початку повномасштабного вторгнення, КМУ ухвалив низку рішень, які полегшували доступ виробників сільгосппродукції до пального. В обіг вводиться бензин та дизельне пальне екологічних класів Євро3 і Євро4. Також спрощено проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів. Крім цього президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким скасовано акциз на пальне та знижено ставку ПДВ з 20% до 7%.

Уряд спростив умови перевезення пестицидів та агрохімікатів автомобільним транспортом. Продовжено строк дії допусків на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами й агрохімікатами. Ця норма поширюється на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів після його припинення або скасування. Слід зауважити, що спрощується виключно процес отримання ліцензії - усі питання безпеки транспортування та якості пестицидів й добрив залишились на рівнях, які діяли до воєнного часу.

визнання іноземних сертифікатів на імпортоване насіння без застосування додаткових процедур із сертифікації.

Держпродспоживслужбі порадили визнавати сертифікати, видані іншими країнами, без проведення фітосанітарної експертизи. Постанова Кабміну від 1 квітня 2022 року щодо фітосанітарних заходів дозволяє звертатись за проведенням експертиз та отримувати документи у будь-якому відділені Держпродспоживслужби. Також скасовуються вимоги контролю дерев’яного пакувального матеріалу: палети, піддони, коробки, ящики тощо, з яким імпортуються товари, що не належать до продукції рослинного походження. Видача карантинного сертифікат буде здійснюватися виключно за зверненням.

Загалом, для визначення потреб аграріїв щодо проведення посівної, Мінагрополітики запустила доступ до ресурсів, які необхідні для проведення посівної кампанії:

• створено аграрну платформу Міністерства по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу;
• створено онлайн-платформу для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану.

Закон зі змінами у податковий кодекс

15 березня парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Він набув чинності 17 березня 2022 року. Основні його положення передбачають:

1. ФОП або юридичні особи, які мають річний обсяг доходу до 10 млрд грн, можуть з 01 квітня стати платником єдиного податку третьої групи, де ставка податку складає 2% від обороту.
2. Під час дії воєнного стану дозволяється включати до податкового кредиту з ПДВ суми, по яких ще не зареєстровані податкові накладні в ЄРПН (в т.ч. які були складені до початку дії військового стану), на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів. Такі податкові накладні повинні бути зареєстровані в ЄРПН протягом 6 міс з моменту припинення воєнного стану.
3. Поновлюється бюджетне відшкодування з ПДВ, якщо за результатами камеральної перевірки така сума стає узгодженою. Відповідно, відновлюються камеральні перевірки.
4. З березня 2022 до по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено воєнний стан, звільняються від плати за землю (земельний податок та орендна плата за державні та комунальні землі) платники, чия земля розташована на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях.
5. За 2022 та 2023 рік не нараховується та не сплачується мінімальне податкове зобов’язання за землі, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях.
6. У 2022 році не сплачується екологічний податок на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях.
7. З 01.03.2022 до припинення воєнного стану + 12 місяців після його припинення ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства не сплачують ЄСВ за себе.

ФОП 2-3 груп єдиного податку, юридичні особи 3 групи єдиного податку, можуть прийняти рішення не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників. Такі суми будуть сплачені за рахунок держбюджету.

Загальні спрощення для бізнесу

Уряд скасував вимоги для отримання ліцензій та дозволів на більшість видів діяльності. Замість 600, чинними залишаються 50. Тепер, щоб проводити господарську діяльність. на яку законодавство вимагає отримати ліцензію, потрібно лише заявити про таку діяльність. Після закінчення воєнного стану бізнес має протягом одного місяця отримати ліцензію на загальних умовах. Виключенням є діяльність пов’язана із радіоактивними та іншими небезпечними речовинами, видобуток надр, виробництво лікарських засобів тощо.

Також внесені зміни до Трудового кодексу. Зокрема: з’явилась можливість роботодавцю збільшити робочий час з 40 до 60 годин на тиждень. А сам робочий тиждень можна збільшити до 6 днів. Роботодавець отримує можливість призупинення дії трудового договору, та процес звільнення спростили. Скасовані податкові перевірки та штрафи за неподання звітності. Виключенням є перевірки щодо цін на соціальні товари. А подати звітність у податкову можна буде протягом 90 діб після скасування воєнного стану.

Таким чином, Кабмін зробив максимальні спрощення для проведення посівної та функціонування сільського господарства загалом.

«Є перешкоди із доступом аграріїв до кредитування, але з цим ситуація покращується з кожним днем. Над дерегуляційними заходами та фінансуванням посівної уряд працює на відмінно. Сподіваюсь, такий режим роботи залишиться і після скасування воєнного стану. Сьогодні нагальні проблеми лежать у практичній, а не у нормативній чи законодавчій площині. Наразі потрібно вирішити проблеми із експортом аграрної продукції», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

agravery.com

В ближайшие несколько лет производство протеазы станет самым быстрорастущим сегментом мирового рынка кормовых ферментов. Причины этого кроются во взрывном росте спроса на этот компонент со стороны фермеров, разводящих крупный рогатый скот (КРС), отмечается в результатах маркетингового исследования международной аналитической компании MarketsandMarkets.

Протеаза позволяет животноводам снизить объем выбросов азота в атмосферу, что сегодня является одним из приоритетов для этой отрасли, особенно в развитых странах. Помимо сегмента КРС, протеаза активно используется в кормлении и других видов продуктивного скота. Этот компонент добавляется в комбикорма птицы, способствуя достижению лучших показателей роста и более сильного иммунитета.

Вместе с тем, по мнению исследователей, наибольший рост на кормовую протеазу в мире в период с 2017 по 2022 годы будет наблюдаться в Азиатско-Тихоокеанском регионе. В частности, сегодня этот фермент активно внедряется в кормовую отрасль в Китае, и согласно большинству прогнозов этот тренд будет только нарастать. 

По материалам All About Feed

Комитет по вопросам аграрной и земельной политики Верховной Рады поддержал законопроект №3318 «О ветеринарной медицине и благополучия животных» и рекомендовал Верховной Раде Украины принять его во втором чтении, сообщает пресс-служба Минэкономразвития.

Проект Закона комплексно регулирует три блока вопросов:

здоровье животных;

благополучие животных;

регистрации, производства и обращения ветеринарных препаратов.

Также проект Закона:

есть евроинтеграционным (имплементирует 14-ть актов ЕС)

есть дерегуляционные (существенно сокращает количество и сроки выдачи ветеринарных документов, предусматривает бессрочную регистрацию ветпрепаратов)

переводит по крайней мере «часть государства» в смартфон (предусматривает выдачу/получение электронных разрешительных документов, а также рецептов на ветпрепараты)

усиливает защиту интеллектуальных прав на изобретенные новые ветеринарные препараты;

ужесточает ответственность за нарушения в сферах ветеринарной медицины и благополучия животных;

позволяет уменьшить проблему антибиотикорезистентности.

«Принятие этого законопроекта — важный шаг, которого ждут крестьяне, представители маленького и большого агробизнеса, производители ветеринарных препаратов. Он позволит значительно сократить затраты времени и ресурсов на получение ветеринарных документов и сосредоточиться на развитии предприятий и хозяйств.

В результате украинские экспортеры и отечественные производители ветпрепаратов получат конкурентные преимущества и более легкую процедуру выхода на международные рынки, а ветеринарная практика в Украине будет развиваться в соответствии с лучшими европейскими стандартами.

Мы получим комплексную защиту здоровья и благополучия животных и получим инструменты для решения такой масштабной проблемы, как антибиотикорезистентность", — отметил заместитель Министра Сергей Глущенко.

С ключевыми изменениями, которые содержит проект Закона, можно ознакомиться по ссылке.

Україна та світ будуть з хлібом та м’ясом? Проблему логістики вирішили? Або чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти. Відповіді на ці питання знайдете у лонгріді від Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Отже, до фактів та цифр про те, як Україна справляється з блокадою портів та низкою інших логістичних проблем? А також що це означає для майбутнього агросектору країни і глобальної продовольчої безпеки.

Я приємно вражений — майже вдвічі більше вивозити зараз, ніж попередні найоптимістичніші оцінки — тобто майже 2 млн тонн на місяць. Сюди входять зернові, олійні, рослинні олії, продукти їх переробки — тобто те, що ми називаємо #commodities.

Правду відразу додам трішки неативу до цих приємних цифр — 2 млн тонн — це те, що «випхали», тобто те, що відмітилося на митниці. Але це не означає, що ці товари так швидко потраплять до адресатів, як раніше морем, бо пробки на Дунаї і на залізницях просто шалені. Терміни очікування доставки, відповідно, теж. А чим довше йде товар, тим пізніше прийдуть кошти. Ну й про ціну поговоримо окремо, нижче.

Ще гірше те, що, навіть експорт в 2 млн тонн — це приблизно 20% від того, що нам реально було б потрібно. Якщо ви вивчали теорію обмежень, то ви знаєте, що це означає - це означає, що з часом, якщо не розширити цю пляшкову шийку, то все виробництво буде налаштовано на цей обсяг. Але про це теж пізніше.

Більшість агро-аналітиків прогнозує експорт зерна з України, без врахування олійних та олій, на рівні 22−24 млн тонн. Я вважаю, що без портів, цього обсягу досягти буде надзвичайно важко. І не тільки тому, що це майже неможливо логістично.

Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн тонн зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн тонн українських зернових. Адже у рашистів не буде де їх красти тим разом.

Експорт олійних, рослинних олій, шротів знизиться ще більш різко, а соняшникова олія — це дуже важливий продукт для харової промисловості світу, а шроти та олійні - джерело білка для тваринництва (молоко, м'ясо, яйця, риба).

Світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України лише у другій половині року, оскільки досі світ використовував запаси врожаю 2021 року, що були зібрані до війни. Також до війни було закуплено насіння та матеріали для посівної кампанії 2022 року. З урожаєм 2023 року ситуація значно погіршиться.

Але в п’ятницю я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно, причому настільки, що місцевий кривавий диктатор, на фоні відсутності рашистської підтримки, реально боїться, що його скинуть. А ще думаєте чому турки купують у рашистів крадене в Україні зерно? (якщо не знаєте, читайте Османа Пашаєва і піднімайте цю проблему!). А тому, що у них теж диктатор, під яким хитається трон і якому буде важко на ньому втриматися без українських кормів, бо Туреччина — другий після Китаю споживач наших кормів.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35−37 млн тонн (-40%), а олійних на 6−7 млн тонн (-30−35%).

Причини зниження дві: Площі та врожайність. Площі знизиться бо дефіцит дизелю, частина площ під орками, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами тощо, а частина фермерів, навіть маючи дизель та насіння, приймає рішення не сіяти, через дуже низькі ціни.

Другий фактор — зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо.

Але 2022 рік — це ще квіточки. З посівом під врожай 2023 року, який, нагадаю, почнеться вже за 2 з гаком місяці, ситуація дійсно виглядає досить критично. Критично для нашого експорту і критично для світу, а не так критично для внутрішнього ринку. Правда, нагадаю, що експорт — це джерело доходів країни і джерело стабільності нашої валюти, і джерело доходів сільського населення. Тому не варто думати, що це не якось там не важливо.

Україна найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа — на початку осені 2022 року.

Найбільша ж проблема, часто, чомусь не згадується взагалі. Нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим (див вище про пляшкову шийку).

Та логістика, яку ми такими зусиллями з підтримкою багатьох країн зараз налагоджуємо, є недостатньою і дуже дорогою. Тому цінам на зерно в світі потрібно буде ще зрости мінімум на $ 150 доларів за тону, якщо світ хоче, щоб Україна й далі вирощувала зернові.

Зауважу, що весь цей час загрози дефіциту продуктів переробки зерна та олійних в Україні немає, і дефіциту кормів також. Більше того, все це відносно доступне, порівнюючи з цінами в будь-якій іншій країні світу. Але за це доплачують власники агропідприємств з власної кишені, тому не забувайте їм за це хоча б дякувати.

А що буде з врожаєм зернових в Україні в 2023 році? Знаю, це далеко. І теж сподіваюся, що порти розблокують, але рішення про посів озимини приймати потрібно вже зараз — купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п. А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати.

Тому, якщо ЗСУ не звільнить від рашистської погані південь і не розблокує судноплавство хоча б Чорному морі, не здивуюся, якщо виробництво зернових та олійних в Україні впаде до такого рівня, коли експортувати буде практично нічого — звичайно не до нуля, але до обсягів, коли не експорт є рушійною силою агробізнесу, а внутрішній ринок.

А тепер до глобальної ситуації. Не забуваймо, що зараз весь світ платить набагато більше за добрива та хімікати для захисту рослин, а це означає, що споживання зменшується, особливо в країнах, що розвиваються.

Чудес не буває - якщо використовується менше МТР, знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна Півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо навіть раніше.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування, яке триватиме і в 2023 році.

Відновлення агровиробництва в Україні буде досить тривалим. Але, якщо ви, як і я, не маєте жодних сумнівів в нашій перемозі, прямо зараз тримайтеся аграрних активів. Ці збиткові активи перетворяться на справжнє золото.

Ось так вимушено мені довелося повернутися до того, з чого починав кар'єру — до зернової аналітики. Тримаймося і бережіть себе!»

PigUA.info за матеріалами facebook.com