Эпизоотическая ситуация по особо опасным болезням животных в мире

27-авг-2019

В период с 17 по 23 августа 2019 года страны сообщили во Всемирную организацию охраны здоровья животных (МЭБ) о 419 очагах особо опасных болезней.

За прошедший период в мире выявили один очаг ящура в ранее благополучной Намибии.

Новые очаги африканской чумы свиней отметили на территории Бельгии (1 очаг), Болгарии (24), Латвии (7 очагов), Молдовы (9), Румынии (256), Сербии (12), Словакии (8) и Украины (4 очага), а также в Лаосе (8 очагов) и Мьянме (2 очага). Очаги классической чумы свиней зарегистрировали в Бразилии (1) и Японии (71 очаг).

На территории Тайваня (3 очага) и ЮАР (2 очага) выявили случаи заболевания птиц высокопатогенным гриппом. Болезнь Ньюкасла отметили в США (1 очаг).

Кроме вышеперечисленных заболеваний, за прошедший период в МЭБ сообщили об очагах сибирской язвы в Армении (1 очаг), Азербайджане (1) и в Казахстане (1); а также об очагах лихорадки Западного Нила в Германии (4 очага); о геморрагической болезни кроликов в США (1 очаг); об очаге лейшманиоза в Армении.

PigUA.info по материалам arriah.ru

Читайте также:
Війна змінює молочні баланси – курс на експорт
23-сен-2022

В довоєнному 2021 році багато аналітиків стверджували, що Україна вже перетворилася в нетто-імпортера молочних продуктів, значно скоротивши експорт та збільшивши імпорт. Озвучувались навіть цифри імпорту на рівні 1 млн т в еквіваленті сирого молока. При цьому аналітики Інфагро тоді були не настільки песимістичними (експорт ще був в минулому в незначному плюсі), хоч і прогнозували втрату статусу нетто-експортера вже у 2022 році.

Про це пише Василь Вінтоняк, директор Інфагро.

І дійсно, до минулого року в Україні спостерігалося стабільне збільшення споживання молокопродуктів, але виробництво більшості їх видів скорочувалось на тлі стабільного зменшення пропозиції сировини. Це спонукало до скорочення обсягів експорту та збільшення імпортних закупівель.

Стимулом до нарощування імпорту була також суттєво вища собівартість вітчизняного виробництва більшості молокопродуктів в порівнянні з показниками в основних країнах-постачальниках в ЄС. Це і не дивно, адже, навіть незважаючи на більш сучасні технології, певний період часу в окремих європейських країнах молоко було дешевшим ніж в Україні.

В результаті, за оцінками Інфагро, експорт молочних продуктів в еквіваленті сирого молока в минулому році скоротився до 0,6 млн. т, а імпорт зріс вже майже до такого ж показника. При цьому в грошовому виразі експорт вже в 2021 році суттєво поступався імпорту, 364 млн. USD проти 396 млн. USD відповідно.

Але в лютому росія з війною напала на Україну і всі попередні прогнози молочних балансів на 2022 рік стали нездійсненними. З початком цієї агресії українська молочна галузь, як і вся економіка країни, пережила справжній шок. Багато заводів призупинили діяльність, ферми не мали змоги продавати молоко, обірвались логістичні ланцюги. Але з часом, завдяки героїзму ЗСУ та наполегливій роботі всіх учасників молочної галузі, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

Проте все рівно остаточно кризу подолати не вдалося. За попередніми оцінками Інфагро, виробництво молока в країні в поточному році скоротиться на 11−12%. Якби не війна, то подібний обвал вважався би вкрай критичним і однозначно спричинив би глобальне збільшення імпорту. Але в умовах демографічної та міграційної кризи споживання молочних продуктів в країні суттєво впало, не виключено, що за результатами року показник знизиться на 20%. Тобто, як це не дивно, в Україні з’явилося багато «зайвого» молока, яке необхідно було експортувати. Інакше заводи були б вимушені ще більш суттєво скорочувати переробку, що безумовно спричинило б масове вирізання худоби в Україні.

Попри сприятливу кон’юнктуру світових ринків, налагодити експорт видалось великою проблемою. Адже до війни левова частка експорту молочних продуктів здійснювалась в країни Азії та Африки через українські морські порти, які росія заблокувала, або ж в пострадянські країни Середньої Азії чи Кавказу транзитом через рф, що, звичайно ж, стало неможливим.

Чи не єдиним шляхом експорту стали поставки в ЄС або в треті країни транзитом через Європу. В перші місяці війни і перший, і другий варіанти були вкрай проблематичними. Нелегкий експорт і зараз, але все ж вдалось напрацювати певні нові логістичні шляхи. Ну і саме головне, ЄС зняв для українських товарів на рік діючі раніше обмеження і зараз немає ні квот, ні мит. Також Європа значно спростила умови транзиту через свою територію.

В результаті, незважаючи на значне скорочення виробництва молока, експорт молочних продуктів в поточному році може бути навіть більшим ніж в минулому. Допускаємо, що з України вивезуть біля 630 тис. т молочної продукції в еквіваленті сирого молока, або ж 20% від всієї переробки сировини.

Тобто дружні країни ЄС, не перебільшуючи, врятували українську молочну галузь від ще більш масової втрати поголів'я корів, за що їм велика подяка.

Узнать подробнее
Специалисты объяснили, почему не спешат страховать фермеров от АЧС
20-нояб-2018

Частные страховые компании в Украине готовы присоединиться к процессу страхования украинских фермеров и хозяйств от риска заболевания АЧС. Однако, все соглашаются с тем, что вопрос сложный, учитывая большие финансовые убытки от поражения вирусом. Об этом рассказали УНН в СК «Провідна» в ответ на информационный запрос.

«При данной инфекции — 100% случай гибели, в том числе вынужденного забоя застрахованных животных, в результате инфекционного заболевания или инфекционного заболевания вследствие эпизоотии, если эпизоотия официально установлена ​​распоряжением уполномоченных органов. Поэтому страховые компании так категорично относятся к покрытию такой инфекции», — отметили игроки страхового рынка.

Вместе с тем, в СК отметили, что готовы рассмотреть возможность принятия на страхование такого риска как АЧС при определенных условиях.

«Мы готовы рассматривать принятие на страхование данного риска, как самостоятельно, так и в состраховании, но все будет зависеть от самого хозяйства и санитарных условий ухода за животными. Обзор в таком случае обязателен», — пояснили в «Провідна».

Частные страховые компании заявили, что тоже не против страховать фермеров от АЧС, но такая услуга будет не из дешевых.

pigua.info

Узнать подробнее
Ситуація на ринку сиру в Україні — Оксана Чернова
26-сен-2022

За деякими прогнозами, війна в Україні мала тривати кілька тижнів. Але вона триває вже понад 200 днів. Український суддя міжнародного конкурсу World Cheese Awards, засновниця ProCheese Academy та сирний експерт Оксана Чернова ділиться поточним станом української сирної галузі під час війни.

«Війна не зламала українських сироварів. Вони зіткнулися з багатьма труднощами, але все більше повертаються до звичного режиму роботи. На заході України попит на сир зріс, оскільки там зосереджена велика кількість переселенців. В інших частинах країни ситуація інша.

Варто зазначити, що проблема палива залишається гострою через його високу вартість. Є проблеми з дистрибуцією сиру та постачанням молока сироварам, які втратили постачальників молока.

Фіналісти загальнонаціонального конкурсу ProCheese Awards 2021 екоферма «Мукко» та магазин сирів «Сироман» адаптувалися до сучасних вимог ринку та продовжують наполегливо працювати. Наприклад, «Мукко» обмежила виробництво дорогого сиру з трюфелями. «Сироман» розробляє нові правила, щоб українці могли урізноманітнити свій сирний кошик. Переможець ProCheese Awards 2021, екоферма «Доообра ферма» запустила виробництво безлактозної молочної продукції, а також активно розширює лінійку продукції з козячого молока.

На жаль, не всі виробники сиру можуть похвалитися відновленням роботи: деякі сироварні з Харківської області, Formaggio Olive із Запоріжжя призупинили виробництво через неможливість продовжити роботу з міркувань безпеки. Ці підприємства або в окупації, або в прифронтовій зоні.

На початку війни всі сировари, з якими ми спілкувалися останніми місяцями, віддавали свою продукцію на благодійність: і переселенцям, і армії, і жителям навколишніх сіл і міст. Навіть ті, хто втратив можливість робити сир, продовжують активно допомагати галузі.

Українські сировари чекають колишнього розмаїття

Хочу відзначити ще й роботу продавців сиру, адже вони є сполучною ланкою між споживачем і виробником. Саме вони працюють над запитами споживачів і як ніхто інший знають як змінилися споживчі вподобання. Звичайно, асортимент сирів на полицях супермаркетів суттєво змінився через зростання цін і логістичні труднощі.

Спостереження щодо українських споживачів

  • зниження купівельної спроможності, а отже, і зменшення продажів
  • люди, які звикли купувати дорогі сири, все одно їх купують, але з обережністю, прискіпливістю та в менших кількостях
  • відбувся негласний бойкот сирів із назвами, пов’язаними з агресором, наприклад, це стосується назви«Російський сир», який уже зник з прилавків
  • зріс попит на українські свіжі сири, такі як бринза та фета
  • покупці, як правило, частіше обирають український сир, щоб підтримати свого виробника
  • гурмани звертають увагу на обмежений асортимент блакитних сирів
  • серед імпортної продукції споживач сьогодні найбільше звертає увагу на добре відомі моцареллу та буррату, а також твердий дозрілий сир.

Крім того, поціновувачі сирів, незважаючи на зростання цін, продовжують купувати улюблені продукти. Кажуть, це відволікає їх від новин і сумних думок. З цим неможливо не погодитись.

Роздрібна торгівля адаптується до змін

Варто аідзначити, що за останні місяці ціни на продукти харчування зросли в середньому на 15−20%. Причини — ріст цін на паливо та енергію, а також витрат на упаковку та інгредієнти. Незважаючи на всі труднощі, робота в сирній категорії знаходиться в активній фазі відновлення.

Супермаркети поступово розширюють пропозицію сиру. Перевага віддається сирам середнього та низького цінових сегментів. Хоча варто звернути увагу на появу сирів різних категорій, але з початком війни на прилавках з’явилися переважно свіжі та напівтверді сири.

Розширюється асортимент імпортних сирів. З появою нових продуктів від українських виробників динамічно розвивається сегмент свіжих сирів (фета, моцарелла, вершковий сир).

Деякі національні мережі активно думають про відновлення внутрішнього обслуговування споживачів сиру. Наприклад, мережа супермаркетів Ашан відновила роботу над проектом створення сирних просторів. Ритейлерів також цікавить ефективна робота з сирами — як зменшити списання, оптимально використовувати торгову площу та що робити зі старим асортиментом.

Поки що не вистачає кваліфікованих трейдерів, тому що частина українців виїхала за кордон. Це відбилося і на представленні сирів на полицях магазинів. Сподіваюся, власники мережі зрозуміють, наскільки важливо навчати своїх співробітників, адже від цього напрямку залежить прибутковість сирної категорії.

Підтримка європейських партнерів

Зараз багато країн підтримують Україну і ми надзвичайно вдячні кожному з наших європейських друзів. Я рада, що йдеться не лише про широку підтримку, а й про конкретні й актуальні запити: Британська академія сиру погодилася допомогти нашим сироварам, безкоштовно поділившись досвідом сироваріння. Ми вже провели першу лекцію сирного експерта Пола Томаса і отримали багато захоплених відгуків. Ось один із них: — Все було дуже цікаво. Багато корисної інформації. Дякуємо лектору та всім, хто долучився до створення такого чудового курсу. Дякую, — каже один із сироварів, які брали участь у курсі.

Попереду ще дві лекції — і я дуже рада, що українські сировари відкриті до нових знань, незважаючи на складні обставини.

Українські сири на World Cheese Awards

Конкурс World Cheese Awards цього року вперше мав відбутися в Україні. Однак через російське вторгнення його проведення передали країні-засновниці — Великій Британії.

Організатори конкурсу, Гільдія вишуканої їжі, також підтримали українських сироварів і надали можливість безкоштовної участі українських сирів у міжнародному конкурсі. Ми відібрали для участі понад 40 українських сирів, і кожен сировар мріє прославити Україну на світовій сирній арені.

Продовжуємо працювати, щоб наблизити Україну до Перемоги!»

ІНФАГРО за матеріалом forummleczarskie. pl

Узнать подробнее
Производство сои растет в мире
21-сен-2018

Мировое производство сои в сезоне 2018/19 будет на 2.2 млн тонн больше изначального прогноза в 369.3 млн тонн, согласно рыночному отчету по масличным культурам, подготовленному Министерством сельского хозяйства США.

В значительной степени это будет обусловлено ростом производства на территории самих США, где ожидается урожай сои на 2.9 млн тонн больше изначального прогноза. Кроме того, на 500 тыс. тонн до 15 млн тонн увеличится урожай в Китае, где за последний год площади под сою были значительно расширены.

Вместе с тем, умеренное снижение объемов производства сои в этом сезоне ожидается в Канаде и Индии, в то время как на территории Европейского Союза производство останется примерно на уровне прошлого сезона.

По материалам All About Feed

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок